“Де ж ти мене поведеш, коли хати не маєш?” – це не просто слова з української народної пісні. Над цим питанням переважно замислюються молоді пари, які розпочинають спільне життя з вирішення житлової проблеми. Потребують помешкання і студенти, які здобувають освіту, і ті, що влаштувалися на омріяну роботу далеко від рідної домівки чи просто вирішили переїхати від батьків і стати самостійними. Купити квартиру у Львові для багатьох – недосяжна мрія, тому оптимальним рішенням є довготривала оренда.
Здавалося б, усе просто: зателефонувати на номер, вказаний у обраному інтернет-оголошенні, ознайомитися з житловими умовами, обговорити з власником усі нюанси винайму житла і лише після цього зробити перший внесок за орендоване приміщення в обмін на ключі. Проте, як виявляється згодом, до справжніх власників помешкання додзвонитися непросто… Аби гарантовано знайти потрібне житло, доведеться вдаватися до послуг ріелтора. А щоб захистити свої права, усний договір про оренду обов’язково треба підтвердити письмовим!
Недорого – не значить комфортно
Перш за все при пошуку житла варто визначити для себе пріоритети, які стануть вирішальними. Це може бути невелика плата, конкретний район міста, наявність у помешканні побутової техніки і меблів, якісного ремонту, того чи того типу опалення. Тоді легше буде обрати серед кількох варіантів.
“Треба враховувати свої фінансові можливості. Якщо шукаєте найдешевшу квартиру, то не можете претендувати на якісний ремонт чи нові меблі – варто погоджуватись на те, що пропонують, – розповідає “Пошті” Ірина Яремко, голова Львівської ріелторської палати. – Квартири без меблів теж обійдуться дешевше, аніж умебльовані, тож варто розглянути й такий варіант. Можна потім власним коштом зробити так званий косметичний ремонт, щоб освіжити стіни, або купити меблі, які подобаються, попередньо узгодивши це питання з власником квартири. Це коштуватиме дешевше, аніж щомісяця платити більшу суму за оренду. Не радимо власникам спеціально робити дорогий ремонт, аби здати квартиру дорожче. По-перше, орендарі не доглядатимуть чуже майно так, як власники, по-друге, варто орієнтуватися й на платоспроможність орендарів, адже ціни на ринку оренди нині й без того дуже високі”.
Зі слів ріелтора, найдешевшу однокімнатну квартиру у Львові можна знайти за дві тисячі гривень (але навряд чи вас влаштують житлові умови), двокімнатну – за три-чотири тисячі відповідно. До вартості оренди три- або чотирикімнатних квартир часто додають комунальні послуги, які цього року теж є вагомим критерієм. Тому на чотирикімнатні помешкання з центральним опаленням попит менший.
“Все частіше обирають ті, які мають меншу площу. Водночас, якщо бажаєте “малосімейку” чи “кавалєрку”, то в центрі міста їх дуже важко знайти. Там такі здають частіше на умовах добової оренди!” – наголошує Ірина Яремко.
Агентства з оренди нерухомості, що пропонують лише інформаційний доступ до бази даних власників і беруть фіксовану передоплату, найчастіше шахраї
А пропозиції довготривалої оренди можна знайти на сайтах чи у спеціалізованих друкованих виданнях. Можна питати й у знайомих, але зазвичай, коли є потреба винайняти житло, родинні та дружні зв’язки стають у пригоді рідко, бо зі “своїх” некоректно вимагати вчасної плати, коли знаєш про їх скрутне фінансове становище, чи сварити за поламаний столик, за яким ще вчора разом пили каву.
Тож зазвичай молоді сім’ї воліють вирішувати це питання самостійно. Але от невдача – на телефонні номери, вказані у оголошенні, відповідають переважно посередники. І якщо спроби зв’язатися з власниками квартир упродовж тривалого часу є безуспішними (а жити десь треба!), хоч-не-хоч доводиться звертатися до агентства нерухомості.
“Ріелтори вам гарантують пошук майбутньої домівки відповідно до ваших можливостей та потреб, юридичний супровід та убезпечать від квартирних шахраїв. Але треба ще знати, до яких саме агентств з оренди нерухомості звертатися. Ті, що пропонують лише інформаційний доступ до бази даних власників і беруть фіксовану передоплату, найчастіше шахраї, і їх список орендодавців містить неіснуючі телефони. Потім їм легко довести свою правоту, аргументуючи тим, що вони пропонували вам інформаційні послуги і ви погодилися за них платити. Добросовісні агентства спершу укладають угоду з потенційними орендарями, оформляють заявку, де фіксують потреби свого клієнта. Потім ріелтори показують відповідно до його вимог квартири від власників, перевіривши всі документи на них. Коли орендар обере потрібний варіант і узгодить із власником усі нюанси, допомагають укласти договір оренди і аж після цього беруть за послуги місячну орендну плату, яку може сплатити орендар, орендодавець або спільно. Крім цього, ми завжди пропонуємо власникам квартир реєструватися як приватні підприємці і бути чесними з державою, сплативши податок від доходів з оренди”, – веде далі Ірина Яремко.
Перевага – охайним і платоспроможним
П’ятдесятирічна львів’янка Галина живе за гроші, які отримує від здачі в оренду нерухомості. Здає двокімнатну квартиру на Мазепи та майже однакову за площею на Володимира Великого, які дісталися їй у спадок. А сама живе в районі Привокзальної у “малосімейці”. “Маю двох доньок, які навчаються за кордоном. Ото приїдуть, заміж вийдуть і оселяться у кращих квартирах, а я вже й так віку доживаю, – пояснює “Пошті” пані Галина. – Абикого жити не візьму, щоб мені хати не знищили. Рада охайній молодій сім’ї без дітей та хатніх тварин. Частіше беруть у суборенду і живуть дві молоді пари в одній квартирі. Але й студенти просяться. З одними мала проблеми: додому їхали в той день, як я прийшла по оплату. Невчасно сплачували “комуналку”, розбили дороге скло у серванті… Тому як довго шукаю квартирантів, то зі студентами маю справу тільки через агентство – нехай воно їх пильнує”.

Тож якщо не маєте постійного місця праці та стабільного доходу, ваші дітки якраз у тому віці, коли пізнають світ і їх “усюди повно”, любите тваринок, які можуть зіпсувати квартирне майно, доведеться докласти більше зусиль до пошуку помешкання.
“Логічно, що перевагу при винаймі квартири мають молоді сім’ї або одинокі жінки, але зрозуміло, що ми знаходимо житло і для студентів, і для тих, що мають дітей та домашніх улюбленців. Коли квартира стоїть пусткою впродовж тривалого часу, а власник хоче здати її лише одинокій заможній жінці у віці сорок п’ять років, тоді переконуємо взяти інших людей, щоб отримати дохід. Та й не беруся стверджувати, що масово відмовляються від студентів. Коли таких заселяємо, обов’язково знайомимося з батьками, беремо їхні контакти”, – пояснює ріелтор.
Врахувати все!
Вийти на власника, зекономивши на маклерських послугах, і заплатити за гарне помешкання, в якому на перший погляд є все для комфортного проживання, – далеко не те, що треба. Адже кожне помешкання має свої “скелети в шафі”, про які варто дізнатися заздалегідь.
“Коли винаймаєте квартиру, обов’язково обговоріть із власником, коли і як платитимете за неї. Найкраще домовитися про стале число щомісяця і самим приносити чи привозити гроші власникові. Гірше, якщо він навідуватиметься до вас без попередження, відчинятиме вхідні двері своїм ключем і порушуватиме ваш спокій. До речі, якщо власник вам одразу ж не сподобався, не варто сподіватися на покращення ділових стосунків. Ви не зобов’язані миритися з усіма його примхами, бо можете заплатити й іншому, який поважатиме вас і ваші потреби та йтиме на компроміс. Із грошима за квартиру варто віддавати власникові й квитанції з оплати комунальних послуг. Краще сплачувати їх самостійно! Крім того, раджу поцікавитися, чи встановлені лічильники. Власне такому помешканню варто віддавати перевагу, бо тоді зможете самостійно регулювати обсяг споживання електрики, газу і води. Спитайте у господаря помешкання, чи є субсидія і скільки людей у ньому прописані, якщо немає якогось лічильника. Зверніть увагу на міцність дверей і щільність вікон. Запитайте про сусідів. Якщо вони зловживають спиртним чи наркотиками або нещодавно повернулися з місця позбавлення волі, то навряд чи безпечно проживати в такому сусідстві! Хоча власники чи ріелтори не зацікавлені розголошувати таку інформацію… Тож намагайтеся домовитися про відсутність плати за останній місяць проживання. А раптом за місяць ви вирішите негайно виїхати помешкання, а орендодавець обуриться, що ви не повідомили про це заздалегідь, і відмовиться повернути гроші. Не ігноруйте й укладення договору оренди, яким зможете підтвердити свої права на випадок конфлікту”, – радить львів’янин Олег, який уже дванадцять років живе в орендованих квартирах. Тому попри оцінку зовнішнього вигляду помешкання та оформлення документів варто враховувати все до деталей, бо ж недарма кажуть: мій дім – моя фортеця!