У час, коли інші країни вихід з кризи вбачають у збільшенні інвестицій та популяризації видатків, уряд Польщі робить ставку на економію та обмеження витрат. Наразі - бюджетних

Аж 17 мільярдів злотих - таку суму наказав заощадити у цьогорічних видатках міністерств прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Після низки особистих зустрічей прем'єра з міністрами вдалось вишукати не 17, а майже 20 млрд злотих (46 млрд грн) заощаджень з видатків міністерств, воєводських адміністрацій та державних установ.

Реформи переносяться до кращих часів, а гроші на будівництво доріг будуть вишукуватись з-поза держбюджету. Польський уряд прийняв план економії та заощаджень на 2009 рік. Згідно з планом,  перш за все економія торкнеться видатків на адміністрацію. Керівник польського МЗС Радослав Сікорскі заявив про перегляд штатного розпису в своєму міністерстві та ліквідацію дипломатичного представництва у Монголії. "Маємо намір продати наше майно у кільканадцяти місцях; ділянки, на яких колись планувати щось збудувати", - заявив глава польської дипломатії.

Обмеження видатків стосуватиметься також поліції, армії та інших силових структур. Проте міністр внутрішніх справ та адміністрації Гжегож Схетина заспокоює: обмеження не торкнуться зарплат, видатків на бензин та запчастини.

Польські урядовці мають намір відмовитися від запланованих закупівель автомобілів, офісної техніки та економити навіть на канцтоварах. Своєю чергою прем'єр Туск запевняє, що "обмеження видатків не зачепить людей". Єдине, що видається вірогідним, це очікувана відмова від запланованого раніше підвищення зарплат депутатів, сенаторів та урядовців: ця тема не так давно набула широкого суспільного резонансу і, як очікувалося, - негативної оцінки.

10 мільярдів злотих уряд заощадить на видатках воєводських адміністрацій. "Якби ми не запровадили цих обмежень видатків зараз, то у другій половині року вони були б удвічі більші", - переконував на прес-конференції міністр фінансів Польщі Яцек Ростовскі. "У зв'язку з кризою та викликами, що стоять перед Польщею, найкращою відповіддю є збереження темпів інвестицій і ефективне використання європейських коштів. Лімітування видатків є нашим полісом, який гарантує нам безпеку в майбутньому", - впевнений міністр фінансів Польщі.  

План економії бюджетних коштів передбачає новий спосіб фінансування видатків на розбудову інфраструктури. Зміни до законодавства дозволять будувати дороги за посередництвом кредитів від міжнародних фінансових інституцій, у тому числі Європейського інвести­ційного банку та емісії облігацій. Кредити повинні бути погашені після реалізації інвестицій з коштів, отриманих у ЄС. За інформацією міністерства інфраструктури Польщі, найбільші дорожні інвестиції 2008 року коштували майже 10 млрд злотих, і на цю суму мають бути зменшені бюджетні видатки.

Серед міністрів найважче знайти "приховані ресурси" було міністру оборони - Богдан Кліх повинен був заощадити найбільше. Спочатку, як вимагав прем'єр Туск, міноборони Польщі мало зекономити 2,5 млрд злотих. Міністр запропонував мільярд. Після кількох раундів переговорів з прем'єром шефу міністерства оборони, як справжньому стратегу, вдалось "відвоювати" пів-мільярда злотих - зійшлись на 2 млрд економії видатків.

Офіційно програма економії у міністерстві оборони стане відомою наприкінці лютого. Проте вже відомо, що доведеться переукладати договори із закордонними постачальниками озброєння. Пріоритет у замовленнях отримуватиме польська військова промисловість, але й тут можна сподіватись на обмеження.

Варто додати, що саме зараз польська армія переходить на професійну основу - військова повинність фактично скасована. Проте не відомо, якою буде професійна армія за чисельністю. Найвірогідніше, це буде не запланованих 120 тисяч військовослужбовців, а 100 тисяч. Польська армія також хоче заощадити на військових місіях: уже ліквідовані місії в Чаді та Лівані. Місія в Афганістані, хоча й залишається пріоритетною, але кількість солдатів збільшуватись не буде. Разом з тим, непорушними залишаться видатки на зарплату, доплати, пенсії військовослужбовцям.

На 2010 рік буде перенесено національну програму "Шестилітки до шкіл". На реалізацію цієї програми буде витрачено лише 40 мільйонів - із 347 запланованих. Кошти планувались на зарплати вчителям, продовження часу роботи шкільних світлиць і переобладнання шкіл. Шестилітки цього року таки підуть до школи, щоправда, лише в рамках пілотного проекту і лише в окремих містах.  Проте польський уряд переконує, що на закупівлю устаткування для шкіл використовуватимуть також європейські кошти.

Політику уряду в сфері боротьби з кризою польські експерти називають "війною на два фронти": з одного боку - пакет антикризових законів, з іншого - економія та пошук внутрішніх резервів. Однак є і другий бік медалі - на країну насувається хвиля соціальних протестів. Шахтарі вимагають підвищення зарплат, металурги - виплати заборгованостей. Профспілкове об'єднання "Серпень-80" уже проводить окупаційні страйки вугільних підприємств. Прийнято рішення про проведення акцій протесту на підприємствах військової промисловості. Тривають окупаційні страйки у Катовіцкому вугільному холдингу та Вугільній компанії. Загалом на цих підприємствах працюють 87 тисяч працівників. На першому вимагають підвищення зарплат на 12%, на другому - на 14%. 

Причина протестів на підприємствах оборонної галузі - все ті ж прогнозовані обмеження на замовлення від міністерства оборони. На думку Станіслава Гловацкого, ке­рівника профспілки "Солідарність" в оборонній промисловості, армія планує відмовитися від левової частки суми уже підписаних контрактів. "Від цього постраждають 100 тисяч людей. Масових протестів не уникнути", - застерігає Гловацкі. Профспілки уже об'єднуються та планують координацію спільних дій. Серед них: запланований пікет неформального саміту НАТО у Кракові та консультації з урядом для пошуку компромісів та шляхів виходу з кризи, які б мінімізували негативні наслідки для польської оборонки.