Олег Мицик, адвокат:
– Згідно з нормами Кодексу законів про працю України (КзпП), звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Понад те, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках нез’явлення на роботу впродовж більш ніж чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. Тобто безперервна хвороба працівника строком лише понад чотири місяці дає право роботодавцеві на звільнення, згідно з пунктом 5 статті 40 КзпП України.