Кабінет Міністрів прийняв постанову про порядок державної реєстрації продуктів, що містять генетично модифіковані організми (ГМО). Але це аж ніяк не означає, що тепер ми знатимемо, що кладемо до рота собі й дітям

Згідно з постановою Кабміну, прийнятою 18 лютого 2009 року, тепер на територію України заборонено ввозити продукти, в яких вміст генетично модифікованих організмів перевищує 0,9%. І це стосується не лише продуктів харчування, а й лікарських препаратів та косметичних засобів. Постанова набуде чинності з 1 червня 2009 року. Наразі в Україні є п'ять лабораторій, які можуть визначати: є в продукції ГМО чи ні. Цього, звісно, недостатньо. Тому дано час, аби налагодити цей процес.

Крок вперед чи галочка для звітності?

Такого кроку від уряду чекали давно. Як розповів "Пошті" Володимир Семенович, начальник НДЦ лабораторії молекулярно-генетичних досліджень "Укрметртестстандарту", цю постанову треба було прийняти як мінімум ще рік тому, бо цього вимагає Закон України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів", у якому передбачено, що Міністерство охорони здоров'я  повинно було розробити цей порядок і затвердити його в Кабміні. МОЗ спромоглося на це лише через рік.

Здавалося, зроблено крок вперед - прийнято постанову про реєстр. Чудово. Але виникає запитання: як же маркувати ці ГМО, які зареєстровані в Україні? Адже постанову про маркування продуктів з ГМО скасовано, а нової досі не прийнято.

Ця постанова, на думку Володимира Семеновича, недолуга. Кожна країна веде реєстр того, що дозволено використовувати в країні, а що ні. Скажімо, у країнах Євросоюзу  дозволено використання 24 ГМ-рослин, у США - 114. А скільки у нас? Яким шляхом піде наше МОЗ, передбачити важко.

Супермаркети країн Євросоюзу також завалені продукцією з ГМО, бо і їхнє законодавство не може заборонити підприємцям продавати таку продукцію. Але там змусили виробника вказувати на упаковці весь хімічний склад продукту. Якщо упаковка дуже мала й на ній ніде вказати відповідну інформацію, то до неї додають спеціальний паспорт. Продукція, до складу якої входять ГМ-інгредієнти, значно дешевша, ніж виготовлена з натуральних продуктів. І західний споживач може вибирати, що саме йому купувати.  Ми такої можливості позбавлені.

Тетяна Тимочко,перший за­ступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, розповіла "Пошті", що порядок державної реєстрації продукції з ГМО має довгу історію. Понад півроку його розглядали в Кабінеті Міністрів, до цього документа вносили пропозиції різні державні установи, зокрема експерти Всеукраїнської екологічної ліги. Цей документ кращий, ніж перший його варіант, але деякі моменти і досі викликають занепокоєння. Те, що порядок реєстрації нарешті затверджено, добре. Бо 20 серпня  2008 року уряд  затвердив постановою порядок видачі дозволів на ввезення на митну територію України незареєстрованих ГМО. І тільки через півроку затверджено порядок реєстрації ГМО. А мало б бути навпаки.

Державну реєстрацію проводитиме МОЗ. Для того, щоб зареєструвати харчові продукти, лікарські препарати та косметичні засоби, які містять ГМО, фірми повинні будуть подати пакет документів, в яких вказана загальноприйнята назва продукції, торговельне найменування ГМО, що міститься в цьому продукті харчування, лікарських препаратах чи косметичних засобах. Вказуватиметься призначення, види і способи застосування, точні дані заявника, виробника. До заяви мають бути додані висновки Державної санітарно-епідеміологічної та екологічної експертиз.

- Та ми б хотіли, щоб у позиції "призначення, види і способи застосування" була розроблена спеціальна таблиця, яку заявники мають обов'язково заповнити, - каже Тетяна Тимочко. -  Бо нині ця позиція може викладатися в довільній формі, й деякі речі можна буде пропустити під виглядом того, що, мовляв, не знали, що це треба зробити. Іншими словами, є шпаринка, через яку можуть проникати ГМО, які є шкідливими і для здоров'я людини, і для навколишнього середовища.

Ще один мінус. Державна реєстрація чинна упродовж п'яти років. Але нічого не сказано, зауважила Тетяна Валентинівна, як протягом цих п'яти років буде відслідковуватися наявність ГМО у продуктах харчування, лікарських препаратах, косметичних засобах. Виробники можуть один раз зареєструвати ГМО, а потім в ті самі продукти добавляти інші ГМО. Іншими словами, чітко не прописано, як держава буде відслідковувати дотримання заявниками українського законодавства щодо ГМО.

- Мене дуже стурбував пункт 7-й постанови, - каже Тетяна Тимочко, - бо він фактично робить інформацію закритою для громадськості. - У ньому сказано: інформація, яка міститься в документах, що подаються для державної реєстрації, є конфіденційною і не може бути розголошена. Але ці документи не можуть бути засекречені, бо цей пункт закриває двері перед громадськістю. Правда, далі сказано, що може бути призначена повторна екологічна експертиза, якщо надійде інформація про негативні впливи такої продукції. Але звідки громадяни чи громадські організації можуть дізнатися про таку продукцію, якщо інформація про неї буде закритою? Згідно з постановою, оприлюднюватиметься лише реєстр, де буде названо ГМ-продукт чи ГМО. Ми з цим не погоджуємося і готуємо оскарження постанови Кабміну України у цій час­тині.

Що таке ГМО і з чим його їдять?

Генетично модифіковані організми - це сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів. На вигляд вони нічим не відрізняються від звичайних, радше навпаки - виглядають апетитнішими. Скажімо, якщо в клітини помідорів пересадити ген із тканини риби, який кодує білок, що відповідає за замерзання - можна вирощувати... морозостійкі помідори! До складу трансгенної картоплі входить спеціальний білок-токсин, якого не переносить колорадський жук.

Навіщо людству ГМ-продукти? Компанії, які заробляють на цьому винаході шалені гроші, наводять доволі логічне пояснення. Мовляв, чисельність населення планети стрімко зростає, Земля дедалі більше виснажується й уже не спроможна забезпечити людство необхідною кількістю продуктів. Тому єдиний вихід - генетично модифіковані рослини. Вони дають стабільно високі врожаї, й на них можна зекономити, бо не доведеться витрачати на пестициди й інші хімікати.

Чи не шкідливі для нас такі продукти? Згідно з дослідженнями деяких науковців, вживання таких продуктів може призвести до алергічних захворювань, порушення обміну речовин, появи стійкості мікрофлори людини до антибіотиків, тоді важко буде лікувати низку хвороб, а також до потрапляння в організм людини гербіцидів, бо значна час­тина генетично модифікованих рослин накопичує їх у собі.

Україна сьогодні просто завалена такою продукцією. За офі­ційними даними, ГМО містять близько 30% харчових продуктів в Україні. Найчастіше трапляється генетично модифікована соя (у 80% випадків). Поширені також модифіковані томати, кукурудза, рис, буряк. Ці продукти входять до складу ковбас, консервів, хлібобулочних виробів, шоколаду, кондитерських виробів.  Найприкріше, що ГМО входять до складу не лише продукції, яку завозять з-за кордону, а й тієї, яку виготовляють вітчизняні виробники. Володимир Семенович, начальник НДЦ лабораторії молекулярно-генетичних досліджень "Укрметртестстандарту",  повідомив "Пошті", що перевірки, які вони проводили, показали: з 50 видів продукції, відібраної для перевірки, 42% містили ГМО. Нині ситуація дещо поліпшилася, ГМО виявляють у 15-20%, бо виробники, які дбають про свою репутацію, вимагають від постачальників, аби вони підтверджували, що сировина, яку вони привозять, не містить ГМО.