До храму запрошують всіх, особливо численних шанувальників Юди-Тадея, взяти участь у дев’ятниці до святого та в особистій молитві просити про потрібні Божі ласки. А якщо ви вже отримали їх за заступництва Юди-Тадея, то матимете чудову нагоду висловити йому свою вдячність.
Як уже мовилося, Святий Юда-Тадей був одним із апостолів Христа. Понад те, за церковними переказами, був близьким родичем Ісуса. Існує версія, що його батько – Алфей (Клеоп) – брат святого Йосифа Обручника, а мати – Марія Клеопова – близька родичка Діви Марії. З Євангелія дізнаємося, що Марія Клеопова була однією з трьох жінок, які стояли під хрестом разом з Матір’ю Божою та Марією-Магдалиною. Була дуже побожною, а Клеоп – одним із тих, які першими сміливо розповідали про Христове Воскресіння.
Святий Юда-Тадей став ревним учнем Христа. Коли Господь покликав його за собою як апостола, він залишив дружину, дітей, маєток і поле, щоб здобути Царство Боже.
Будучи Його близьким родичем, ніколи не вимагав особливих умов для себе і називав себе Слугою Христовим. Через те, що мав таке ж ім’я, що й Юда Іскаріот, люди незаслужено забули про нього, плутаючи зі Зрадником. Тільки в підсумку тривалих досліджень стало зрозуміло, що Юда-Тадей і Юда Іскаріот – дві різні особи.
Євангелист Матей, перелічуючи імена дванадцяти апостолів, називає Тадея і його брата Якова, синів Алфея. А євангелист Марко, розповідаючи, як Христос із супроводжуючого Його натовпу вибирав апостолів, лише дванадцятьох постановив, щоб були з Ним і щоби проповідували. І дав їм дар оздоровлювати та владу виганяти бісів.
Після Воскресіння Христового святий Тадей проповідував у Галилеї, Самарії та Юдеї, а пізніше – в Аравії, Сирії й Месопотамії. Крім того, навчав у Персії, а вінець мученицький здобув у Суантре. Дата смерті його невідома. Відомо лиш те, що в 65 році він написав своє Соборне послання. Проте помер чи не останнім із апостолів, бо в цьому посланні є така згадка: “Ви ж, улюблені, пам’ятайте слова, сказані перед апостолами Господа нашого Ісуса Христа”. Змістом послання Юди-Тадея є застереження вірних перед фальшивими науками єретиків. Ось цитати з нього:
“Милосердя, мир і любов нехай вам помножаться. Вважав я необхідним звернутися до вас, просячи, щоб ви боролися за святу нашу віру. Нечестиві нехтують Божими законами й відрікаються самого Владики – Господа нашого Ісуса Христа… Ви ж улюблені, що в Дусі святому молячись, перебуваєте у Божій любові, очікуючи милосердя нашого Господа Ісуса Христа”.
Апостол закликає вірних до єдності та любові в Дусі Святому і до молитви. На його пораду, єретиків належить вважати засудженими за їх власні помилки; тих, кому загрожує занепад у вірі, необхідно оберігати, вириваючи з вогню; за тих, які сумніваються, треба боротися безнастанно в думках, словах і вчинках.
Дослідники в один голос заявляють про виняткову сердечність стилю автора послання, його м’якість. В цьому бачать весь характер святого Юди-Тадея, який сердечно приймає своїх почитателів.
З перших днів апостола вважали помічником у безнадійних випадках, і доказів цього чимало. Приміром, святій Бригіді з’явився Ісус Христос і велів молитися до святого Юди-Тадея в скрутних обставинах життя. Святий Бернард з Клерво все життя з пошаною зберігав мощі святого Тадея і заповідав після смерті своєї покласти їх до гробу, щоб і далі мати у великому апостолі надійного опікуна.
-001.JPG)
Проте найбільш відоме чудо, пов’язане з царем Авгаром (першим володарем, який повірив у Ісуса Христа). Авгар (або ж Абгар) – династичне ім’я ряду правителів Осроени, невеликої елліністичної держави в Північній Месопотамії зі столицею Едесса (сучасна Урфа на південному сході Туреччини). Згідно з переказами, Авгар захворів на проказу – на ті часи невиліковну недугу – і послав до Христа свого слугу з листом, в якому просив Його прийти у Едессу і зцілити його. Слуга цей був художником, і Авгар сказав йому, якщо Спаситель не зможе прийти, намалювати Його образ і принести йому. Художник застав Христа у натовпі і намагався зобразити. Христос у той момент попросив води, вмився, витер свій лик хустиною, на якій залишився образ-відбиток. Спаситель послав цей образ цареві. У листі Христос відмовлявся йти до Едесси сам, пояснюючи, що йому належить виконати те, на що Він посланий. І обіцяв послати до Авгара одного зі своїх учнів. Авгар зцілився, але обличчя його дуже постраждало. Згодом в Едессу пішов апостол Тадей, навернув царя у християнство і зцілив його остаточно.
Тіло Юди-Тадея після смерті перевезли до Риму, в базиліку святого Петра. Юду-Тадея вшановують там як покровителя купців. А Папа Павло III 22 вересня 1548 року відпустив усі гріхи тим, що вклонилися його мощам у день пам’яті – 28 жовтня. Православна церква вшановує пам’ять цього апостола 19 червня.
Юду-Тадея часто зображають на іконах із полум’ям навколо його голови, що вказує на його присутність у день П’ятидесятниці, коли він отримав Святого Духа разом із іншими апостолами. Іноді його малюють зі сувоєм чи книгою – як автора згаданого послання.
Останнім часом поширюється культ святого Юди-Тадея. До нього звертаються у найскрутніших життєвих обставинах та безнадійних справах. Вірменська апостольська церква вшановує його поряд зі святим Варфоломієм як святих покровителів.
Крім того, Юда-Тадей є покровителем поліції Чикаго і футбольного клубу “Фламенго” (Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Його ім’ям у Європі називають лікарні.
“Юда-Тадей – апостол, який спасає ім’я”
Отець Роман Тереховський, священик львівського храму Пресвятої Євхаристії, – про особистість апостола, деякі приватні побожні практики, різницю між молитвою та магією і те, як маємо вшановувати мощі святих
– Отче, повідомляючи про доступ до мощей апостола Юди-Тадея в різних містах, медіа часто позиціонують його як двоюрідного брата Ісуса Христа, ніби підкреслюючи його “ближчість”, перевагу над іншими. Чи мають значення кровні зв’язки в духовному житті?– Ажіотаж у медіа, які повідомляють, що в якесь місто привезли мощі “двоюрідного брата Бога”, спричинений світським сприйняттям духовних речей. О, в Євангелії ми маємо чимало родичів Христових! Дядьком Христа є Іван Хреститель, а тіткою – Єлизавета, родичка Його Матері. Здебільшого там усі – вихідці з роду Давидового, але всі вони жили згідно з волею Божою, крім того що були родичами. Ми, християни, всі родичі Господні, якщо причащаємось! Чомусь ми забуваємо цей факт! Тоді у наших жилах тече кров самого Господа. Значить ми між собою теж брати і сестри, родичі першого порядку. Не заперечую спасенних заслуг апостола Юди-Тадея, але наш досвід у сприйнятті духовного життя іноді занадто людський, занадто земний… На небі все не так, як у нас: куми, свати. Є чіткі правила, дотримуючись яких, можна наблизитись до Бога ще більше. Жодних “перестрибувань через сходинку” не може бути.
– Як тоді маємо сприймати апостола Юду-Тадея?
– По-перше, як апостола Христового – одного з тих, які були з Ним під час земного служіння і тепер з Ним у Вічності. Всі апостоли Христові достойні, бо покликані Ним. Не думаю, що апостол Юда-Тадей чимось святіший від апостола Варфоломія чи апостола Петра – вони всі покликані, кожен мав свою нішу і міру святості. По-друге, як апостола, який спасає ім’я, адже знаємо, що був ще один Юда – Іскаріот, який зрадив Спасителя, дискредитувавши своє ім’я. По-третє – як святого, за яким завжди стоїть Бог.
– У церковних крамничках останніми роками популярні книжечки з так званими дев’ятницями до апостола Юди-Тадея, в яких заготовлений такий собі сценарій “зроби ось так – і буде тобі щастя на дев’ятий день”. Як вони впливають на правдиве вшанування апостола?
– Це добре, що люди хочуть молитись, але мені не дуже подобається, коли є якісь рекомендації на зразок “на дев’ятий день молитва буде вислухана, і твоя мрія здійсниться”. А якщо твоя мрія не узгоджується з Божим планом спасіння конкретно для тебе? Що тоді? Мені ці речі чимось нагадують сучасну рекламу: зроби якісь певні дії, тільки купи саме ці прокладки з крильцями чи плазмовий телевізор… Бог не може бути, як людина, яка дивиться рекламу,– він не змушений щось робити! Ми не можемо з Богом торгуватися. У християнстві нема так, як на базарі: я тобі товар – ти мені гроші за нього. Не є так, що я пощу, молюся, щось добре роблю, а Бог мене за це якось особливо винагородить. То вже магічний світогляд, а не християнський! Бог нам усім Тато, який любить, а не створює неприємності, щоб потім за певні послуги звільнити від них. Приватні молитовні практики мають бути, але важливо, щоб люди не сприймали молитву як магію. А в 90 відсотків прихильників дев’ятниць так і є. Богові теж важливо давати свободу, щоб Він міг втілювати свій план спасіння щодо кожного з нас. Бо результат молитви залежить від Бога, а не від нас. Це розуміли святі. І тому молилися зі смиренням.
– Як бути, коли молитва все ж таки “не вислухана” на дев’ятий день?
– Молитися і на десятий день, і в усі наступні дні! Молитви ще ніхто не скасовував! Апостол Юда-Тадей має славу помічника у безнадійних ситуаціях, який перед Богом заступається за тих, що моляться до нього. Це правда. Але доки ми живемо і молимося, немає безнадійних ситуацій! Бо ми говоримо з Богом, і Він нас чує. І тому дива бувають, ще й які. Але вони є тоді, коли ми йдемо Божою дорогою, тоді Він виходить назустріч, а не тією, яку самі собі накреслили, а потім назвали її Божою, і йдемо нею зі свавіллям, прикриваючись Богом.
– Як маємо правильно вшановувати мощі святих?
– З розрахунку, що в них перебуває Божа діяльна сила – благодать. Вшановуємо чоловіка, який за ними стоїть, а він уже молиться за нас перед Богом. Досвідом своєї віри він здобув благодать, яку Бог на всіх щедро виливає, але святий її більше прийняв. І ми теж можемо, якщо будемо його наслідувати.
Розмовляла
Ірина Березовська