Наступного року освітня субвенція, з якої фінансуються заклади середньої освіти, планується практично у тому ж обсязі, що й цього року. Ірина Когут, Єгор Стадний, експерти Аналітичного центру CEDOS, проаналізували закладені в бюджеті витрати на освіту, інформує Освіта.ua.   

Уряд запланував підвищення мінімальної заробітної плати, в тому числі і вчителям. Враховуючи, що з 1 травня мінімальна зарплатня підніметься на 5%, а з 1 грудня – на 12,5% порівняно з цьогорічною, також зростання цін на комунальні послуги, можна припустити, що навіть при зростанні субвенції на 1% складно буде забезпечувати потреби середньої освіти хоча б на рівні 2015 року. Ще одним фактором, який може зумовити зростання видатків, є заплановані надбавки до 50% для вчителів, які пройдуть сертифікацію.

Фінансування зовнішнього незалежного оцінювання, яке останні два роки залишалося незмінним, у 2016 планують збільшити на 25%. Проте цих коштів вистачить лише на забезпечення діяльності у масштабах минулого року. Ні на оновлення технічного та програмного забезпечення, ні на підвищення зарплат не варто очікувати.

До Верховної Ради потрапив урядовий законопроект №3628, який вносить чимало змін до соціального законодавства. У ньому пропонується скоротити бюджетні видатки та перекласти їх на місцеві бюджети. Наприклад, школи, де навчається менше 25 учнів, не будуть фінансуватися коштом освітньої субвенції, а також скорочення на 5% кількості шкіл, на 10% – технічного персоналу, який у них працює.

Харчування у дитсадках батьки мають оплачувати повністю, а не на 40-60%, як встановили у минулорічному “паскозатягувальному” законі. Харчування учнів початкової школи із соціально вразливих категорій має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів, а учнів з особливими освітніми потребами годувати безкоштовно протягом усього терміну навчання не будуть.

Вчителі зможуть піти на пенсію за вислугою років тільки після досягнення 55-річного віку (втім, ця норма не стосується тих, що вже напрацювали вислугу і мають 50 років).

Частина з цих норм суперечить ідеології реформи середньої освіти і законодавству, адже рішення про формування та оптимізацію мережі шкіл повинні приймати місцеві органи влади, уряд може лише визначати обсяги фінансування та принцип розподілу.

Загальна сума, яку закладають на 2016 рік на 0,5 млрд грн менше, ніж у 2015 р. Основне зниження відбулось за рахунок фінансування коледжів та технікумів, водночас зросли видатки на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, особливо у підпорядкуванні МВС, Міноборони, МОЗ.

Уряд майже не закладає підтримки ПТНЗ на центральному рівні, як це було у минулому році, коли в бюджеті була передбачена субвенція місцевим бюджетам. Фактично централізоване фінансування залишилось лише для закладів соціальної реабілітації та адаптації, пенітенціарної служби та аграрної сфери. У 2016 р. половину потреб на фінансування коледжів та технікумів повинні будуть взяти на себе місцеві бюджети. 

Законопроект №3628 передбачає, що уряд розширить перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, та їх вартість. Існує небезпека, що у 2016 році уряд повторить досвід 2009-2010 років, намагаючись надати вишам право робити платним фактично будь-що: від оплати пропусків до бібліотек, спортзалів чи користування інтернетом. Згубна практика оплати пропущених занять існує і зараз у деяких університетах. Водночас існує цілий ряд платних послуг, яких бракує університетам: можливість платного повторного вивчення дисципліни після академічної заборгованості або ж право залучати кошти від благодійників чи від орендарів приміщень для нарощення депозитів.