“... а я вже вмію рахувати гроші!”

Змалечку батьки мають щодня вчити дітей, як правильно переходити вулицю (на власних прикладах передусім!), як поводитися з незнайомцями та що робити, коли вони загубляться на вулиці. Коли підростуть, розповідають про наслідки шкідливих звичок, безпечний секс тощо.

Та практично сьогодні мало хто роз’яснює, що таке гроші і як ними користуватися. Відповідь на традиційне запитання малечі: “Звідки я взявся – в капусті?” зазвичай готують заздалегідь, тож чому не залучати дітей змалечку і до фінансової грамотності? Мудрі батьки, звісно, це роблять, на таких знаннях акцент роблять і навчальні заклади (наразі ще не всі), також різноманітні конкурси та творчі заходи влаштовує й Державна фіскальна служба України.

“Це не тато заховався у банкоматі, а є спеціальний рахунок…”

Основну роль у фінансовому вихованні, звісно, відіграють батьки. Саме від їхнього ставлення до грошей залежить майбутня поведінка їхніх дітей. У деяких сім’ях батьки намагаються самі навчити дітей фінансової грамотності і не бачать потреби вивчати такий предмет у школі.

“Коли виконую найпростіші банківські операції, усі кроки мушу пояснювати своєму чотирирічному синочкові. Що це не тато заховався у банкоматі і дає мамі гроші, а існує спеціальний рахунок, куди мама раніше поклала гроші. А ще те, що мамі з татом виплачують не усю зарплату, а частину відраховують на пенсію бабусі, а коли мама з татом будуть старенькі, то з його зарплатні будуть їм платити пенсію”, – у соцмережі ділиться досвідом молода мати Галина. “Не думаю, що коли він піде до школи, подібний шкільний предмет буде ефективним насамперед тому, що можуть примушувати купувати дорогі підручники і вчити Податковий кодекс”, – додає вона.

“У мене двоє дітей підліткового віку. Стараюся обидвом давати однакову суму на кишенькові витрати щотижня, а потім запитую, на що вони їх витратили. І аналізую з ними доцільність їхніх витрат та спонукаю економити”, – розповідає мама Віра.

“Я проти будь-яких нововведень у школі, навіть якщо вони корисні, бо школярі перезавантажені, вони багато часу проводять у школі та отримують купу домашніх завдань. Відсутність часу на відпочинок не забезпечить їм міцного здоров’я”, – продовжує Віра.

Дитина в сучасному житті буде себе почувати значно впевненіше, якщо батьки приділяють увагу її фінансовому вихованню. Психологи рекомендують роз’яснювати, на чому будуються товарно-грошові відносини уже з того моменту, коли малюк навчиться рахувати. Розуміння того, звідки з’являються гроші і куди вони потім зникають, поступово допомагає їм у шкільному віці усвідомити такі поняття, як відсоткові ставки, фінансовий ризик, заощадження.

Як у школах фінансової грамоти вчать

В Україні, станом на сьогодні, вже 500 навчальних закладів викладають “Основи фінансової грамотності” як предмет за вибором. Таку тенденцію у 2008-ому підтримала й львівська школа №3, про що “Пошті” розповіла її директор Світлана Уралова.

“За рекомендацією Університету банківської справи Нацбанку України спільно з ним і фондом USAID запровадили у школі курс фінансової грамотності. У нас його вивчають учні 10-11 класів як предмет за вибором. Це суто практичний предмет, не перевантажений теорією, вивчають проблеми і поняття, з якими діти і дорослі щодня стикаються в побуті: користування картками, співпраця з банками, кредити, заробітна плата, нарахування пенсій, це основи економічно-фінансових знань. Таких знань потребують навіть деякі дорослі, але раніше фахово такі питання не розглядалися”, – розповідає директор школи.

Готувати до вивчення такого предмету починають уже з початкової школи, інтегруючи деякі фінансові поняття в програми інших шкільних предметів. Вчителі в ігровій формі на деяких предметах, де це логічно, розглядають поняття, пов’язані з грошима. Проводять у школі ярмарки, творчі конкурси малюнків.

“Проводимо навчання у формі гри, зустрічей з банкірами, живого спілкування з досвідченими людьми. До нас приходять люди з досвідом, що працюють у банківській системі, це нові обличчя, які не є вчителями школи і це спілкування зовсім на іншому рівні. Ходимо на екскурсії в банки, в навчальні заклади, які готують таких фахівців у сфері економіки, в Музей грошей. Вважаю, уже з другого класу варто в доступній ігровій формі ознайомлювати учнів із найпростішими фінансовими операціями і процесами. Учням цей предмет також допомагає у вивченні таких, як математика, основи економічних знань, – веде далі Світлана Уралова.

“Ми проводили опитування серед учнів і батьків і виявилось, що нам не вистачає таких знань у щоденному житті, щоб бути обізнаними в економічних питаннях і не дати себе ошукати”, – додає вона.

А з жовтня цього року у школі розвивають ще один проект, який називається “Університет твого успіху”. “З’ясувалося, що батькам також цікаво слухати цей предмет і ми на волонтерських засадах спільно з аспірантами, викладачами і студентами Університету банківської справи збираємо дорослих, які охоче раз на тиждень сідають за парту і слухають основи фінансової грамотності”, – зазначила Світлана Уралова.

Діти і податки

Традиційно виховує майбутнього сумлінного платника податків й Державна фіскальна служба України, зокрема Личаківська податкова адміністрація Львова, як проводила конкурс “Майбутнє країни у мріях дитини”. Діти готували творчі роботи про роль платника податків у житті країни. Адже саме завдяки цим коштам з Держбюджету фінансують освіту, медицину та інші соціальні інституції важливі для кожного громадянина, з податків виплачують пенсії. Цьогоріч в конкурсі взяли участь 67 учасників. Вони створили художні, літературні твори та анімації.

Переможцями першого етапу конкурсу визнали 16 робіт учасників, з яких п’ять посіли призові місця на обласному рівні, інформує Комунікаційний підрозділ ДПІ у Личаківському районі Львова ГУ ДФС у Львівській області. Особливої уваги заслуговують роботи вихованців Львівського народного художнього колективу України студії “Дивосвіт” Личаківського будинку дитячої та юнацької творчості, школи-садка “Провесінь”, школи-гімназії I ступеня ЛНВК, а також учнів середніх загальноосвітніх закладів №47, №70, №37, №82, №29.

“Якщо ми орієнтуємось на європейські економічні стандарти, то маємо навчати змалечку наших дітей розумінню що таке податок, та чому його потрібно сплачувати. У майбутньому це допоможе протидіяти корупції і намаганням юних бізнесменів для свого успіху будь-яким чином обійти закон”, – каже Марія, мати трьох дітей.

Основи фінансової грамотності: коли і чому починати вчити дітей

5-річна дитина має знати, що таке:

покупка – це поняття повинно включати 3 елементи: яку річ ти хочеш купити, скільки вона буде коштувати і коли краще зробити покупку;
банк – місце, де можна безпечно зберігати накопичені гроші та розпоряджатися ними;
рахунки – документи, з яких можна дізнатися, скільки потрібно заплатити за речі чи послуги;
вибір – рішення про те, чи можна потратити гроші відразу, а чи відкласти для дорожчого придбання.

10-річна дитина має знати, що таке:

відсотки – гроші, які ви отримуєте за те, що зберігаєте гроші в банку або навпаки, які ви платите банку за те, що позичили у нього якусь суму;
кредит – гроші, які ви позичили в банку, та повинні повернути з відсотками;
інфляція – подорожчання товарів і послуг з плином часу;
податки – гроші, котрі платяться уряду за те, що він надає різні державні послуги.

15-річний підліток має бути знайомий із термінами:

інвестиції – вкладення грошей в активи (цінні папери, облігації);
диверсифікація – розподіл грошей по різних видах активів;
акції – частка в компанії, яку вона пропонує іншим людям та компаніям;
облігації – папери, які підтверджують, що держава або компанія взяли у вас борг, щоб пізніше повернути його з відсотками.

За матеріалами Forbes

Ростислав Слав’юк, професор, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Нацбанку України

– “Бюджет держави – це податки моїх батьків”, – сформулювати таке твердження сьогодні навіть не кожен старшокласник зможе, і не кожен це розуміє. А таке мають пояснити дітям ще у садочку. У школі мають навчити, що таке податки і чому люди живуть багато, чи бідно, що таке бізнес і звідки береться прибуток, чому податки потрібно сплачувати. Не говоримо про ставки чи розрахунки, а про елементарне поняття. Школярам мають пояснити, звідки беруться кошти у Пенсійному фонді і чому бабуся з дідусем отримують пенсії. Завершувати навчання фінансової грамотності в дитячому варіанті варто у дев’ятому класі. Якщо школярі зацікавляться економікою, то можуть обрати такий фах і вивчати її за профілем уже в іншому навчальному закладі. Але у школі дітям не треба забивати голови вивченням теоретиків економіки, вчити світові кризи чи фінансову систему країни. Навчання фінансової грамотності має бути значно спрощеним і більш практичним. Їх мають навчати елементарних речей, які стосуються власне побутових фінансових процесів. Старшокласники уже мають розуміти, що банк дає кредити з відсотками і їх треба повертати. Скільки заробляють батьки і як розподіляють батьки сімейний бюджет, маленьким дітям знати не обов’язково. Та ще з садочка потрібно їх вчити рахувати гроші, щоб діти з легкістю могли визначити скільки у них є, а скільки витрачають. Щоб вони могли дати відповідь батькам, скільки витратили упродовж певного часу. Бо якраз одна з найбільших економічних проблем нашої країни – відсутність обліку. Діти повинні навчитися планувати свої кошти, рахувати витрати, і аналізувати які з них необхідні, а які можна обмежити, вміти зекономити.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти