“Мавпа з гранатою” чи “корова на льоду” – цими та іншими, на жаль, образливими характеристиками називають жінку за кермом чоловіки. Звісно, не всі. Але таке гостре слівце сказати охочих вистачає… Чому?
Незважаючи на результати досліджень про те, що жінки водять обережніше й уважніше, і далі складають анекдоти про водія у спідниці. Статистика свідчить що 97% жінок їздять із подушкою безпеки, в чому їм дуже поступаються чоловіки-водії, таких лише 14%. Також дослідження доводять, що лише 35% усіх аварій в Європі спровокували жінки.
Мало кому відомо, що однією з перших у світі водіїв, була саме жінка: 39-річна Берта Бенц, дружина Карла Бенца, сіла за кермо винаходу свого чоловіка в 1888 році – задовго до того, як цей вид транспорту освоїли чоловіки, зазначено у Вікіпедії.
Жіноча транспортна проблема, ймовірно, розпочалася у часи Людовіка ХV. Коли екіпажем керувала гарна пані, відразу ж збігалися її прихильники, що часто ставало причиною заторів на вузьких і переповнених паризьких вуличках. Тоді король наказав міністру д’Аргенсону будь-що навести лад на дорогах.
Міністр не хотів псувати стосунки з впливовими при дворі красунями і згодом видав цікавий наказ: “Про заборону на керування засобами перевезення для всіх вельмишановних пань у віці до тридцяти років”. Після цього водієм екіпажу могли бути тільки найсміливіші жінки. Бо виявилося, що набагато менше мужності потрібно для того, щоби впоратися з гарячим конем у вузькій вуличці, ніж для того, щоби визнати свій справжній вік.
З того часу минуло багато років, тепер жінка дедалі частіше доводить, що може виконувати традиційно чоловічу роботу не гірше від представників сильної статі. В Україні лише упродовж останнього двадцятиріччя ми перестали звертати увагу на жінку за кермом, хоча сприйняття залишилось стереотипне.
“Це напевне тому, що рідко коли у нашій країні жінка може самостійно заробити на транспортний засіб. Частіше машину їм дарують батьки або ж багатий чоловік і, щоб якнайшвидше примхлива панянка змогла сісти за кермо, нерідко права є також подарунком”, – каже досвідчений водій Олег, який вперто не сприймає жінок-водіїв.
Проте жінок-автомобілісток більшає і не всі бажають миритися з численними прізвиськами, які придумує для них сильна половина людства та подушечками зі знаком туфельки.
“Про це коректно мовчать, але ці постійні глузування над жінками за кермом і купу анекдотів можна кваліфікувати як статеву дискримінацію так само, як расову чи за національною ознакою”, – обурюється бізнес-леді Галина, яка вже десять років водить власне авто.
У Відні жінки визнані офіційно кращими водіями, і це підтверджено багатьма дослідженнями. А у Львові чимало жінок, які водять тролейбуси, трамваї та таксі.
“У Львові є 201 водій трамваїв, серед них – 149 жінок. А зі 168 водіїв тролейбусів відповідно представниць жіночої статі 35. Особливих вимог до відбору працівників на нашому підприємстві немає, посередником є Центр зайнятості, який пропонує майбутнім водіям пройти спеціальні курси, тривалістю півроку – перші три місяці вивчають теорію, а наступні – практично навчаються їздити з водієм на тролейбусах чи трамваях як стажер. Головне – висока концентрація уваги, емоційна стійкість та бажання працювати!”, – розповідає “Пошті” Оксана Яворська, прес-секретар Львівелектротрансу.
Той медичний факт, що у жінки краще розвинений периферичний зір є загальновідомим, тож вона може враховувати усі нюанси дорожньої ситуації, які відбуваються справа чи зліва. Проте так само й існують твердження, що у жінок менш розвинене логічне мислення, тому вони не вміють точно розрахувати правильний маневр та й не вміють себе контролювати, коли відчувають сильний емоційний стрес. Та напевне не варто класифікувати всіх за поширеною ознакою, бо стан здоров’я і склад розуму – явище індивідуальне.
До психіатра прийшла засмучена жінка:
– Пане лікарю, мій чоловік зовсім з глузду з’їхав. Коли я за кермом, він постійно дає мені поради: “Поверни направо, а тепер їдь прямо. Що ти робиш! Наліво, Маріє! Зупинися!” І так без кінця.
– Заспокойтеся, пані, у цьому немає нічого дивного. Це абсолютно нормальне ставлення чоловіків до своїх дружин-водіїв.
– Так, але я водій трамвая!