Уперше за останні роки найбільшою небезпекою для США став не ісламський тероризм, а економіка
Такого висновку дійшла національна розвідка США у своєму традиційному щорічному звіті про загрози національній безпеці. Крім світової кризи, яка, на думку аналітиків спецслужб, може дуже згубно вплинути на США, решта небезпек традиційні: діяльність міжнародних терористичних угруповань, розповсюдження зброї масового ураження, "небезпечні" країни та країни-суперниці.
Через тривалий економічний спад у світі майже чверть усіх країн зіткнулась з високим рівнем нестабільності, через що, як побоюється американська розвідка, союзники США не зможуть належно виконувати свої оборонні та гуманітарні зобов'язання. Крім того, економічні проблеми можуть спричинити наплив до Сполучених Штатів біженців з країн Карибської затоки та Латинської Америки. А у разі затягнення кризи - крах дружніх Вашингтону політичних режимів та посилення активності екстремістів, котрі в усьому звинувачуватимуть США.
Крім того, розвідники стурбовані й тим, що криза в перспективі може вплинути на репутацію Сполучених Штатів у світі. Зокрема, той факт, що криза стартувала саме на ринках США, може викликати сумнів щодо американського лідерства у глобальних відносинах. Загалом, що довше доведеться чекати "одужання" світової економіки, то більша імовірність провалу стратегічних планів США, вважають у національній розвідці.
Щодо тероризму, то національна розвідка відзначила значне зниження популярності в ісламському світі колишнього ворога №1 - "Аль-Каїди". Схожа ситуація й з іншими екстремістськими групами. За словами Денніса Блера, директора національної розвідки США, щоразу більше ісламських релігійних лідерів виявляють невдоволення жорстокими методами терористів. Натомість аналітики припускають, що існує доволі значна ймовірність того, що в "Аль-Каїди" з'явиться багато послідовників у самих Сполучених Штатах.
Наразі основним завданням для Штатів мало б стати максимальне придушення діяльності "Аль-Каїди" на території Пакистану та перешкоджання цьому угрупованню в підтримці чинного в сусідньому Афганістані руху "Талібан". Тим більше, що, за словами директора національної розвідки США Денніса Блера, афганський президент Гамід Карзай "неефективно протидіє "Талібану" та ще й сприяє корупції". Словом, адміністрація Барака Обами, котра вже оголосила про плани відправити цього року до Афганістану додатковий військовий контингент, явно переключилася з Іраку на Афганістан.
Ясна річ, аналізуючи ситуацію у світі, американська розвідка не могла оминути проблему розповсюдження зброї масового ураження, зокрема, ядерні програми Ірану та Північної Кореї. Про те, що Тегеран має всі шанси створити ядерну зброю уже цього року, свідчать активні розробки всіх необхідних для цього компонентів. Однак, на думку Денніса Блера, доки остаточне рішення ще не ухвалене, відвернути увагу іранського політичного керівництва від атомної бомби можна грамотними дипломатичними зусиллями та економічним тиском.
Крім цієї проблеми, в Америці переймаються подібним розвитком подій у Північній Кореї, подальшою ескалацією ірано-ізраїльської конфронтації та напруженими відносинами між Пакистаном та Індією. Щодо останнього, то, на думку авторів звіту, Пакистану слід завдати рішучих ударів по бойовиках-ісламістах, щоб розсіяти страхи Індії та не провокувати її на розв'язання масштабного конфлікту. Ще однією "больовою точкою", згаданою у звіті національної розвідки США, є Балканський регіон. Однак цей конфлікт більш небезпечний для стабільності Європи, ніж Америки.
Як і в подібному звіті, опублікованому в листопаді минулого року, цього разу знову йдеться про пріоритетне значення для США політичного курсу Росії та Китаю. Щодо КНР, то США вельми занепокоєні зростанням її економічної та воєнної потужності. Американські аналітики також звертають увагу на залежність більшості європейських країн від російських енергоносіїв, що Москва активно використовує на свою користь. При цьому, користуючись антиамериканськими настроями в багатьох країнах, російська влада активно намагається створити у світовій системі альтернативу американському домінуванню. Зокрема, Кремль намагається заручитися підтримкою Китаю, Ірану та Венесуели. Спираючись на свій стратегічний потенціал, останнім часом Росія також посилила свою військову міць і, незважаючи на труднощі модернізації збройних сил, змогла здобути переконливу перемогу над Грузією в осетинському конфлікті. Навіть попри те, що Росія висловилась оптимістично щодо налагодження відносин з новим американським президентом, цей процес можуть суттєво ускладнити різні позиції країн щодо багатьох важливих питань, зокрема, розширення НАТО, статусу Південної Осетії та Абхазії, елементів системи ПРО в Східній Європі, тиску на Грузію та Україну, співпрацю з Іраном та Сирією тощо.