Нацбанк пішов назустріч позичальникам. Тимчасово і вибірково

Жадана і очікувана (хоча в нинішніх умовах вона радше нагадує справжнє диво) для багатомільйонної армії кредитозалежних громадян подія нарешті сталася: НБУ оприлюднив постанову, згідно з якою комерційним банкам тимчасово дозволяється проводити реструктуризацію кредитів фі­зичних осіб.

Задля об'єктивності, що­правда, зазначимо й інший момент,  що стосується безпосередньо бан­ків, - їм теж пом'якшили механізм розрахунку регулятивного капіталу. Але це вже слова хоча і з тієї ж пісні, проте на інший мотив.

Документ доленосний щонайменше для 10 мільйонів наших співвітчизників, а саме така кількість кредитів нині ви­знається проблемними з точки зору перспективи їх вчасного повернення. Варто дещо з нього просто процитувати. Отже, "на період до 1 січня 2011 року дозволити банкам ... самостійно і на власний ризик, з урахуванням фінансового стану позичальників-фізичних осіб приймати рішення щодо рестуктуризації наданих їм кредитів і здійснювати оцінку їхнього фінансового стану і стану обслуговування боргу без урахування такої реструктуризації".

Згідно з постановою, а набула вона чинності ще 5 лютого, оцінка фінансового стану позичальників має здійснюватися згідно з вимогами положення про порядок формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями бан­ків за умови, що кредитним договором (або змінами до нього щодо реструктуризації заборгованості) встановлено термін погашення основного боргу та (відсотків) комісій не рідше одного разу на місяць.

Проте, аби не забивати голови далеким від фінансових нет­рів читачам, зазначимо інше. Головне при оцінці вашого фі­нан­сового стану, гадаємо, і при тій же реструктуризації те, щоб позичальник забезпечував виконання своїх забов'язань своєчасно і в повному обсязі. Подбав Нацбанк не тільки про це. У постанові банкам надали рекомендації щодо принципів проведення реструктуризації заборгованості. Про що йдеться?

Нацбанк, зокрема, закликає комерційні банки створити умови для поновлення платежів за кредитами шляхом продовження термінів дії кредитних договорів або зменшення щомісячних платежів до прийнятного рівня, враховуючи фінансові можливості позичальника.

Окрім того, банкам рекомендують уникати конфлікту інтересів з клієнтами під час реалізації застави за кредитами та не застосовувати штрафних санкцій за кредитами, що реструктуризовані, у разі виконання позичальником умов додаткового договору або за дострокового погашення кредиту.

Що ж, як ми вже зауважували, постанова Нацбанку набула чинності. Інша справа, що для пересічних позичальників вона надала лише одне - можливість реструктуризувати свої кредитні забов'язання. Це за фінансово-економічної скрути й масового безробіття, що лише посилюються, безперечно, теж чимало.

Але можливість - це все ж далеко не все. Чи зможе конкретний позичальник нею скористатися - врешті-решт, залежить від керівництва та власника чи власників конкретної фінустанови.

Варто зважити ще й на такий момент. НБУ не має права втручатися у фінансову діяль­ність комерційних банків, якщо вона не суперечить чинному законодавству та іншим документам, що регулюють діяль­ність у цій сфері. Недаремно постанова Нацбанку про реструктуризацію має рекомендаційний характер.

Свого часу Мінфін вже пропонував НБУ та комерційним банкам підписати меморандум про недопущення зростання проб­лемних кредитів. Проте й меморандум не є обов'язковим для суворого виконання нормативним актом. Тож доля реструктуризації вашого кредиту, хоча і за вашої участі, вирішуватиметься не вами. Адже в постанові немає пункту, який би забороняв банкам відмовити позичальнику в реструктуризації його боргів. Ба більше, сказано чітко: "...дозволити банкам... самостійно і на власний ризик...". Тобто позичальнику доведеться конкретно домовлятися із банком, де він брав кредит.

А щодо технічних запитань про реструктуризацію, гадаємо, в кожному банку встановлюватимуть власні правила та умови. Тож і звертатися треба саме туди. Словом: взяв кредит - йди до банку!