Ми часто просторікуємо про ангелів, маючи на увазі наших добродійників з плоті і крові, поширюємо в соцмережах розмаїтих крилатих істот, які рекламують певні товари та ідеї, проте насправді дуже мало знаємо про цих безтілесних створінь, які реальні так само, як ми з вами. Напередодні традиційного ангельського свята – Собору Архистратига Михаїла та інших небесних сил безплотних “Пошта” вирішила розповісти про тих, що мають надзавдання – звіщати нам про Бога. 

Сприйняття ангелів виразно ілюструє церковний анекдот. Парафіяльний священик приймає роботу іконописця і зненацька помічає небачену річ: ангел – у черевиках! Тож питає виконавця: “Де ви бачили ангела в черевиках?”. А той не роздумуючи відповідає: “Отче, а де ви бачили ангела без черевиків?”

Скільки людей – стільки й уявлень про небесних посланців. Ми, люди, мислимо надто земними категоріями, намагаючись описати безплотні сили. Звичайно, більшість із нас ангелів у своєму житті не бачили, але інформацію про них отримуємо не з власного досвіду, а з авторитетних джерел – Євангелія і від тих, хто мав безпосередній досвід богоспілкування – святих отців.

Ангел – це ім’я служіння, а не власна назва. “Ангели – це службові духи, які виконують певні функції. Благовіщення Пресвятої Діви Марії супроводжувалося явленням Архангела Гавриїла; Захарія мав явлення ангела зі звісткою про народження сина; жони-мироносиці у печері, де був похований Христос, бачили двох ангелів. Взагалі ангельський світ дуже дивний, таємничий і ангели є різні”, – розповідає отець Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії, кандидат богословських наук. 

Зі слів отця, їх більше, ніж людей. Як ідеться у книзі пророка Даниїла,  “тисячі тисяч служать Йому, і десять чекають Йому”. “Святитель Григорій Ніський в одній вівці, що заблукала, бачить все людство, а під дев’яносто дев’ятьма, що не заблукали, розуміє світ ангельський”, – пояснює отець Михайло. 

Ангели відрізняються від людей тим, що є безтілесними створіннями, такими собі старшими братами. Слово “ангел” перекладається з грецької як “вісник”. Бог посилає нам ангелів, аби сповістити свою волю. “Чи не все суть службові духи, – каже апостол Павло, – посилають на службу для тих, що хочуть наслідувати спасенне”.

“Ангели – це учасники Божої слави, які мають різні функції: одні захищають людей, інші – Бога. Ангелів-хоронителів отримуємо при хрещенні, крім святого покровителя імені, в чині Хрещення є спеціальна молитва про ангела світла. Маємо різних ангелів – тверезості, світлих думок, добрих новин. Усі найвищі людські ідеали мають свого відповідника серед ангелів. Але маємо і злих ангелів – війни, розбрату, вбивства, заздрості, поганих думок”, – розповідає отець Михайло Димид, доктор канонічного права та богослов’я (УГКЦ).

Ангели здатні відчувати голод і спрагу, але їх голод у принципі не може бути втамований – споглядання Божественної премудрості не буває достатньо. Ми часто нарікаємо: ми люди, а не ангели. Це правда – нам до них далеко…

Їх зображають у світлих дияконських ризах (символ служіння), з крилами за спиною (символ швидкості) та з німбом над головою. Кожен чин має свої традиції зображення в іконографії. І черевики тут не мають значення.

На відміну від нашого світу в ангелів панує порядок: молодші підкоряються старшим і ніхто не бунтує. Той, хто вирішив жити інакше, – Люцифер був скинутий на землю Архистратигом Михаїлом, який, згідно з християнською ангелологією, зайняв місце Верховного командувача. Добрі ангели не пізнали зла. А в нас, земних мандрівників, власна воля, на яку дуже часто впливають ангели, що пішли за Люцифером. 

Вони, вірні Творцеві, змушені воювати за тих із нас, що добровільно відійшли від Бога. А полем битви, як стверджував Федір Достоєвський, є людська душа. В цій битві ангели повинні нас оберігати, щоправда, ми розуміємо цю їхню поміч дуже буквально: коли опиняємося, як то кажуть, не в тому місці і не в той час. 

Проте оберігають ангели не лише людей, а й цілі народи. Святий Іван Дамаскин пише, що кожен народ має свого ангела. “Архангел Михаїл є покровителем нашої столиці, тож можемо бути спокійні – він прожене ангела війни. З нашого боку важливо, щоб ми приймали Божу волю щодо себе, бо навіть ангели не йдуть проти неї, а втішаються від виконання її. Справжня свобода – у виконанні Божої волі (це показали нам ангели). Можна бути вільними тільки підкоряючись Божій волі. Інакше стаємо рабами пристрасті. Не треба бути сильним. Якщо в простоті і в таємниці виконуєш Божу волю, то можеш, здавалося б, неможливе, як це зробив один непомітний ангел, який пізніше став Архистратигом небесного війська. Коли Люцифер збунтував, він спромігся скинути його, кажучи: “Хто яко Бог?”. Він піднявся, виконуючи Божу волю, і став першим серед ангелів. Від мене, кожного українця зокрема, від мого спілкування з ангелом часом залежить доля всієї країни”, – розповідає отець Михайло Димид.  

А отець Михайло Сивак оповідає про молитовне змагання ангелів за свої народи. “У книзі пророка Даниїла описана таємнича боротьба ангелів біля престолу Божого. Один названий князем персидським, інший – грецьким. Покровитель юдейського молиться про закінчення вавилонського полону і повернення на батьківщину, покровитель перського – про те, щоби полон продовжився, і про прихід до віри в єдиного Бога через юдеїв. Це було проявом любові до народів, яких вони оберігали”, – пояснює священик.  

Не треба ремствувати на ангелів – вона аполітичні за своєю суттю. До їхньої, так би мовити, компетенції входить передовсім спасіння душі, бо саме за неї доведеться відповісти на Страшному суді, а це набагато серйозніше, аніж  наші земні скорботи. 

Серед вірян поширена практика особливого вшанування понеділків: дехто постить у цей день, дехто читає окремі акафісти, молитви. “Кожен день тижня присвячений окремій події чи святим: понеділок – ангелам, вівторок – апостолам та Івану Предтечі, середа – зраді Христа, четвер – святому Миколаю, п’ятниця – страстям і хресній смерті Спасителя, субота – Божій Матері, неділя – “мала Пасха”. Кожен день тижня, як і церковний рік, має нагадувати християнину про Вічність. Проте, згідно з церковним уставом, посту в понеділок немає, тож благочестивим мирянам варто більше молитися і робити більше добрих справ. У будь-якому випадку понеділок для християн не є важким днем – тільки для забобонних людей, бо ми не самі”, – запевняє отець Михайло Сивак.

“Щоб отримати допомогу від ангелів, маємо хотіти прийняти допомогу від Бога! Зрозуміти, що ми слабкі, немічні і тільки в світлі Божому можемо йти вперед. Правда і світло є одні – Бог. Тому наш шлях – шукати Світла (ангела), щоби дійти до Бога! Ангели потрібні не лише для душ, а й для тіл. І в тілі маємо світитися, приймаючи Його волю щодо себе. Ангели є частиною Церкви, як і ми. Поминаємо їх під час проскомидії відразу після Матері Божої перед святими, апостолами і мучениками. Разом із небесними силами безплотними беремо участь в літургії. Віримо у ангелів – віримо у Бога”, – повчає отець Михайло Димид.

Святі отці кажуть, що немовлята вві сні посміхаються, коли бачать ангела-охоронця. Діти бачать ангелів, тому що в них чисті душі. Дорослі теж можуть побачити ангела, тільки їм для цього треба докласти зусиль – піднятися над гріхом. Інколи їх помічають священики при освяченні Святих Дарів (вони стоять у вівтарі, схиливши смиренно голови). Зрештою, на літургії просимо “ангела миру, вірного наставника, хранителя душ і тіл наших”. Значить нам потрібні ангели – і душам, і тілам…

Герої оповідання “Стариган із крилами” Маркеса не прийняли крилате створіння, яке навідало їх. Чи зможемо ми? Тільки взявши на озброєння Євангеліє, можемо надіятися, що “блаженні чисті серцем Бога побачать”. Отже, працювати треба в площині серця, тоді й ангели стануть зримі!

Можемо наблизитися до вісників Неба, коли піднімемося на рівень угору – коли, подібно до ангелів, захочемо безнастанно хвалити Бога, коли у нас пробудиться благоговіння і захоплення перед Богом. Саме за цим заняттям застали ангелів вифлеємські пастирі в першу різдвяну ніч – вони захоплено співали Новонародженому: “Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях – благовоління”… 

---

Вчення Церкви про ангелів

Ангельські чини розподілені на три єрархії: вищу, середню і нижчу. Над дев’ятьма чинами поставлений святий Архистратиг Михаїл.