До Львівського товариства захисту тварин доволі часто звертаються громадяни, що стали свідками жорстокого поводження з тваринами. Мину­лого тижня  14 мешканців м. Дуб­лян  надіслали листа, в якому  повідомили: з кінця 2008 року в їхньому місті хтось масово труїть собак.

Останні хвилини чотирилапих

Орися Марків, яка працює у крамниці господарських товарів на кінцевій зупинці маршрутки Львів - Дубляни,  не один рік опікувалася двома собаками, які загинули прямо на її очах.

"Це було 30 грудня минулого року, близько 22 години, - розповіла жінка. - На наших очах отруїли двох собак - Мухтара і Васю-Вампіра. Все сталося несподівано. Спочатку собака попросився в коридорчик продуктового магазину, а потім у нього почалися конвульсії, він вискочив на вулицю, хвилин п'ять бився об землю, а тоді побіг за будівлю на протилежному боці вулиці й там упав. Це все бачили діти, які дуже любили цього песика. Наступного дня таке ж сталося і з Мухтаром. Він полизав мені на прощання руки і пішов. Та йшов наче п'яний, а потім впав і хвилин через п'ять сконав".

Хоча місто Дубляни формально є самостійною адміністративною одиницею, проблемою безпритульних тварин воно "завдячує" насамперед львів'янам, адже саме вони регулярно привозять у це затишне містечко чотирилапих і залишають їх напризволяще.

"Так, усі бездомні собаки у нас із кінцевої зупинки, з автобусів і з машин, - підтверджує Орися Володимирівна. - Це наша найбільша біда. Так вам скажуть і міська рада, й міліція. Люди привозять і викидають тварин, бо вони їм набридли".

Незважаючи на те, що собак до отруєння тут було чимало, всі, з ким нам вдалося поговорити у Дублянах, симпатизують хвостатим зайдам. Продавець однієї з крамниць, де сталася трагедія, розповідає, що молоді люди, зокрема студенти, дуже приязно ставилися до тварин.  "Одного тут називали Васька-Степлер, - розповідає жінка. - Ці тварини розуміли людей, вони нікому не заважали. А ми їх годували. Вже після їхньої смерті до мене підійшла жінка з дитиною, принесла кісточки. Дуже засмутилася, коли довідалася про отруєння. Не знала, як сказати про це дитині". 

Клавдія Іванівна - одна з тих, хто роками дбає про хвостатих волоцюг у Дублянах, також каже, що собаки нікому не заважали в містечку. "Потруєно і охоронних собак в гаражі аграрного університету. А ще - двох собак-інвалідів. Нікого вони не чіпали, шкоди ніякої не робили", - розповіла жінка.

Жертвами отруєння стало і п'ятеро тварин, які мали господарів. Пенсіонер Василь Левчук втратив двох  собак. Він дуже важко пережив смерть улюбленців, які конали у нього на очах. А найбільше його вразило в цій ситуації те, що страшна смерть спіткала тварин просто на очах у дітей.

Щоразу все відбувалося настільки швидко, що годі було чимось допомогти. Любитель тварин, пан Олександр, спробував урятувати спанієля сусіда: "Я побачив, що собака в конвульсіях, і зв'язався по телефону з ветеринарною клінікою. Ми привезли її туди, але було вже пізно - тварину довелося приспати".

Факт отруєння підтвердив і ветлікар Львівської державної обласної лікарні ветеринарної медицини Олександр Кружель, до якого за останній місяць двоє мешканців Дублян привозили собак, що раптово занедужали. 

Суб'єктивний погляд

Максим Підболячний, заступник голови Львівського товариства захисту тварин:

- Умертвіння тварин можуть проводити лише ветлікарі і тільки з метою припинення їхніх страждань. У випадку, про який йдеться в матеріалі,  маємо грубе порушення законодавства. За такі дії передбачена відповідальність. Відповідно до статті 299 Кримінального кодексу, знущання з тварин, скоєне зі застосуванням жорстоких методів, карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Якщо таке вчинено у присутності малолітнього, то штраф становитиме до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлять волі на строк до двох років.  Окрім того, порушується  кримінальна справа (ст. 4 КПК). Якщо громадяни бачили такі знущання, вони повинні звернутися в міліцію, відтак  обов'язково має бути порушена кримінальна справа: або за заявою, або навіть за усним зверненням зі складанням протоколу. Якщо комусь відмовлять у порушенні кримінальної справи, то такі дії, згідно із Кримінально-процесуальним кодексом, можна оскаржити. Отже, наголошую: аби звернутися в міліцію, не обов'язково чекати, поки отруять вашого собаку. Навіть якщо ви побачили чи почули про такі випадки, можете звертатися до відповідних органів. Крім того,  до тварин, згідно з нашим законодавством, застосовується речове право. Тобто собака, який проживає у вас на подвір'ї, є вашою приватною власністю. Якщо з чиєїсь вини ви втратили тварину, то можете звертатися з цивільним позовом у кримінальній справі, з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

"На 90% це схоже на отруєння: зниження температури, порушення координації рухів, зіниці не реагували на світло, до того ж погіршення стану відбувалося миттєво. Для того, аби сказати, яка саме це була отрута, треба робити розтин. На вимогу господарів ми даємо скерування на такий розтин у Львівську державну ветлабораторію. Результат експертизи потрібний, аби розпочати слід­с­тво", - заявив Олександр Кружель.

Хто приклав руку?

Однозначно відповісти на запитання, хто б міг заподіяти шкоду дублянським тваринам, мешканці не можуть. Частина з них припускає, що масове отруєння тварин - це спланована акція міської ради.

Проте міський голова Дублян Микола Скорик причет­ність влади до отруєння тварин рішуче заперечує: "Міська рада таких заходів не проводила. Якщо щось відбуватиметься (нещодавно Дублянська міська рада й справді проголосувала за "утилізацію" вуличних тварин), то це все робитимуть офіційно".

Натомість Орися Володимирівна схиляється до іншої версії. У мікрорайоні, де трапилися ці вбивства тварин, давно помітили пенсіонера, який дуже агресивно ставиться до тварин.

Хай там як, але неспростовним фактом залишається одне - знищення собак методом розкидання на вулицях міста отрути є порушенням закону. Насамперед Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

У телефонній розмові діль­ничний міліціонер запевнив журналістів, що щойно отримає заяву від громадян, почне діяти. Залишається сподіватися на це і порадити мешканцям Дублян не залишати цю справу.

Звичайно, загиблих тварин уже не повернеш, але заради справедливості і для того, аби чотирилапих істот не вбивали надалі, варто дошукатися правди.

 

---

Коли у сірої і пухнастої Лайми померла господиня, киці було лише півтора року. Життя нікому не потрібної тваринки опинилося під загрозою. Та зеленоока красуня вчасно потрапила до волонтерів Львівського товариства захисту тварин. Тепер вона вже кілька місяців живе на тимчасовій квартирній перетримці. Кішку стерилізовано і вакциновано. За характером Лайма - радше з тих, хто "сама по собі". Але дикою її не назвеш. Просто вона дуже повільно звикає до нових обставин. А ще Лайма - новофоб: принципово відмовляється скуштувати щось, чого не їла раніше. Не варто чекати від киці негайних і бурхливих виявів прихильності. Та коли Лайма потрапить у родину (бажано без інших тварин і маленьких дітей) і стане там єдиною королевою, то обов'язково винагородить нових господарів любов'ю і лагідним муркотінням.

Волонтер Ольга: 8-097-594-92-84

---

Неможливо було без сліз дивитися на це створіння у клітці ЛКП "Лев", куди песик потрапив, мабуть, побігши за "собачим весіллям". На мокрій бетонній підлозі він тремтів від холоду і навіть не хотів піднімати голову... Таким його знайшли і забрали волонтери Львівського товариства захисту тварин. Виявилося, що це -  немолодий, але міцний і здоровий знайда рідкісного для бультер'єрів білого кольору.  Каспер веселий, допитливий, товариський, приязно ставиться до людей і собак. Особливого шарму "бульчикові" додають кумедні стоячі вушка. Оскільки за два місяці його господар так і не зголосився, Каспер дуже сподівається знайти новий дім!

Волонтер Лариса: 8-067-58-08-194