Кредити: порятунок чи кабала?

“Пошта” з’ясувала, чи можна вважати кредитоманію психологічною недугою, хто схильний до неї та як перестати жити “в борг”

Гадаєте, рабство скасували в середині XIX століття? Ні, воно існує донині, тільки у іншому вигляді. Ба більше, тепер воно має два види – примусове і доб­ровільне. Другий вид ще називають мейнстримом – коли ми прагнемо дотримуватись найсучасніших тенденцій у різних сферах нашого життя. Мода, реклама, статус, захопливі банківські пропозиції… Більшість із нас уже стали заручниками цих понять, самі того не усвідомлюючи. 
Ви обуритеся, мовляв, що поганого, приміром, у тих же кредитах, коли їх бере весь цивілізований світ? Справді, кредитування  значно спрощує нам життя: інколи це порятунок під час провадження бізнесу, інколи – життєва необхідність (помешкання, автівка, освіта, невідкладне оперативне втручання тощо). Але це спрощення доцільне тільки у тих випадках, коли звичка брати кредити не перетворюється на хворобу. 

Кредитоманія – це діагноз

Психологи прирівнюють кредитоманію до залежності від азартних ігор. Лише після того, як людина втягується у безконечні банківські операції, вона починає цікавитися “правилами гри”. Але вони вже діють проти неї! Зі слів практикуючого психолога Наталії Маркевич, ризик “захворіти” на кредити починається тоді, коли наші потреби не відповідають нашим можливостям, коли ми всупереч здоровому глузду не можемо відмовити собі в купівлі речей далеко не першої необхідності.
Кредитоманія як психологічна недуга, за визначенням психолога, має три симптоми:
– ви одночасно сплачуєте більш ніж два кредити;
– більшість речей, якими володієте, куплені в кредит;
– сума місячного кредитного платежу сягає розмірів зарплати (або й перевищує її).
А коли вже берете наступний кредит, аби погасити попередній, то починаєте жити “в борг”! 
Вийти з цього замкненого кола самотужки дуже важко. Маються на увазі не лише банківські позики, а й гроші, які ви позичаєте у родичів або знайомих, кредитні картки з використаним лімітом.

Хто схильний 

Стати постійним позичальником може, звісно, кожен із нас, та все ж є найбільш схильні до цього категорії людей. “Зараз ми маємо молоде покоління, яке росло в період кризи, інфляції, постійної фінансової нестабільності та неспроможності батьків задовольнити всі його матеріальні потреби. Воно подорослішало, почало заробляти самостійно, тож намагається компенсувати те, чого бракувало в дитинстві”, – розповідає “Пошті” психолог Наталія Маркевич. Вона вважає, що дітей із заможних сімей, як правило, змалечку вчать розпоряджатися грішми. Таким чином вони вчаться так званої фінансової культури.
Ризик “захворіти” на кредити починається тоді, коли наші потреби не відповідають нашим можливостям
“Часто в постійну залежність від кредитів потрапляють люди, які хочуть в умовах уже сучасної фінансової нестабільності порятувати свій бізнес”, – веде далі вона. Саме вони найчастіше звертаються до психологів. 
“Сприяє залежності від кредитів і реклама нових парфумів, телефонів, автівок. Для того, аби ця інформація мала комерційний успіх, використовують наші базові потреби та найпоширеніші комплекси. Наприклад, у рекламному ролику нового дезодоранту показують, як на дівчину після користування ним одразу ж звертають увагу чоловіки, а хлопець, який придбав новий телефон, неодмінно стає успішним підприємцем... Реклама спекулює на наших слабкостях. Якщо людина у собі не впевнена, то й справді думає, що якась нова річ сприятиме налагодженню стосунків із протилежною статтю або ж кар’єрному зростанню. Так і потрапляємо в рабство до комерційних новинок, в залежність від кредитів”, – каже Наталія Маркевич.

Як не опинитися в борговій ямі

Не варто звинувачувати банки у тому, що вони намагаються нас постійно затягнути в борги – це всього лиш комерційна структура, яка будує свій бізнес на вигоді та, безперечно, вдається до деяких хитрощів. Тож якщо ми не спроможні віддати гроші, які позичили, причину варто шукати лише в собі. “Рабовласником” можемо називати будь-яку кредитну установу лише тому, що самі добровільно потрапляємо до неї у фінансову залежність. 
Українці, які зараз беруть кредит, потрапляють у зону ризику тому, що немає стабільності банківської системи
Перестати жити “в борг” допоможе вчасне рішення узяти під контроль свої дії. “Якщо немає мотивації, сильного внутрішнього бажання позбутися боргів, то всілякі поради з інтернет-сайтів на кшталт розплачуватися готівкою або ж завести таку популярну за кордоном чекову книжку не допоможуть! Бо це вже наступні кроки після чіткого усвідомлення, що щось у житті пішло не так. Підраховувати витрати і збирати чеки можуть тільки структуровані особистості, але такі рідко мають заборгованості… Тому спершу варто проаналізувати свої потреби та можливості”, – радить психолог. Розібратися вам у собі допоможуть близькі, думка яких для “хронічного” позичальника є авторитетною. А коли впоратися самим украй важко, зверніться до психолога, який допоможе знайти в собі сили для кардинальних змін у житті. Негативними наслідками неповернення банківської позики часто стають: втрата помешкання, продаж органів, розлучення, алкоголізм.
Кредитна картка – це легкий фінансовий наркотик, бо дає право її власнику витрачати певну суму кредитних коштів
Проте інколи кредит є єдиним виходом зі скрутного становища. І якщо ви певні, що зможете його повернути – не бійтеся брати! Такої думки й бухгалтер Богдана. Її кредитна історія тривала, але успішна: “Сплачувати доводилось і валютний кредит, і по кілька в національній валюті одночасно. У кредит ми з чоловіком брали машину і побутову техніку. Часами бувало дуже сутужно – просто руки опускалися, але ми навчилися розраховувати свої фінансові можливості і з місячних доходів одразу ж відкладали певну суму на кредитний платіж. Колись було легше взяти кредит – банки давали грошові позики до півроку без відсотків. Тепер потрібно уважно читати умови договору, бо якщо дають безвідсоткові кредитні послуги, то зобов’язують страхуватися на велику суму. А ще звертайте увагу на те, чи будуть штрафні санкції за передчасне погашення кредиту. Іноді банки висувають умови, за яких упродовж перших кількох місяців (чи років) ви не можете платити більше від розрахованого кредитного платежу. За цей час вам нараховують відсотки, які навіть за умови передчасного погашення суттєво не зменшують суму переплати банкові”, – застерігає вона.
Американська письменниця Регіна Бретт, яка двічі ставала фіналісткою Пулітцерівської премії, у своїй книзі “Бог ніколи не моргає. 50 уроків, які змінять твоє життя”, зокрема, пише: “Щоби жити в достатку, необов’язково виграти гроші в лотерею, знайти багатого чоловіка чи грошовиту дружину або отримати підвищення. Для цього вам потрібно змінити своє мислення і погляди на життя. Річ у тому, що дуже часто те, чого ми хочемо, нам зовсім не потрібне, а іноді це навіть не те, чого ми хочемо насправді. Слід лише зробити правильний вибір, за який ви потім самі собі подякуєте”. 
Якщо ви зрозуміли, що живете не так, як хотіли б, почніть змінюватись уже сьогодні. І тільки ви знаєте, як це зробити найкраще!

Американська письменниця Регіна Бретт – про те, як уникнути боргів (книга “Бог ніколи не моргає. 50 уроків, які змінять твоє життя”)

* “Проблема полягає в тому, як ми сприймаємо гроші та як ми їх використовуємо”.
* “Якби за більшість речей я платила готівкою, я, напевне, їх ніколи б не купила. Погодьтеся, набагато легше за обід вартістю тридцять доларів заплатити кредиткою, аніж витягати три десятидоларові банкноти з гаманця”.
* “Тепер перед тим, як витратити сто доларів на річ не першої необхідності, я чекаю два дні і зважую всі за і проти покупки”.
* “Якщо кожного дня заощаджувати п’ятдесят  центів, то за місяць можна назбирати п’ятнадцять доларів. Якщо обмежити вживання солодкої газованої води одним літром на тиждень, то за місяць можна заощадити шість доларів. Якщо брати обід з дому, можна зекономити шістдесят доларів, а якщо двічі на місяць не піти в кафе, то до цієї суми додасться ще тридцять доларів на місяць. Не купуйте якоїсь непотрібної дурнички, і зекономите ще двадцять доларів. А вчасно сплачений борг за кредиткою заощадить вам іще двадцять п’ять. І все разом складе понад 1800 доларів на рік”.
* “Навіть виграш у лотерею не допоможе вам позбутися боргів. Запитайте всіх тих щасливців, які виграли купу грошей і розтринькали до останнього цента. Щоби позбутися боргів, необхідно змінити своє мислення і свою поведінку. І пам’ятати, що все починається з малого. Спершу слід розмежувати свої потреби і бажання”.
Ростислав Слав’юк, доктор економічних наук, професор:
– Є правило, яке у всьому світі звучить таким чином: банк дає кредит тоді, коли позичальник доведе, що він йому не потрібен. Той, хто не має грошей і думає, що кредит можна отримати й не повертати, дуже помиляється. Банк продає свій продукт, який називається кредитом, бо повертаєте його ще й із відсотками. Серед населення побутує думка, що кредит – це якась допомога, але це радше комерційна діяльність банку, який заробляє на різниці відсотків між кредитами й депозитами. Нині в Україні кредитування не дуже поширене, бо населення не є настільки платоспроможним, аби повертати кредити, взяті під високі відсотки. І найближчого року ситуація ця не зміниться. Українці, які зараз беруть кредит, потрапляють у зону ризику тому, що немає стабільності банківської системи. В бідних країнах банкам дуже важко нормально функціо­нувати. Коли за кордоном доходи високі і молода сім’я бере кредит на житло на двадцять п’ять років під п’ять відсотків річних – це чудово! Але нам до такого ще дуже далеко… Недостатньо знизити ціни в умовах теперішньої ситуації – варто підвищити доходи! Кредитна картка – це легкий фінансовий наркотик, бо дає право її власнику витрачати певну суму кредитних коштів. Хоча кредит цей не є класичним, а все ж сприяє тому, аби населення ставало фінансово залежним. Перевага кредитної картки у тому, що за її допомоги можна прискорити одержання майбутніх виплат, недолік – що це витрачання ще не заробленої зарплати. Людина, яка захворіла або втратила роботу, автоматично потрапляє в ситуацію класичного кредиту, який, звісно ж, треба повертати. Кредитна картка є ризиком для фінансово неграмотних людей, особливо якщо вона поєднує кредитні ресурси та власні вкладення. Якщо немає фінансової грамотності – не буде й грошей! Просто треба у цьому орієнтуватися, аналізувати свою платоспроможність. Такі картки є дуже зручними для оплати, скажімо, комунальних чи інших послуг.
10.11.2015 15:20
Для Коментарів

Що Ви мелете. Коли лихварі нахабніють і дають кредити у іноземних валютах під нечувані для Європи відсотки, а потім, під дахом влади, неодноразово міняють правила гри, доводячи позичальників до зубожіння, то тоді позичальники і розуміють, що не розрахували сили. То, що, сам І Франко був хворий на кредитоманію, коли сам потерпав від лихварів, результатом чого став твір "Сам собі винен"?


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4931 / 1.68MB / SQL:{query_count}