– Є правило, яке у всьому світі звучить таким чином: банк дає кредит тоді, коли позичальник доведе, що він йому не потрібен. Той, хто не має грошей і думає, що кредит можна отримати й не повертати, дуже помиляється. Банк продає свій продукт, який називається кредитом, бо повертаєте його ще й із відсотками. Серед населення побутує думка, що кредит – це якась допомога, але це радше комерційна діяльність банку, який заробляє на різниці відсотків між кредитами й депозитами. Нині в Україні кредитування не дуже поширене, бо населення не є настільки платоспроможним, аби повертати кредити, взяті під високі відсотки. І найближчого року ситуація ця не зміниться. Українці, які зараз беруть кредит, потрапляють у зону ризику тому, що немає стабільності банківської системи. В бідних країнах банкам дуже важко нормально функціо­нувати. Коли за кордоном доходи високі і молода сім’я бере кредит на житло на двадцять п’ять років під п’ять відсотків річних – це чудово! Але нам до такого ще дуже далеко… Недостатньо знизити ціни в умовах теперішньої ситуації – варто підвищити доходи! Кредитна картка – це легкий фінансовий наркотик, бо дає право її власнику витрачати певну суму кредитних коштів. Хоча кредит цей не є класичним, а все ж сприяє тому, аби населення ставало фінансово залежним. Перевага кредитної картки у тому, що за її допомоги можна прискорити одержання майбутніх виплат, недолік – що це витрачання ще не заробленої зарплати. Людина, яка захворіла або втратила роботу, автоматично потрапляє в ситуацію класичного кредиту, який, звісно ж, треба повертати. Кредитна картка є ризиком для фінансово неграмотних людей, особливо якщо вона поєднує кредитні ресурси та власні вкладення. Якщо немає фінансової грамотності – не буде й грошей! Просто треба у цьому орієнтуватися, аналізувати свою платоспроможність. Такі картки є дуже зручними для оплати, скажімо, комунальних чи інших послуг.