Обіцяного три роки чекають – це прислів’я виразно ілюструє ситуацію з підручниками в українських школах. Усе літо чиновники від освіти обіцяли учням четвертих і сьомих класів безкоштовні підручники, проте наразі діти користуються старими, уживаними… 

А тим часом прем’єр-міністр Арсеній Яценюк виступає за забезпечення шкіл навчальними планшетами замість друкованих підручників. Про це він заявив під час зустрічі з директорами столичних навчальних закладів, повідомляє “Українська правда”.

“З точки зору державних інтересів простіше профінансувати планшети, аніж підручники”, – сказав він. Щоправда, перед тим необхідно розробити нову комунікаційну освітню стратегію, яка передбачатиме запровадження сучасних технологій у навчальний процес, уточнив прем’єр. Передовсім знадобляться так звані електронні щоденники, які дозволять інформувати батьків про результати навчання дітей у школі.

Як уже писала “Пошта”, такі наміри профільного відомства озвучувалися не раз. Міністерство освіти і науки мало намір завершити забезпечення шкіл підручниками учнів четвертих і сьомих класів до кінця 2015 року.

Передовсім знадобляться так звані електронні щоденники, які дозволять інформувати батьків про результати навчання дітей у школі

 Основ­ний аргумент – зручність і економія коштів як власних, так і бюджетних. Найоптимальніший варіант – планшети. Вони полюбилися дорослим, тож, видається, є всі шанси, що в недалекому майбутньому підручники перейдуть у зручний електронний формат остаточно і безповоротно. Користуватися планшетами замість друкованих підручників вигідно з кількох причин. Головна з них – розвантаження плечей школярів. Теперішня вага наплічників старшокласників сягає 6-ти і більше кілограмів! Хоча існують спеціальні норми, за якими вага ранця старшокласника не повинна перевищувати 4,5 кілограма! 

“Цього тижня моєму синові, який ходить у сьомий клас, вчителька з інформатики поставила одиницю за те, що він не мав зі собою друкованого зошита з цього предмета. Але ж їх купують за гроші батьків! Так само, як і зошити з інших предметів: фізики, хімії, географії. І якщо для одного предмета комплект таких зошитів обходиться у 50 гривень, то неважко порахувати, у скільки обійдуться всі. А ще ж треба купити сам підручник!” – розповідає “Пошті” мама львівського школяра Ольга. 

Ситуація у школах приблизно однакова: учителі наввипередки рекомендують підручники і посібники, а батьки гальмують цей процес, адже грошей все одно на все не вистачить… 

І допоки дехто вже шукає в мережі ресурси, з яких можна закачати підручники та посібники, а дехто клеїть старі й пошарпані книжки , у Львівській  школі №28 наважилися на експеримент. Як уже писала “Пошта”, тут створюють окремі класи, у яких практикуватимуть виключно планшетне навчання. Рішення це не випадкове, бо у 28-ій школі з поглибленим вивченням німецької мови навчання відбувається за оригінальними підручниками видавництва Hueber. До речі, це єдина школа в світі, яка має відповідний сертифікат! Один комплект згаданих підручників коштує 350-450 гривень. Директор школи щороку застерігає батьків, що їх копіювання є порушенням авторських прав! У навчальному процесі 28-ої школи завжди була задіяна відео- та аудіо-інформація, без яких неможливе якісне вивчення іноземної мови. 

Торік експеримент проводили відразу в двох класах – сьомому і дев’ятому. Директор розпочав його після консультацій із батьками. Це питання було погоджене на батьківських зборах. “Не повірите, але самі батьки винесли його на обговорення! Ми тільки пішли їм назустріч”, – каже Іван Лозенко, директор Львівської школи №28. Батьки одностайні у тому, що це справді вихід. 

Я готова придбати дитині планшет, оскільки це вигідна інвестиція, далі не треба буде щороку купувати нові підручники

Наталя свідомо віддала двох своїх дітей саме в цей навчальний заклад. Нововведення сприйняла лояльно: “Це нормально для нинішнього світу – вчитися за допомоги електронних носіїв. Знаю, що в навчальному процесі у нашій школі завжди були задіяні відео- та аудіо-інформація, адже діти поглиблено вчать німецьку. Планшет спростив життя всім – і дітям, і нам, батькам, і вчителям. Я довіряю рішенню адміністрації школи!” 

Ґаджети жінка придбала своїм дітям сама. Каже, що обійшлися бюджетними моделями. Батьки за таке нововведення ще й з тої причини, що користуватися планшетами замість друкованих підручників вигідно через розвантаження наплічника старшокласника. На молодших школярах вирішили не експериментувати, оскільки ґаджет – річ дорога й делікатна.  

Іван Васильович признається: доки не мав свого планшета, ставився до цієї технічної новинки з певною пересторогою. А коли сам став власником такого дива техніки, працювати стало набагато легше. 

“У нашій школі – 50-відсоткове покриття Wi-Fi, тож і онлайн-підручники, і електронні для нас цілком прийнятні. З використанням планшетів навчання цікавіше, електронні книги додають навчальному процесу інтерактивності. Планшети можуть відкривати лінковані та анімовані файли, схеми, діаграми, можуть програвати MP3-файли, відео, що стане в пригоді на уроках іноземної. Як мені відомо, 95 відсотків шкіл мають інтернет, тож проблем не мало б виникати”, – веде далі Іван Лозенко. 

З його слів, учителі не мають клопоту з тим, що учні бавляться в ігри, закачані у планшет, на уроках, бо доступ до мережі – під паролем. “Якщо є багато роботи, на ігри просто не вистачає часу! Навіть з таких дисциплін, як математика, є дуже багато цікавих завдань, які просто не дозволяють відволікатися на розваги”, – запевняє директор школи. 

Проте, як і всі новинки, планшетне навчання за допомоги електронних підручників має й недоліки: по-перше, ґаджети недешеві, потребують дбайливого ставлення; по-друге, школа не несе відповідальності за їх збереження. Отож, не виключено, що саме вони стануть об’єктом зазіхань крадіїв. Проте в самій школі розповідають інше: якось планшет школяра лежав у класі тиждень і ніхто його не забрав, аж доки сам власник не прийшов на черговий урок! “Наразі експеримент триває успішно – всі задоволені. Єдине, що спільно з учителями думаємо, як організувати зберігання ґаджетів”, – пояснює Іван Лозенко. 

Заноситься на те, що через рік-два можна буде перейти від стадії експерименту та власної ініціативи батьків до масового впровадження електрон­них підручників у навчальний процес. Щоправда, вже сьогодні є очевидним те, що через відсутність єдиного стандарту інтерактивності не все йде гладко, і найближчим часом мовитиметься не лише про заміну паперового підручника електронним. Директорам інших шкіл перед запровадженням такого експерименту Іван Лозенко радить обов’язково консультуватися з батьками. 

Паперова книжка не усувається з навчального процесу! “Нетбук чи планшет – такий самий інструмент навчання, як, наприклад, ручка, зошит чи лінійка, – каже Тетяна Орлова, вчителька, яка кілька років перед тим виграла нетбуки для школи у програмі Intel.

У 2011-ому другокласниці Оленці завдяки нетбуку стало цікавіше вчитися. “Навіть розв’язання прикладів є для мене захопливим заняттям, мій улюблений предмет тепер – “Сходинки до інформатики”, – запевняє вона. У школі не було жодного випадку, щоби батьки відмовилися від технічного супроводу. 

“Чомусь чиновникам із міністерства здається, що ми, видавці електронних підручників, хочемо забрати з навчального процесу всю паперову продукцію, забрати у школярів дитинство, надягти на них 3D-окуляри і занурити їх у віртуальну реальність, – розповідає Ірина Піменова, генеральний директор видавничої групи “ОКO”, що займається виданням підручників для середньої і вищої школи. – Нам кажуть, що наразі є недостатня кількість наукових даних про вплив ґаджета на молодий організм. Але нам ніхто не каже й про вплив на здоров’я учня плісняви на підручнику, який був у вжитку більш ніж півроку?! Наша система освіти виховує такого собі “універсального солдата”, ми це успадкували ще з часів Британської імперії. Звідси й маємо підхід “один предмет – один підручник – одна істина”.

“Я готова придбати дитині планшет, оскільки це вигідна інвестиція, далі не треба буде щороку купувати нові підручники”, – каже Ольга, мати шестикласника. 

За підрахунками пре­м’єр-міністра, навчальний планшет може бути в користуванні учня впродовж п’яти років. Вигідна інвестиція? Чи не так? 

Застереження щодо планшетного навчання мають медики. Американська академія педіатрів та Канадське товариство педіатрів запевняють: на дітей до двох років не повинно бути ніякого впливу новітніх технологій; для дітей три-п’ять років має бути обмеження до години на день; а тих, що мають  6 – 18 років, обмеження це повинно становити до двох годин на день. Якщо дитина багато часу проводить за планшетом, це погано впливає на її розвиток. Педіатри одностайні в тому, що двох годин екранного часу на добу дітям цілком вистачає! Причому на все: і на телефон, і на телевізор, і на планшет, і на  комп’ютер, пише informator.su.