– Якщо споживач хоче купити якісну каву, обирати треба ту, що продають в зернах, адже тільки так можна побачити, чи вони не мають дефектів. Треба звертати увагу й на аромат: якщо він приємний, квітковий, а не пахне паленою деревиною – можете сміливо брати. Добра кава не повинна мати різкого запаху, а присмак хорошого вина чи спілого винограду. Однозначно має бути кислинка (але не відверто кислий смак!), що нагадує смак стиглої цитрини чи яблука. Не розумію, чому часто купують каву, привезену з-за кордону. Її можна порівняти з буханцем хліба: ми ж не купуємо хліб у Польщі, в Італії, а свій, львівської пекарні, запитуючи при цьому, вчорашній він чи сьогоднішній. Так само і з кавою. Що швидше вона потрапляє до покупця, то краща. Термін придатності кави – два-три місяці після обсмажування зерен. Якщо її змололи і навіть герметично запакували, вона при взаємодії з киснем все одно окислюється. Щойно змелена кава не втрачає своїх якостей протягом 15 хвилин! Я противник додавання різних ароматизаторів до цього напою – ванільних, карамельних, вишневих тощо. Але така кава дуже популярна, особливо серед гостей зі Сходу. Зазвичай її ароматизують, коли купують неякісні кавові зерна, які треба щонайшвидше раалізувати, аби не було відчутно дефектів. Самі кавові зерна бувають різного ґатунку: комерційна кава, кава преміум-класу, спешіаліті (найвищий сорт з добірних зерен, який має чистий смак з фруктовими нотками лайма, винограду). Якось вибирав каву в одного фермера у Гондурасі. І коли понюхав ту, що має ґатунок спешіаліті, то відчув смак шоколаду, справжніх какао-бобів. Якщо порівняти цей запах із запахом свіжої кави інших сортів, то це запах… сухої трави. Читав таку інформацію, що робусту вирощували взагалі з технічною метою. Вона росте на дуже низьких висотах, містить у 2-2,5 рази більше кофеїну, аніж арабіка. Відповідно її використовують частіше у медицині та виробництві кондитерських виробів. Арабіка шляхетніша, для неї потрібна висота, кращий клімат. З кожним роком кава для українців стає розкішшю, адже її купують за долари, і через підвищення курсу валюти вона дорожчає. Але це дуже важка фермерська праця: виростити кавове дерево, зібрати з нього ягоди, висушити їх, обробити, продати. Кавові зерна обробляють на фабриках. Спеціальні машини відбирають зерна з дефектом, що дуже псують смак кави. Послуги цих фабрик дуже дорогі. А якщо додати ще й транспортування, мито… В Україні ціна за горнятко кави може бути різною, що знову ж таки залежить від якості сировини, з якої її виготовляють. Це як вино: дешеве столове коштує приблизно 50 гривень за пляшку, краще, з доброго врожаю давніших років – 100 – 200 гривень, а те, що від фермера, з добірних сортів винограду – ще дорожче, бо є гарантія якості. В Україні, зокрема у Львові та в Києві, кавова культура розвинута на рівні європейських країн. Наостанок порадив би читачам “Пошти” пити якісну каву і берегти своє здоров’я! Якщо кава добра, то ви не захочете ніяких додатків до неї – ні цукру, ні вершків!