В Україні майже немає аудіокниг для людей з вадами зору – художніх, довідкових, підручників для загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів, дитячої літератури. У Швеції, до прикладу, щороку видають від трьох до шести тисяч таких книжок, а в нас щойно лобіюється питання закріплення їх створення на законодавчому рівні. 

15 липня цього року законопроект на підтримку цієї технології був зареєстрований на сайті Верховної Ради. Державна служба з питань інтелектуальної власності України з 19 по 23 жовтня організує у Львові міжнародну науково-практичну конференцію, на якій розглядатиметься питання вступу України у Марракешську угоду – документ, який регламентує звільнення друкованих видань від звинувачень у порушенні авторських прав. Друкована література, недоступна незрячим або слабозорим, в рамках цієї угоди може бути вільно відтворена або шрифтом Брайля, або ж озвучена і конвертована у формат daisy (Digital Accessible Information System) – інформаційну систему цифрового доступу.

Проте львівські активісти, представники НУ “Львівська політехніка”, та шведські фахівці з Академії Svefi вже зайнялися створенням першої української daisy-бібліотеки (аудіобібліотеки для незрячних). Проект цей започаткований Львівським обласним осередком ВГО “Українська спілка інвалідів – УСІ” з травня цього року. Допомогли їм – начитували літературу – четверо переселенців зі сходу. 

За три літні місяці озвучили 11 шкільних та університетських підручників. Наразі начитані підручники конвертують у формат daisy. 

“Daisy-книга відрізняється від звичайної аудіокниги однією важливою функцією – в ній можна за лічені секунди знайти будь-який пошуковий елемент (сторінку, розділ, примітку). З появою цих підручників ми зрівняли можливості незрячих учнів та студентів з можливостями решти”, – сказала Оксана Потимко, виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО “Українська спілка інвалідів – УСІ”.

Як уже писала “Пошта”, на Львівщині незряча дів­чинка Ангелінка Неділько вчиться у звичайній школі. Це єдиний випадок в Україні! Цього року вона перейшла у п’ятий клас, однак для неї немає підручників, написаних шрифтом Брайля, окрім книги “Вступ до історії”.  Тож вибір активістів був невипадковий.

Попри завершення терміну проекту ініціатори ідеї створення першої української daisy-бібліотеки продовжуватимуть роботу над конвертацією літератури у формат daisy. До речі, результати проекту привернули увагу директора Форуму видавців Олександри Коваль, підтримала його і Львівська міськрада.

Створену daisy-літе­ратуру розмістять на одному з інтернет-ресурсів для  загального користування вже у цьому  році. До списку входить і навчальна, і художня література.