Вишиванка у тренді
Етнограф та вишивальниці розповіли “Пошті”, що означають символи на вишиванці, а дизайнери – що її повернуло у повсякденну моду
фото: Марічка Ільїна
На День Незалежності, Різдво та Великдень, День міста, 1 вересня, останній дзвоник, хрестини – саме у ці дні українці найчастіше вдягають вишиванки. А особливо популярно в останні роки на Львівщині у вишитому одязі виходити заміж. Вбрання з вишивкою успішно фігурує сьогодні як урочистий одяг, замість “білий верх – чорний низ”.
Етнічний одяг став “родзинкою” образів сучасної вуличної моди. До джинсів і до шортів, зі спідницею і в костюмі – молодь успішно створює свій стиль. Зараз, у часи, коли Україна обороняє свою незалежність, вишита сорочка не лише модний тренд, а й спосіб національної ідентифікації.
Звідки походить
“Вишивка – це один із елементів традиційної культури, який для українців в умовах війни став виразником цієї культури. Зараз, коли людина намагається свою ідентичність підтвердити і демонструвати для всіх, очевидно, що національний одяг набув широкого вжитку, – каже “Пошті”Леся Горошко, етнограф Інституту народознавства НАН України.
Українська вишиванка – це оберіг, для людини, котра її носить
Мистецтво прикрашати одяг вишивкою зародилось на давньоукраїнських теренах ще в дохристиянські часи. За свідченням Геродота, вишитими візерунками був прикрашений одяг скіфів, зазначено у Вікіпедії. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам’ятки української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури.
У язичницькі часи, коли своє життя тісно пов’язували з впливом сил і явищ природи, на предметах побуту малювали певні знаки. Архаїчні символи, котрі бачимо на старих сорочках кінця 19 століття, за своїм походженням ще дохристиянські, адже з впровадженням релігії на українські землі віра в знаки-символи вважалася несумісною з вірою в Бога. Але, як знаємо з історії, християнська віра не прижилася серед наших предків у чистому вигляді, і досі вона йде поруч з язичницькими традиціями.
фото: Марічка Ільїна
Що символізує
Зі слів етнографів, будь-який стародавній орнамент мав свій код, і залежно від призначення вишиванки, на тканині його прописували, використовуючи відповідні символи.
Для української вишивки найбільш характерними є геометричні орнаменти. Найчастіше на сорочках можна побачити ромб – це символ родючості, жіночої основи в природі. Так само і s-подібний знак, що колись символізував Бога Землі, котрого наші предки уявляли як підземного змія чи вужа. Змія також вважали охоронцем домашнього вогнища і володарем численних підземних скарбів. Використовували в орнаментах і знаки, що нагадували сонце як джерело тепла і першопочаток усього живого – рівнораменний хрест, восьмикутна зірка, свастика, коло з променями або ромашка.
“Я вишиваю лише геометричні візерунки і завжди хрестиком. Не тому, що не вмію по-іншому, а тому, що вважаю тільки таку вишивку справжнім мистецтвом, котре наші предки передавали наступним поколінням, як інформацію про своє життя і навколишнє середовище”, – розповідає “Пошті” львівська майстриня пані Ірина, котра продає вишиті власноруч сорочки на львівському ринку “Вернісаж”.
“От саме дошиваю племіннику на подарунок Дерево Життя. З давніх часів дуб уособлював чоловічу сонячну енергію і розвиток. На сорочках для молодих хлопців ще вишивають калину, що символізує красу разом із дубом – силою. Зараз ще популярні сорочки з тризубом, я його розумію як символ Святої Трійці”, – додає пані Ірина.
На весілля в Ірини купують сорочки і вишиті плаття з виноградом, що символізує гармонію в сімейному житті, з трояндами – оновлення, з ліліями – символ дівочої чистоти. “Питають, чому не вишиваю з маками, а я би не радила таких на весілля, бо червоний мак на сорочці колись вишивали дівчата, в сім’ї яких був загиблий”, – застерігає вишивальниця.
фото: Марічка Ільїна
Дослідники кажуть, що вишивка рослинних орнаментів, а саме квіткових, є пізнішою в часі, вона виникла на східних теренах України, десь наприкінці XIX – початку XX століття. “Зараз є попит на маково-волошкові сорочки, але насправді колись таких не шили. Мак – має символіку смерті, а оскільки ця квітка не несе в собі нічого радісного, то її ніхто і не шив. Досвідчені вишивальниці дотепер не беруться вишивати таких сорочок, а сучасні модниці думають, якщо воно червоне і яскраве, значить на весілля”, – зазначає “Пошті” Леся Горошко.
Львівські майстрині з “Вернісажу” стверджують, що попит на “макові” сорочки був торік, зараз частіше купують буковинські: з квітковим орнаментом і яскравими кольорами.
У повсякденну моду вишиванку повернуло патріотичне пробудження в Україні
“Колір вишивки має неабияке символічне значення. Наприклад, блакитний є джерелом жіночої енергії, а червоний – чоловічої, фіолетовий як возз’єднання цієї енергії. Чорний колір має особливе значення для українського народу, виявляється, його вважали символом землі як матері-годувальниці, багатства і родючості, – розповідає “Пошті” пані Тетяна, досвідчена львівська вишивальниця, роботи якої можна придбати на “Вернісажі”.
З її слів, у часи, коли на українську землю прийшло християнство, говорили, що хрестик у техніці вишивки, як і церковний хрест, захищає від злих духів. Цікаво, що здебільшого вишивкою прикрашали визначені місця в сорочці. Це пов’язано з надмірною вірою наших пращурів у надприродні сили. Вишивку розміщували на місцях, де пришивали одні деталі сорочки до інших: коли до станка (передня і задня частина сорочки з вирізом на горловину) пришивали рукави, а також на краях: поділ, манжети, комір. Вірили, що через порушення суцільної площини, через отвори у шві можуть потрапити злі сили і зашкодити людині, тому на цих місцях вишивали знаки-обереги.
“Як баба дівкою була”
У сиву давнину молода дівчина, що збиралася заміж, вишивала собі на посаг сорочку. Їй у цьому могла допомогти мати чи бабуся, але переважно дівчата вишивали самі. Неприйнятно було перешивати, брали за основу певний візерунок, але завжди комбінуючи ті самі символи, вишивали зовсім іншу композицію, адже вірили, що перешиваючи сорочку, повторять чиюсь долю.
фото: Марічка Ільїна
Старалися вишити не лише одну сорочку на весілля, а декілька, залежно від заможності родини, адже хороше якісне полотно було дорогим і не завжди його можна було легко дістати. Це у фільмах ми спостерігаємо, як до повсякденної роботи і на поле дівчата ідуть в вишитих сорочках, насправді це був одяг до неділі і на свято.
Зі слів етнографа Лесі Горошко, були вікові обмеження у суспільстві на носіння вишиванок. “Молоді дівчата вдягали вишиванку, де небагато вишивки і переважно ніжних кольорів. Жінка-молодиця дітородного віку, котра недавно вийшла заміж, носила найбільш барвисту сорочку і за неписаними суспільними правилами вона мала право її декорувати. Жінці старшого віку не годилося вже носити яскраво вишиту сорочку та багато намиста, виняток – якщо вона дуже добре живе з чоловіком, то могла собі дозволити ще “молодичитися”, – резюмує співрозмовниця.
Хто і за скільки купує
Вишиванка сьогодні в моді, особливо серед молоді. В навчальних закладах вишиванка замінила урочистий одяг, а щодня на вулиці зустрічаємо людей різного віку, котрі поєднують національне вбрання з одягом інших стилів.
Зараз частіше купують буковинські вишиванки: з квітковим орнаментом і яскравими кольорами
Напевне, в останні кілька років вже усі, хто слідкує за модою встигли придбати собі вишиванку. Для тих, хто лише збирається це зробити, “Пошта” дізнавалася, які сорочки можна придбати у Львові і скільки вони коштують.
фото: Марічка Ільїна
Сьогодні на “Вернісажі” найдешевшу жіночу вишиванку ручної роботи можна знайти за 500 грн, а з синтетичного крепдешину – за 400 грн. З льону – від 800 грн, решта вишиті на бавовні або домотканому полотні. Ціни варіюють залежно від якості полотна. Для найбільш вибагливих клієнтів тут є сорочки за 4,5 та 5 тис. грн, найдорожчі борщівські і заліщицькі – 20 тис. грн. Чоловічі від 750 і до 2000, дитячі від 300 до 1,5 тис. грн.
Зі слів майстринь, що продають на “Вернісажі”, найбільше виробів купує місцеве населення, з іноземців – канадці. Поляки придивляються, захоплюються, але їм задорого. Вишити зараз сорочку теж недешево, адже підвищились ціни на полотно і нитки. Продавці скаржаться, що змушені віддавати ледь не за собівартістю. Оскільки клієнти торгуються, то аби хоч щось вторгувати, знижують ціну на 10, а то і на 50 грн, залежно від ціни вишиванки. Найбільший попит цього літа на буковинські вишиванки, їх ціна в середньому 1 300 грн.
Побутує думка, що машинна вишивка поступово витісняє ручну, адже вона майже не відрізняється з вигляду, але виконують її швидше під замовлення. “Пошта” поговорила про це і зі співвласницею одного львівського етносалону з машинною вишивкою пані Лідією. “Жіночу вишиванку у нас можна придбати від 1200 до 3000 грн. Чоловічі коштують від 1400 до 1800 грн. Вишиваємо на льоні, батисті, бавовні, атласі. Виконуємо замовлення протягом 10 робочих днів. Цього сезону найбільш популярною стала буковинська вишивка. Класичні вишиванки купують з геометричним орнаментом, а весільне чи вечірнє вбрання вибирають переважно з маками, трояндами або ліліями”, – каже вона.
“Пошта” поспілкувалася з дизайнером Марією Костельною про моду на українську вишиванку і сучасні тренди
– Скажіть, будь ласка, що повернуло вишиванку крізь роки і століття у повсякденну моду?– Напевне, люди стали більш національно свідомими, почали більш цінувати українське. Дизайнери також зрозуміли, що займатися українською вишивкою – це круто, тому що вона гарна, інформаційно багата символами, що закладені в орнаменті, тому в розумінні кожного українця вишиванка – це оберіг. На сьогоднішній день дизайнери почали використовувати етніку як фішку, з якою вони можуть себе задекларувати. Це дуже добре, адже чим більше буде українських брендів і чим сильнішою буде конкуренція, тим більше шансів для розвитку етнічної моди українського народу.
– З чим найкраще поєднувати вишиту сорочку?
– Ми живемо в епоху розвитку стрит-арту, подіум уже не диктує тенденції, а мода вулиці впливає на високу моду. Тому вдягають вишиванку і з джинсами, і зі спідницями, і з класикою поєднують. Сьогодні немає жодних правил. Якщо людина знайшла свій стиль і їй це пасує, то чому б ні?!
– У який модний етно-Look ви би вдягнули львів’янку цього сезону?
– Мені подобаються цілком автентичні образи, коли одягаються в український стрій. Але якщо говорити про тренди, можу порадити сучасну вишиванку під пояс+джинсова драпірована спідниця максі зі швами назовні.
– А ось чи доречно, на вашу думку, вишиванка виглядає з порваними джинсами?
– Я не підтримую несмак, але й водночас я проти строгих правил. У всьому має бути золота середина. Якщо таке поєднання виглядає вульгарно, звісно, не варто таке вдягати. Бувають різні вишиванки і по-різному порвані джинси, якщо вони грамотно підібрані, то такий образ має право на життя. Хтось може це сприйняти як блюзнірство над національним одягом, але так само можна засуджувати дизайнерів, які ріжуть старі вишивки і використовують їх для своєї нової колекції, можна дуже довго дискутувати на цю тему. Одяг – річ непостійна, мода йде в ногу з часом, сучасна молодь переважно порушує правила.
– Як ви ставитесь до національного вбрання з прозорої тканини?
– Якщо прослідкувати за колекціями українських дизайнерів, можна побачити, як успішно у пошитті вишиванок використовували органзу. Поєднання різних матеріалів сьогодні виглядає модно і не нудно. Актуальні яскраві кольори вишивки і різного відтінку полотна, а не лише білий і чорний.
– Якими аксесуарами доповнювати?
– Віночки уже носять занадто багато, але цей аксесуар в українській етніці прижився і це завжди красиво. Виграшно будуть доповнювати образ і яскраві намиста, підібрані зі смаком.
Роксолана Богуцька, дизайнер:
– Українська вишиванка – це оберіг для людини, котра її носить. У кожній із них є якийсь елемент, що приковує погляди, наприклад, недошита квітка або вишита інакшим кольором . Так вишивали спеціально для того, щоб стороння людина, коли розглядала цю вишивку, відволікалася і вже не мала тієї сили погляду щоб вректи.
Ми робимо максимально наближені копії до автентичних вишиванок, переважно працюємо з візерунками західних регіонів: яскравими, квітковими. У буковинських, борщівських, лемківських сорочках зберігаємо орнамент, кольори, намагаємось відтворити техніку виконання вишивки. Виготовляємо вишиванки лише більш сучасного крою.
Найбільше мене, як дизайнера, захоплює борщівська вишиванка. Хоча вона є чорною, без яскравих барв, проте унікальна технікою вишивки, що на сьогодні втрачена, вона стильна і багата і, як на мене, виділяється серед сорочок не лише українських. Цікавою є також символіка. Одного разу я натрапила на борщівську вишиванку, в котрої рукави були повністю вишиті візерунком, що нагадував орла. Коли я дізналась, що це означає, виявилось, що сорочка належала жінці, яка мала безпосереднє відношення до влади.
В повсякденну моду вишиванку повернуло патріотичне пробудження в Україні. Ще десять років тому особу в національному одязі можна було побачити лише в глухому селі на велике релігійне свято. Культ популяризації вишитої сорочки на сьогодні означає, що необов’язково тримати її в шафі і вдягати тільки в оперний театр.
Тішить, що молодь ввела вишиванку в свій щоденний гардероб і навчилась поєднувати і з джинсами, і з шортами, і всіляким іншим сучасним вбранням. Головне, щоб це не виглядало вульгарно і не носили до церкви те, що вдягають кожен день на прогулянку. Не можна зараз засуджувати молодих людей за їхній стиль і власне сприйняття сучасних тенденцій, а навпаки популяризувати українські етнічні мотиви.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
