Цього року списки рекомендованих до зарахування на державні місця абітурієнтів уперше були згенеровані автоматизованою системою, а не людиною. Сподівання вступників виправдалися – шанси корупціонерів знизилися! І це підтверджують експерти. 

У найпопулярнішому українському виші за кількістю поданих заяв – ЛНУ ім. Івана Франка електрон­ною системою вступу скористалося значно більше абітурієнтів (75%), аніж у минулі роки (для порівняння: в 2014-ому – всього 45%). Як розповіла “Пошті” речниця цього ВНЗ Тетяна Шемберко, це повністю вирішило проблему з чергами під час прийому заяв, хоча в ході цієї вступної кампанії на одне бюджетне місце в ЛНУ претендує рекордна кількість абітурієнтів.

До Львівської політехніки більшість електронних заяв подані абітурієнтами через систему “Особистий електронний кабінет вступника”. Причому розрив між кількістю паперових та електронних заяв збільшувався щодня на користь електронних.

“Уже тепер, за першу хвилю, маємо 80-відсоткову наповненість бюджету. А ось торік цей показник становив заледве 50 відсотків! Результати роботи алгоритму інноваційної системи зарахування однозначно позитивні. Менше абітурієнтів подавалися “наосліп”. Ті, що хотіли потрапити на омріяну спеціальність, мали всі шанси здійснити свою мрію. Втручання людини було мінімізоване”, – каже координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк.

Списки формувалися відповідно до конкурсного бала вступника, але з урахуванням пріоритетності, яку присвоювали кожній заяві самі абітурієнти. 

“Завдяки цьому одночасно на навчання було рекомендовано набагато більше вступників, аніж у 2014-ому. Це пов’язано з тим, що цього року кожен абітурієнт отримує лиш одну рекомендацію до зарахування на місця держзамовлення за найвищим пріоритетом, на який відповідно до конкурсного бала може бути зарахований. Така система надання рекомендації уніфікує процедуру зарахування та сприяє прозорості конкурсного відбору загалом”, – пояснює вона.

Щоправда, в механізмі автоматизованого надання рекомендацій, який апробували цього року, Громадянська мережа ОПОРА бачить і недоліки. Наприклад, неточності в Єдиній державній електронній базі з питань освіти допущені приймальними комісіями. 

На жаль, не всі виші внесли коректні дані до бази про показники держзамовлення, квоти для іноземців, абітурієнтів, які мають право на зарахування поза конкурсом, а також вступають на підставі цільового скерування. А кілька вишів не внесли даних щодо результатів творчих випробувань.

З деякими проблемами, як-от із наявністю кількох цільових скерувань чи присвоєнню заяві з цільовим скеруванням не першого пріоритету, система змогла упоратися під час розрахунку. З іншими, що були виявлені вже після автоматизованого розрахунку, абітурієнти звертаються по консультаційному телефону ОПОРИ з проханням вплинути на ситуацію. 

Відповідальний секретар приймальної комісії Львівської політехніки Роман Шуляр згадує прикрі випадки під час вступу. 

“Деякі абітурієнти не приносять повного комплекту документів для подання заяв, які перевіряють волонтери. Не всі абітурієнти знають Правила прийому, не розібралися з мінімальним балом сертифіката ЗНО, з тим, який сертифікат підходить до того чи того напряму підготовки. Але найбільше проблем з пріоритетністю вступу на різні напрями й у різні виші, які це дає шанси і які ризики. Скажімо, проставляючи у Львівській політехніці пріоритети 1, 2, 3, абітурієнт нічого не втрачає. Якщо він до нашого вишу за такими пріоритетами не пройшов, електронна база автоматично пропонує нижчі державні місця в інших університетах за нижчими пріоритетами. Вступник повинен розуміти: якщо він ставить високі пріоритети у виші, де низький конкурс, то втратить можливість вчитися на престижному напрямі Львівської політехніки. Це непросто пояснити абітурієнтам, доходить до сімейних драм: мама хоче, аби син вступав до іншого вишу, а батько наполягає на Львівській політехніці. Діти часом розриваються між батьками і не знають, яким пріоритетом скористатися”, – каже він.

І доки абітурієнти приносили документи, львівські виші оприлюднили на своїх сайтах розцінки на навчання. 

До прикладу, у Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка рік навчання подорожчав на майже 10%. Найменше збільшилася плата на традиційно найдорожчих факультетах – юридичному, міжнародних відносин і економічному.

“Навчання подорожчало, тому що цього вимагає законодавство. Але якщо рівень інфляції становив 24,9 відсотка, то ми підвищили вартість навчання в середньому на 1 – 10 відсот­ків залежно від напряму. Це приблизно від 100 до 500 гривень”, – пояснює ректор ЛНУ Володимир Мельник.

Загалом вартість навчання у Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка на різних спеціальностях становить до 23  тисяч за рік. Незмінним лідером у рейтингу найдорожчих спеціальностей Франкового вишу, як уже було сказано, є юридичний факультет. Тут один курс навчання коштує майже 23 тисячі гривень. Друге місце в цьому рейтингу посідає  факультет міжнародних відносин. За рік навчання доведеться викласти в середньому 20 тисяч гривень (спеціальності міжнародна економіка і міжнародні економічні відносини).Трійку лідерів уже традиційно замикає факультет іноземних мов – майже 15 тисяч гривень за рік навчання. А ось найдешевшим у цьому виші є навчання на факультеті культури і мистецтв. Його вартість – в межах 3 тисяч гривень за рік. 

Поставивши абсолютний рекорд в Україні за кількістю поданих заяв до одного університету, в провідному виші нашої держави суттєво збільшився конкурс на окремі напрями. Приміром, на одне бюджетне місце на факультетах журналістики, іноземних мов, економічному, юридичному, філологічному та філософському претендує 40 – 60 вступників, а на деяких напрямах факультету міжнародних відносин (міжнародні відносини) і географічного факультету (туризм) ця цифра перевищує 100 осіб на одне місце!

У Національному університеті “Львівська Політехніка” вартість навчання коливається в межах 5-6 тисяч гривень за рік. Найдорожчою спеціальністю є правознавство (за рік навчання тут доведеться заплатити більш ніж 10 тисяч гривень). А ось найдешевшою спеціальністю є прикладна фізика – 3 тисячі 550 гривень.

Традиційно дорого вчитися на лікаря. У Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького найдорожча спеціальність – стоматологія (це вже традиційно). Курс навчання тут обійдеться в 20 тисяч гривень.