Затятий Пхеньян

Корейський півострів знову опинився на межі війни

Корейський півострів знову опинився на межі війни

kim.jpgУ п'ятницю, 30 січня, влада комуністичної Північної Кореї несподівано заявила про повне розірвання всіх раніше досягнутих домовленостей з Південною Кореєю, що практично поставило обидві країни на межу нової війни. Експерти пов'язують це з одужанням "північного" лідера Кім Чен Іра, інформація про хворобу якого була найголовнішою державною таємницею Пхеньяна. Джерела кажуть, що він нарешті повністю вилікувався і одразу перебрав на себе усі владні важелі, причому відразу ж пішов на відкритий конфлікт із Сеулом.

Як би там не було, але Пхеньян анулював угоду про мирне співробітництво, взаємний ненапад, а також вкотре відмовивсь визнавати морський кордон між двома країнами у Жовтому морі. Приводом для таких кроків офіційний Пхеньян назвав "безперервну ескалацію ворожих дій з боку президента Південної Кореї  Лі Мен Бака".

Північнокорейський Комітет з мирного возз'єднання - державний орган, який відповідає за відносини з Півднем - заявив, що Південна Корея поставила відносини між сторонами "на межу війни". У відповідь Сеул висловив жаль з приводу того, що результати 20-річних дипломатичних зусиль виявились даремними, а заодно різко активізував підготовку своїх збройних сил. Однак наразі ніяких конкретних ворожих дій з боку Північної Кореї не було, тож багато хто такі радикальні заяви Пхеньяна розцінює як намагання привернути увагу нового президента США Барака Обами.

Зазначимо, що КНДР неод­норазово звинувачувала свого сусіда у доведенні відносин до військового конфлікту. Однак восени 2007-го Пхеньян і Сеул нарешті домовилися перейти в режим "постійного миру". Проте після інавгурації у лютому 2008 року нового президента Південної Кореї, консерватора Лі Мен Бака відносини знов різко погіршилися. Новий глава держави виявився прагматичнішим  від своїх ліберальних попередників, та й ставлення південних корейців до теми об'єднання двох частин півострова змінилося. Донедавна вважалось, що розкол Кореї - найбільша катастрофа в історії народу і найважливішим завданням було якнайшвидше його подолання. Однак зараз вже майже не залишилось людей, котрі пам'ятають своїх родичів на Півночі та мають намір відновити з ними стосунки. До того ж свого часу відкриття кордонів з КНДР дало можливість південним корейцям на власні очі побачити жахливу картину бідності своїх сусідів. Таким чином на Півдні все більше закріплюється думка, що Північна Корея - це зовсім інша країна, заселена зовсім іншим народом, який лише за примхою історії розмовляє тією ж мовою.   

Таке положення багато в чо­му розв'язало руки південнокорейським консерваторам, позбавивши їх "больової точки", діючи на яку, Пхеньян часто домагався певних поступок.

Але зараз Сеул більше не намагається досягти зближення та змирився з думкою, що Північна Корея - це інша країна. Натомість у Пхеньяні не зауважили цих важливих змін і продовжують діяти старими методами шантажу. У результаті за минулий рік практично на пси зійшли всі досягнуті раніше результати зближення двох країн. Зокрема, заборонено туристичні поїздки південних корейців до КНДР, перервано залізничне сполучення між країнами, пряме телефонне сполучення, здійснено масові виселення південнокорей­ських спеціалістів зі спільної економічної зони. Причому всі свої дії Пхеньян традиційно пояснював "недружніми", "про­во­каційними" та "агресивними" діями нової сеульської адміністрації. Південна Корея щоразу висловлювала жаль, але задобрити затятого сусіда більше не намагалась.

На міжнародній арені керівництво Північної Кореї продовжувало діяти у тому ж дусі. Однак через світову кризу лідери провідних світових країн все менше почали перейматись цією проблемою. Байдужості міжнародної спільноти посприяв й провал шестисторонніх перемовин з північ­нокорейської ядерної програми в Пекіні. Мало того, що не прийнято жодного рішення, то Північна  Корея ще й повністю закрила доступ іноземних спеціалістів до своїх ядерних об'єктів. Тепер уже екс-президент США Джордж Буш у відповідь заявив про припинення постачання до КНДР пального, котре Вашингтон поставляв у обмін на відмову від ядерної програми. Олії до вогню додало й рішення США посилити свій військовий контингент у Південній Кореї.

Доки увесь світ стежив за першими кроками нового американського президента, пів­ніч­но­­корейський лідер вирішив розіграти "пекінську карту", провівши зустріч з китайськими політиками стосовно ядерної програми Пхеньяна.

Наразі експерти подають різні прогнози розвитку ситуації. Одні запевняють, що КНДР уперто зберігатиме ядерну зброю аж до того часу, доки США не відмовляться від "ворожої політики", інші - що Північна Корея таки не витримає і набуде без'ядерного статусу та нарешті піде на справжнє примирення з Півднем. Найпесимістичніші кажуть про початок реальних бойових дій. Хоча такий варіант все-таки виглядає малоймовірним - КНДР занадто бідна і слабка, щоб дійсно вірити в можливість перемоги над сучасною південнокорейською армією та американськими підрозділами, дислокованими на півдні півострова.

До теми

На день народження лідера Північної Кореї Кім Чен Іра - 16 лютого - правозахисники з Південної Кореї пошлють йому "подарунок": на повітряних кулях вони мають намір переправити через кордон чималу кількість північнокорейських банкнот, повідомило Associated Press. Пропагандистська кампанія скерована на підрив авторитету влади КНДР серед населення. На думку організаторів, банкноти повинні нагадати північним корейцям про бідність пересічних громадян і про корумпованість влади. Крім того, одержавши гроші, жителі Північної Кореї, які протягом декількох років потерпають від продовольчої кризи, зможуть купити собі необхідні харчі. Влада Південної Кореї висловилася різко проти акції. Офіційний Сеул побоюється, що дії правозахисників можуть спровокувати подальше загострення ситуації на півострові. Організаторам пригрозили в'язницею, однак вони заявляють, що проведуть акцію, незважаючи на заборону й загрозу покарання.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5155 / 1.6MB / SQL:{query_count}