Розпочалася підготовка шкіл Львівщини до нового навчального року. Найперше департамент освіти і науки Львівської ОДА розгляне доцільність перебування на займаній посаді директорів шкіл, в яких учні, котрі отримали золоті медалі, не підтвердили своїх знань під час зовнішнього незалежного оцінювання. 

“У школах, де випуск­ники під час ЗНО не підтвердили своїх знань, проводитимуть додаткову перевірку об’єктивності їх оцінювання. В тих навчальних закладах, у яких є велика різниця між річними оцінками за предмет та результатами ЗНО, розглянуть доцільність перебування на займаній посаді директора”, – запевняє керівник департаменту освіти і науки ЛОДА Олександра Небожук.

З її слів, тільки 88% медалістів області підтвердили свої знання під час зовнішнього незалежного тестування. Зокрема, на 100% підтвердили свої медалі учні шкіл Залізничного району Львова і Нового Роздолу; на 90 – 99% – учні зі Львова, Борислава, Стрия, Червонограда, Жовківського, Кам’янка-Бузького, Миколаївського, Сокальського, Стрийського і Яворівського районів; на 80 – 89% – з Дрогобича, Самбора, Трускавця, Буська, Городоцького, Дрогобицького, Золочівського, Перемишлянського, Пустомитівського, Сколівського, Старосамбірського і Турківського районів та на 70 – 79% – учні з Жидачівського, Мостиського і Радехівського. Найнижчі показники в Бродівському (65%) та Самбірському (58%) районах Львівщини.

Результати перевірки директорів шкіл, де ставили завищені оцінки, мають бути вже наприкінці серпня. А наразі в департаменті виокремили три школи, у яких ситуація виглядала найкритичнішою.

“Один наказ на звільнення ми вже видали у червні, другий наказ буде в серпні після тих заходів, які проведуть райони. Остаточне рішення про звільнення директора ухвалює районний відділ освіти. Ми тільки рекомендуємо розглянути доцільність перебування на посаді, розуміючи, що є проблеми в школі, дуже ретельно аналізуючи не тільки один, а декілька показників. Тобто на кінець серпня ми вже матимемо результати, яких саме заходів вжили районні та міські управління освіти щодо тих директорів, котрі неналежно контролювали об’єктивність оцінювання у своїх навчальних закладах”, – веде далі Олександра Небожук.

Що цікаво, під час згаданих перевірок звертатимуть увагу не лише на завищення оцінок, але й на заниження.

З 1 вересня на Львівщині поменшає шкіл. Через малу кількість учнів уже закрили 13 навчальних закладів, ще 12 планують закрити в серпні. Відповідні рішення місцеві органи влади повинні ухвалити невдовзі.

“Упродовж літа відбувається аналіз мережі в кожному районі і місті, щоб визначити опорні школи і ті, що мають найкраще матеріальне забезпечення і дають найкращу якість знань, – пояснює директор департаменту. – Якщо не буде ухвалене рішення про закриття, орган місцевого самоврядування має подумати, як фінансувати таку школу, адже освітньої субвенції не вистачає”.

Шість шкіл в області фактично не функціонують ще з минулого року через брак учнів (по три в Жидачівському та в Жовківському районах), однак офіційні рішення про їх закриття ухвалюватимуть тільки тепер. Повний перелік шкіл, які незабаром закриють, оприлюднять на сайті Львівської ОДА.

Ще п’ятьом навчальним закладам Львівщини понизять ступінь: наприклад, школа, в якій було 11 класів, тепер матиме 9, а школа, де було 9 класів, стане початковою.

Окрім того, у Львові та в семи районах області на базі 17 шкіл створять навчально-виховні комплекси, тобто об’єднають школи з дитсадками. 

Зі слів Олександри Небожук, освітнє законодавство не регламентує мінімальну кількість дітей у школах. “Ми орієнтуємося на наявність п’яти учнів, щоби створити клас”, – каже вона. Якщо їх немає, діти навчаються за індивідуальними програмами.

Проблемних шкіл в області вистачає. Все ще залишається багато малокомплектних. Для прикладу, в минулому навчальному році функціонувало 78 загальноосвітніх закладів I ступеня (1 – 4 класи) з кількістю учнів до 10-ти. Найбільше таких у Старосамбірському і Дрогобицькому районах: 117 шкіл І-ІІ ступенів, де було до 40 учнів, і 56 шкіл І-ІІІ ступенів, де було до 100 учнів. Тобто оптимізація мережі шкіл мусить відбутися!  Але Олександра Небожук переконує, що основ­на причина їх закриття не фінансова. Пріоритет такої оптимізації – передовсім якісна освіта. 

“Коли ми маємо маленькі школи, де один вчитель викладає чотири-п’ять предметів, здобути якісні знання доволі складно”, – аргументує вона. 

Учнів шкіл, які закриватимуть, обіцяють підвозити до опорних шкіл автобусом “Школярик”. Школи Львівщини переважно забезпечені “Школяриками”, проте частина шкільних автопарків – у зоні АТО. Тому в Радехівському і Миколаївському районах планують купити по одному новому автобусу, крім того, є ще й державна програма фінансування купівлі автобусів. 

“Вона розрахована на 42 мільйони гривень, і ми сподіваємося, що програма ця буде профінансована”, – зазначає директор департаменту.

А ось основну кількість учителів шкіл, які закриють, на думку головного освітянина області, влаштують на роботу в опорні школи. Нарешті частково буде подолана проблема двозмінного навчання у освітніх закладах.

При підготовці шкіл області до нового навчального року особливу увагу звертатимуть і на питання безпеки.

 “Будемо звертати особливу увагу на техніку безпеки, на горища і на підвали, на те, що може якимсь чином зашкодити безпеці дітей, – каже Олександра Небожук. – Представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, СЕС обов’язково здійснюватимуть об’їзд шкіл для того, аби визначити можливі загрози й усунути недоліки”.

Більшість шкіл області готуються до нового навчального року коштом місцевих бюджетів, тому що освітня субвенція з державного бюджету використовується здебільшого на оплату енергоносіїв і на заробітну плату.

З обласного бюджету виділені 10 мільйонів гривень на енергоощадні заходи в школах. Додали на ці потреби і з районних та міських бюджетів. 

“Маємо доволі серйозні заходи з енергозбереження у школах області – ремонти дахів, котелень, теплотрас. Запланували замінити 38 котлів на твердопаливні”, – коментує ситуацію директор департаменту.

А ось так звані санітарні побілки в класах переважно своїми силами зробили батьки учнів, оскільки грошей на це в бюджеті, як завжди, не вистачило.

Школярі 4 і 7 класів отримають нові підручники безкоштовно. Уряд доручив профінансувати половину їх вартості, другу половину вартості мають забезпечити з місцевих бюджетів. 

“Це будуть ті підручники, які могла обирати вся Україна. За них голосували і вчителі, і батьки”, – пояснює Олександра Небожук. Середня вартість підручника для 4 класу – 35 гривень, для 7 класу – 37 гривень. Але, найімовірніше, до 1 вересня підручники ці не встигнуть завезти у школи, тож певний час учням доведеться вчитися за старими книжками.