Ідеалу немає, але до нього варто прагнути. У Львові відкрився новий магазин-кав'ярня

Коли дивишся на вітрину магазину-кав'ярні "Пріор", що близько місяця тому відкрилася на вул. Дудаєва, очі розбігаються від чайно-кавового розмаїття та солодощів за склом. Шоколадні букети, які є справжнім витвором фантазії, мушлі, кошички та фігурки різних звірят, зроблені з чорного швейцарського елітного шоколаду, - лише частина розмаїття, яке можна тут знайти. І безперечна перевага цього закладу в тому, що, перш ніж купити якусь уподобану чайну квітку з Китаю або ж хвалені східні ласощі, їх можна скуштувати, спустившись гвинтовими сходами у пивницю, де ховається невеличка кав'ярня. Для тих же гурманів, хто воліє обирати смаколики очима, а не за переліком у меню, вітрина взагалі ідеальний вихід.

Чотири невеличкі зали кав'ярні викликають відчуття недовершеності і... порожнечі. Штучне сіре "каміння" стін у поєднанні з білою стелею не створює бажаного затишку. І сіро-чорні кольори простих, проте, варто визнати, доволі зручних меблів лише підкреслюють якусь необжитість "Пріору" і невизначеність атмосфери закладу, яку не назвеш ані діловою, ані романтичною. Можливо, через надто різке світло, яке посилює у просторі ефект білої пустки.

Цікавою деталлю інтер'єру є світлини старої частини Львова кінця ХІХ - початку ХХ століть, роздруковані на тканині. Здавалося б, звиклі краєвиди вулиць міста у чорно-білому та жовтувато-коричневому виконанні виглядають незвично загадково. Таємничості підземеллям додають й важкі ковані двері та світильники, які натякають на епоху середньовіччя. Проте цього стилю не вловлюєш у меблях та оздобленні стін.

Можливість розслабитися дає невибаглива, але приємна музика. Проте хороша акустика підземелля при великій кількості відвідувачів створює ефект постійного гулу.

Трохи недопрацювавши з інтер'єром приміщення, господарі, натомість, куди більше уваги приділили асортименту напоїв та солодощів. Гурмани кави, які звикли пити ранковий трунок у "Світі кави", зможуть увечері після важкого робочого дня із задоволенням випити тут яскравого кавового міксу. Меню закладу цілком виправдано починається роз­ділом "Кавовий рай" - скуштувавши філіжанку запашної кави по-турецьки, завареної за всіма канонами у джезві, хочеться втримати її терпкий і насичений післясмак і запам'ятати нотку кожної її спеції. Привабливим є вибір капучино та кавових коктейлів: від класичних та вже звичних мокачино та кави з коньяком до капучитто і кави по-французькому.

Не розчарує й вибір чаїв. Назви на кшталт "напій мудрості" чи "квітка кохання", можливо, й не завжди відповідають відтінку смаків, проте є безпомилковим детектором пріоритетів клієнта. Тих, кому міцності кавових напоїв виявиться замало, зацікавить велика алкогольна карта: від вин, коньяків, лікерів, вермутів і аж до... пива. "Для тих, хто вважає, що найкраща кава зранку - це пиво", - написано в меню. Щоправда, серед кавових і чайних ароматів та солодкої палітри ласощів, хмільний напій виглядає трохи дивним, сказати б, навіть непроханим гостем.

Тим паче, що уяву при перегляді меню зачаровує зовсім інше. Сторінки східних та європейських солодощів - простір для фантазії. Маленькі охайні шоколадні цукерки, зроблені вручну майстрами французьких шоколадних фабрик, мов ніжний перший сніг, тануть у роті. Деякі з них нагадають смак молочного шоколаду з дитинства, який привозили гості з європейських країн, а деякі будуть не схожі на ті, що куштували досі. Шоколад, торкаючись язика, обов'язково залишає за собою ніжний, майже невловимий присмак коньяку, горіха чи мигдалю... Не менш різнома­нітним та барвистим є вибір традиційних східних солодощів: баклава, сарма, далма з різними смаками і, звісно, традиційний солодкий до терпкості рахат-лукум. Щоправда, прихильникам європейської класики їх смак може видатися трошки дивним. Якщо немає настрою на східну екзотику, можна скуштувати цілком традиційний яблучний пляцок або ж мандариновий. Та смакоту ласощів дещо псує нецікава їх подача. 12 цукерок по колу тарілки та гола її серцевина знову ж таки викликає відчуття пустки й недовершеності, як і самотній шматочок торта на великій таці. Бо ж феєрія смаку починається зі свята для очей!

А ось чого не забрати у "Пріору", так це чудової обслуги. Під час кількаразових відвідин офі­ціантка не лише вправно вгадувала смакові пріоритети нашого візиту, а й мужньо й зі знанням справи відповідала на всі запитання прискіпливих клієнтів. Уважність без нав'язливості - формула ідеального обслуговування проста, як і все геніальне.

Піднімаючись сходами, обов'язково киньте оком на старовинний годинник над дверима, що ведуть углиб магазинчика. Ненав'язлива згадка про час: година смакування за пріорською кавою, як завжди, минула непомітно.