Отець Андрій Корчагін, настоятель храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії:
– Це забобон! Як може маленька похресниця долю забрати? Зрештою, долю дає Бог, а не дитина! Як може людина, у нашому випадку маленька дитина, втручатися у Божий промисел щодо вас? Навіщо тоді йти під вінець, якщо вважаєте, що у вас “долю забрали”?
Якщо вірити в цей забобон, виходить, не варто й молитися, адже все підпорядковане певним правилам. Тут мусите визначитися, з ким ви. Не можна колядувати, святити паску, молитися і одночасно вірити в безглуздя! А потім починаються нарікання, що ніби й у церкві вінчалися і все робили “як має бути”, а щастя нема...
Все просто: нема Божого благословення. А його й не буде, бо є вчинок і є його наслідок. Це стосується й сліпої віри у забобони, за них також треба буде відповісти.