– Так, рідних не тільки можна брати за кумів, а й треба. Розповім, звідки взялися хресні батьки. У древній Церкві були не батьки, а восприємники. Причому восприємник був один, тієї ж статі, що й дитина.

Але пізніше, з V століття, за кумів брали пару – чоловіка і жінку. Це пов’язано з тим, що в перші століття християни були переслідувані, відтак часто траплялося, що батьки могли терпіти гоніння за Христа, навіть піти на смерть. Тоді опіка над дитиною лягала на плечі хрещених батьків. Щоби полегшити це завдання, Церква покладає такі обов’язки на двох хресних.

Зрозуміло, що ваша рідна сестра має більше підстав любити свого похресника, молитися за нього. Ми беремо кумів для того, щоб спільно навчати дитину основ християнської віри. Головне, щоб вони були справедливими християнами.