В основі цього свята лежить повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії “благої вісті” (звідси й Благовіщення) про народження в неї божественного немовляти, Спасителя роду людського, описаного в Євангелії від Луки. 

Після того, як Марію заручили з Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина, і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця”. 

Марія ж запитала: “Як же це станеться, коли я мужа не знаю?” І відповів їй архангел: “Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, – тим-то й Святе, що народиться, назветься Син Божий. У Бога нема неможливого”.  І мовила Марія: “Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові”. В Назареті на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, збудований храм.

Святкування Благовіщення почалося в Східній Церкві наприкінці IV або на початку V ст. Цісар Маврикій (582 – 602 рр.) зробив цей празник обов’язковим у цілій державі. В перші століття він вважався господським як на Сході, так і на Заході. На це вказують його первісні назви – Христове Зачаття, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення, Благовіщення ангела Марії, День Поздоровлення, День або Празник Благовіщення. І щойно в VII столітті встановилася його сьогоднішня назва для цілої Східної Церкви – Благовіщення Пресвятої Богородиці, а сам празник почав належати до богородичних.

Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, святі отці Церкви пояснюють цю дату ще й тим, що Бог сотворив чоловіка 25 березня. Крайні терміни, з якими збігається Благовіщення, – четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. Залежно від часу, свято може тривати три дні або день. 

Богослужіння празника Благовіщення повне урочистих, величних і радісних гимнів. Багато разів тут повторюється добре знаний нам привіт ангела: “Радуйся!” Головні мотиви тієї святої та неземної радості –  воплочення Божого Сина, привілеї богоматеринства і дівоцтва та спасіння роду людського.