Ну й чотирилапа “армія”!
“Пошта” з’ясувала, як допомагають воякам у АТО собаки і коти та що ще, крім позитивних емоцій, дарують захисникам України
Війна змінює не лише долі людей, а й хатніх тварин, які тепер є чи не в кожному військовому підрозділі Збройних сил України. Причому собаки і коти виконують там роль не жертв, а справжніх помічників: попереджають про постріли і рятують життя своїх господарів!
Коли до Львова повернулися бійці 3-го батальйону територіальної оборони “Воля”, то привезли зі собою таксу Лімузина, яка сама прийшла до них на блокпост і стала їхнім талісманом. У зоні антитерористичної операції служать як спеціально навчені пси, так і звичайні приблуди, знайди – розумні та віддані.
Чотиримісячне цуценя лабрадора на кличку Багіра (на фото зверху) готується до служби цілеспрямовано. Нині в зоні АТО разом із бійцями інженерних підрозділів працюють пси-сапери. “Багіра виконує важливу й небезпечну роботу – готується стати повноправним бійцем підрозділу інженерної розвідки. Вже майже місяць вона та її господар – кінолог із позивним “Шаман” – перебувають у 184-ому навчальному центрі Сухопутних військ, який дислокується на Львівщині. “Шаман” поволі привчає тварину знаходити вибухівку, розрізняти звуки вибухів тощо”, – розповідає “Пошті” офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Володимир Скоростецький.
Разом із “Шаманом” та Багірою на навчальному полі, призначеному для підготовки інженерно-саперних підрозділів, працюють ще кілька груп собак.
“Їх для потреб військових готують у єдиному в Україні Центрі розмінування Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України на Хмельниччині. Службового пса, який працюватиме із саперами, треба вчити змалку, – веде далі Володимир Скоростецький. – До прикладу, Багірі дають бавитися зі… шматочками тротилу, аби вона запам’ятала його запах. Собака постійно перебуває з нашими хлопцями на полігоні, привчається до звуків вибухів, вивчає спеціальні команди для того, аби знаходити вибухівку. Це для Багіри зараз гра, яка згодом стане роботою”.
Окрім Багіри, кілька собак львівських прикордонників несуть службу в Луганській області ще з літа. Знайдені ними вибухонебезпечні предмети вимірюються вже сотнями, а врятовані життя солдатів і офіцерів – десятками. Для такої роботи псів починають тренувати ще цуценятами (щоправда, колись їх вчили охороняти прикордонні пости, ловити нелегалів, виявляти наркотики і заборонений до перевезення багаж, а тепер – шукати вибухівку).
Знайдені собаками вибухонебезпечні предмети вимірюються вже сотнями, а врятовані життя солдатів і офіцерів – десятками
“В Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України, що у Великих Мостах на Львівщині, готуємо собак для наших службових потреб, зокрема для роботи на кордоні, – пояснює старший офіцер прес-служби Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Роман Стахів. – Віднедавна, окрім основних вимог до підготовки собак, додалися й мінно-пошукові тренування. Ми готували чотирилапих і для “Альфи”, і для інших спецпідрозділів. Пес під час військової служби перебуває на нашому утриманні. Йому роблять всі необхідні щеплення, годують і доглядають належним чином. Треба, щоб собака не боявся закритих приміщень, стрибав через вікно”.
В Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України тренування псів починається із самого ранку. Вони вчаться знаходити міни. Щойно собака виявляє вибухівку, як одразу ж сідає коло неї. Прикордонники позначають це місце червоним прапорцем, що є сигналом: “Обережно – міна!”. А потім до справи беруться сапери.
Зі слів Володимира Скоростецького, собака для армії – надто дороге задоволення. “Потрібні збалансовані корми, які покращують певні якості пса, наприклад, нюх. Але попри все собаки беруть участь в АТО”, – каже він.
Безумовно, пси – також герої. За повідомленням Держприкордонслужби, в бою 2 червня, коли терористи обстріляли табір прикордонників з мінометів, загинуло двоє чотирилапих помічників вартових кордону. А двом військовослужбовцям-кінологам Львівського прикордонного загону, які тренували службових собак, що загинули під час штурму Луганського прикордонного загону, вручили медалі “За віддану службу”, які були призначені їхнім вихованцям.
Скептики кажуть, що поміч чотирилапих незначна, проте їх завдання на цій війні дещо інше – відкривати нам наше життя з іншого боку. “Знаєте, колись, до війни, я не надто любив тварин, – признається Володимир Скоростецький. – Проте в екстремальних умовах зрозумів їхню любов і відданість нам, людям”.
Чотирилапі завжди були нашими друзями. А під час воєнних дій, як показало життя, і поготів.
До теми. Окрім собак, у антитерористичній операції українським воякам допомагають коти. Соцмережі рясніють повідомленнями від волонтерів, які регулярно навідуються в зону військових дій. Приміром, одна активістка оповіла на своїй сторінці у Facebook ось таку зворушливу історію: “На всіх українських блокпостах і на укріпленнях фронту в Донецькій області є коти. Вгодовані й викохані. Вони працюють “психотерапевтами” (або “ходячим щастям”, як сказав один комбат), ловлять мишей і пацюків, яких у степових укріпленнях повно. Киці й коти передбачають вибухи, попереджають про небезпеку. Бригадний психолог казав мені, що за реакцією котів одразу ж розуміє, в якому стані перебуває військовий, чи не потрібна йому допомога. Коли українське військо займає нову територію, пошук котів стає одним з перших завдань. А коли відступає, то проблема, кому віддати мурчиків, стає одною з нагальних.
“Віддам кота із блокпоста в добрі руки” – таких оголошень доста в соцмережах і записниках волонтерів… Є одна окопна киця, яка гуляє серед варти й БТРів у донецькому степу. Варто бачити, як радіють її приходу бійці! Мені розповідали, як один “бойовий” кіт сам заліз у БТР і їздить тепер з бійцями на патрулювання. Волонтери, які проїжджають через захоплені території, кажуть, що на блокпостах терористів де-не-де зустрічаються дикі собаки, але в жодному випадку не коти! І на це є причини. Я була на блокпості, куди кицьку довелося везти здалеку, бо навколо не вдалося знайти котів – навіть на смітниках. Це була відвойована в терористів територія. Під час її захоплення бойовики використовували котів, аби зняти “розтяжки” – дроти, закріплені між вибухівкою, через які мали перечіплятися люди і підриватися. І це непоодинокий випадок.
Для того, аби змусити котів бігти, терористи поливали їхні хвости скипидаром чи бензином і запускали в напрямку “розтяжок”, щоби ті підривали вибухівку. Знищили таким чином всіх котів у окрузі… Але наші військові так не поводяться! Їх така жорстокість вражає більше, аніж жорстокість до людей”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Оскільки сім’я, дружина, кохана далеко (мобільний телефон не беремо до уваги), домашні тварини створюють ці умови прив’язаності. І то добре! Треба ж нашим хлопцям відпочити, відволіктися, адже бої не тривають цілодобово.
А щодо того, що коти відчувають небезпеку, це правда. Річ у тім, що в тварин відмінний поріг чутливості, інший діапазон реагування на зовнішні подразники. Це зумовлене самою природою: котам, аби вижити, потрібні додаткові чуття. Тому вони швидше дізнаються про небезпеку пострілів і попереджають бійців. У народі з цього приводу жартують про дев’ять життів котів.
Думаю, така їхня властивість на війні правильно використана. Крім того, котячий муркіт заспокоює і налаштовує на сон. А бійцям ой як необхідна така психотерапія!