Ображаючи, думаємо одне, а говоримо інше
Чи не кожен скандал супруводжують образливими словами. Однак своєї мети вони досягнуть тільки тоді, коли ними влучати в адекватні їм цілі.
Блядство - не блуд
Ми стільки наслухаємося за життя лайок, що навіть пристойне виховання не стримує нас від їх вживання тоді, коли виходимо із себе. Однак образа - палиця з двома кінцями. А отже - бумеранг. Якщо ображаємо нею тих, хто знає її первісне значення, то не лише не принизимо своїх кривдників, а й навпаки - будемо виглядати в їхніх очах невігласами.
Бо більшість образливих сьогодні слів походить від тих, які спершу мали зовсім інше значення. Причому - цілковито... невинне.
Приміром, найпоширенішу в пострадянських державах російську лайку "блядь", яку порівняно культурніші люди замінюють словом "блін" із тієї ж мови, вживали не щодо блудниць, а стосовно пустословів обох статей. Філологи встановили, що слово "блядь" походить від праіндоєвропейського "bhla" ("дути"), вживаного у переносному значенні. І успадкували його, крім росіян та суржикомовних українців, ще й англійці, чиє "bladder" перекладається як "балакун", а "bla-bla-bla" - як "балаканина" чи просто "тра-ля-ля".
Тому, коли російські священики, які усе ще дотримуються архаїчної лексики, дотепер проклинають в анафемах "блядословно отвергающего святые тайны Господни", то мають на увазі аж ніяк не статеві гріхи. А розпусних жінок назвали "блядями", радше, тому, що це слово нагадує інше - "блуд" (походить від "заблудитися" в сенсі "збочити").
Стерво - не зараза
Та якщо й дозволите собі образити когось "блядями", то це влучніше робити принаймні лише щодо тих, хто блудить для свого задоволення. Стосовно ж тих, які "полюють" за чужими чоловіками, нареченими й кавалерами, "справедливішою" лайкою буде "стерво".
Бо якщо птахів, котрі їдять стерво (дохлу скотину), називають стерв'ятниками, то це ж стосується й тих, хто вистежує "понадкушуваних" у певному сенсі слова чоловіків. Коли ж лайкою "стерво" ображати усіх підлих жінок, то це "зачепить за живе" не кожну з них.
Тим паче, що ця лайка давно уже стала... літературною. Адже про "стерву ужасную" писав у романі "Злочин і кара" ще Фьодор Достоєвскій. А Сєргєй Єсєнін вживав це слово навіть тоді, коли освідчувався: "Я средь женщин тебя не первую... / Немало вас, / Но с такой вот, как ты, со стервою / Лишь в первый раз".
Компліментом було колись і слово "зараза". Приміром, поет Міхаїл Ломоносов писав: "Прекрасный пол, о коль любезен вам наряд... / Когда блестят на вас горящие алмазы, / Двойной кипит в нас жар, сугубые заразы!"
Останнє з цих слів він вжив щодо жінок не тому, що підхопив від них інфекцію. А тому, що ті його "сразили". Коли 1117 року новгородський літописець нотував, що якийсь дяк "зараженъ былъ отъ грома", то цьому нещасному теж не довелося хворіти - одразу вмер.
Чмо - це сволота
Якщо ж читачі зауважать авторові, що, понаписувавши тут про "блядєй" та стерв, він і сам заслужив на іншу російську лайку - "пошляк", то й це не відповідатиме первісному значенню цього слова. Бо спершу ним називали не тих, хто говорить чи пише щось непристойне, а тих, хто згадує те звичне, традиційне, яке "пішло" до нас із давніх-давен.
Та поступово "пошлим" стало усе банальне, заїжджене, відстале. Тим часом відставати від навколишніх може й той, хто безвилазно сидить удома. А в перекладі з мови комі-перм'яків - "мимрить". Сьогодні ж лайка "мимра" означає зовсім інше - "понура".
А відсталих людей ображають тепер лайкою "чмо", яка спершу означала "причмирений" (зів'ялий). Та згодом букви цього слова жартома "розшифрували" як абревіатуру ЧМО ("человек, морально опустившийся"), яка витіснила його первісну суть.
Натомість давні слов'яни називали таких "сволочами". Бо тоді непотріб на смітник не несли, а "сволочили", тобто волочили. Отже, "сволочі" - це ті ж покидьки.
Однак сьогодні "сволоччю" незаслужено "величають" усіх негідників. А тим часом серед них є свої "підвиди". Приміром, шахраїв називають "шельмами", бо це слово походить від німецького "schelmen", яке перекладається як "пройдисвіт". А нелюдів - "ублюдками", лайкою, що утворилася як гібрид слів "верблюд" (його вважали породженням коня й осла) та "виродок".
Кретин - не ідіот
Слово "кретин" також спершу мало невинне значення. Походить воно від "chretien" - слова з діалекту жителів французьких Альп, яким вони називали себе. Бо перекладалося воно як... "християнин", а так колись "величали" у багатьох країнах усіх селян. Приміром, у росіян вони й дотепер "крестьяне".
Та поступово серед альпійських селян почали все частіше зустрічатися розумово відсталі люди з характерними зобами на шиях. Медики, з'ясувавши, що це зумовлено відсутністю у тамтешній воді йоду, назвали хворих на ту недугу кретинами, й гадки не маючи ображати їх. Але з часом це слово поширилося й на інших розумово відсталих людей.
Слово "ідіот" теж перекладається з давньогрецької мови цілком невинно - як "особливий" (саме таким і був герой відомого роману Достоєвского "Ідіот"). Та коли майже в усій Давній Греції перемогла демократія, то ідіотами там прозвали тих, хто, відособившись від громад, не брав участі в політичному житті міст і сіл. Поступово це слово набуло значення "невіглас". І винятково таким дійшло до нас.
Але з подачі російських дворян невігласів дотепер несправедливо ображають словом "хами". Навіть попри те, що значення цього слова не знають лише ті, хто не натрапив на нього у Біблії. Для таких поясню, що Хамом іменували сина нашого спільного предка Ноя, який насміхався над батьком, бо той, сп'янівши, ліг спати роздягнутим. Відтоді "хамами" називали невихованих людей.
Дебіл - не даун
Коли ж ми хочемо образити свого опонента звинуваченнями у тому, що йому бракує клепок, то часто несправедливо називаємо його ще й "дауном". Аля ця лайка - передусім медичний термін, який стосується лише осіб із затримкою психічного розвитку, позв'язаного з аномалією хромосомного набору. І на цю недугу чітко вказує косий розріз очей, тому англійський медик Даун, який першим описав її, дав їй назву "монголоїзм".
Тому якщо у нас є підстави сумніватися у розумових здібностях опонента й при цьому нам бракує вихованості, то для таких випадків є інша образа - дебіл. Тим паче, що позаяк це слово походить від латинського слова "debilis" ("кволий"), то воно може означати не лише, як записано у довідниках, "легкий ступінь олігофренії". Бо мало в чому ми слабкі...
Та позаяк первісного значення згаданих іншомовних синонімів зрозумілого усім нам слова "дурень" більшість із нас не знає, а дізнавшись із цієї публікації - радше, забуде, як закон Бойля-Маріотті, то чи не краще відмовитися від них узагалі?.. Щоправда, "дурень" також походить від... половецького слова "дур" ("стояти"). Первісне його значення - стовп, на якому витесаний ідол (його синоніми - "бовван" (звідси й "болван") та істукан). А позаяк ті ідоли були необтесаними, то дурнями прозвали й людей із таким же "розумом".
Однак сьогодні це слово витіснив русизм "лох", який походить від простонародної назви лосося, котрий безпорадним потрапляє в руки рибалкам. Бо ті лососі, які подолали на шляху до місць свого нересту круті річкові пороги й продовжили там рід риб'ячий, втрачають свої останні сили ("облоховываются") настільки, що течія зносить їх униз, де на них і очікують рибалки. Коли ж торговці зауважили таку ж безпорадність у частини покупців, то поширили слово "лох" ще й на них.
