Нині - солодке, а у спортзал - завтра
- На солодке? - із гримасою перепитала нас знайома, коли ми запропонували їй приєднатися до відвідин "Цукерні", що на вулиці Староєврейській. - А може, щось інше?..
Власниця чудової фігури, Оксана не належить до прихильників надто суворих дієт, але кондитерські вироби не є фаворитами серед її гастрономічних пріоритетів. Та цього разу (з метою експерименту) свободи вибору її було позбавлено. На противагу двом фанаткам пляцків та cтрудлів, Оксана мала стати живим доказом того, що людина здатна від них відмовитися!
"Цукерня" пропонує свої фантастичні ласощі у Львові вже багато років. Цей заклад, очевидно, через шарм "європейськості", дуже полюбляють відвідувати туристи і з заходу (оскільки потрапляють тут у знайому атмосферу), і зі сходу (можливо, навпаки, - через певну екзотичність для них цієї ж атмосфери). Натомість, у певний період "Цукерню" не вельми шанували самі львів'яни, нарікаючи на далеко не європейське обслуговування. Ще однією вадою можна вважати тисняву, яка здебільшого панувала в невеличких за площею залах. Адже "солодке понад усе!", та ще й з вільними місцями не лише ввечері, а й удень часто було проблемним.
Та недавно у "Цукерні" відкрили новий зал, і в закладі майже удвічі збільшилася кількість місць. Новий простір також заполонили спокій, класика та ледь не англійська врівноваженість. Убрані у чорні сукенки з білими фартушками офіціантки нагадують покоївок або ж гувернанток кінця позаминулого сторіччя. Інтер'єр у стилі класики й простоти скидається на ляльковий будиночок, зайшовши до якого, потрапляєш у солодку казку. І попри слизькі зимові тротуари, сирість та мряку, маленькі ангелики, що звисають зі стелі, та фігурні різдвяні медяники із запахом дитинства (щоправда, не нашого...) створюють настрій свята.
Оксана мужньо вирішила обмежитися кавою, та коли нам принесли замовлені ласощі, все ж не втрималася...
Традиційний яблучний струдель має смак... хмаринки. Легкий, ледь вловимий, з подихом свіжого фруктового вітру, тане в роті, залишаючи за собою ніжний присмак ванільного соусу. Натомість вишневий струдель - для тих, кому просто солодке життя вже не до смаку, адже насправді життя - яскраве, свіже, солодкаве, але обов'язково з кислинкою. Неймовірно насичений смак вишні огортає ніжне тоненьке тісто, з якого при першому доторку висипається шматок літа. Хрумкі горішки і солодкі вишні у "серці" струдля навіть у сіру зимову мерзлоту нагадають про сонце й тепло. І ніби на підтвердження цього віртуального пейзажу струдель увінчують запашні листочки м'яти.
"Осіння рапсодія" провокує на спогад про ласкаву сонячну осінь. Листкове тісто з солодкавим кремом і смаком соковитих кисло-солодких яблук просто захоплює. Неперевершений гібрид тортиків й традиційних маминих пляцків. Шматочок шварцвальдського торта віддалено схожий на класичну "п'яну вишню", проте м'якший і смак солодкавого крему та шоколадного бісквіту змінюється кислинкою вишні. Італійський десерт "Тірамісу" - одна з найоригінальніших пропозицій "Цукерні". Його секрет у використанні рідкісного в нас сиру маскапоне, який за виглядом нагадує щільний та гладкий домашній сир, а на смак - збиті вершки.
Калейдоскоп пляцків, тортів, тістечок, десертів, струдлів, медяників та інших витворів кондитерської фантазії навряд чи зможе бодай когось залишити байдужим.
- Уся праця даремно. Завтра знов піду в спортзал, - мов кицька, об'ївшись сметани, врешті промурмотіла на підсумок наших посиденьок Оксана. - Але заради такого солодкого можна пробачити все!
Завжди важко писати про те, де не вдається виявити недоліків. Бо ж природний скепсис журналіста не попускає повірити в існування чогось ідеального. Але відвідини "Цукерні" залишають лише позитивні емоції. Легкість класики та безмежність задоволення.
Візит до "Цукерні" супроводжується хвилинами складного, але вкрай приємного вибору. Що сьогодні спокусить мене: шматочок сирника з родзинками, соковитий струдель чи великий, знайомий з дитинства медяник? Сюди приємно прийти з друзями, посмакувати солодощами, або ж навіть завітати самій і в спокої та тиші, наодинці з власними думками випити філіжанку кави, залишивши всі буденні думки на потім...
