ЗНО-2015: новації та реалії

“Пошта” з’ясувала, на що варто звернути увагу абітурієнтам цього року, аби не припуститися типових помилок і вступити до омріяного вишу

фото: akademika.com.ua
До 20 лютого включно в Ук­раїні триватиме реєстрація для участі в ЗНО. Станом на 10 лютого у Львівському регіональному центрі оцінювання якості освіти для участі в тестуванні вже зареєструвалося 16 тисяч 574 абітурієнти, тобто половина очікуваної кількості учасників.
Тому тим, що ще не надіслали документи для реєстрації, варто поквапитися! Реєстрація на ЗНО-2015 відбувається за звичним сценарієм – нововведень у самому порядку фактично нема. Проте є кілька суттєвих дрібниць, що стосуються вибору предметів та кількості учасників тестування.

Про важливі дати і терміни

20 лютого – останній день подання документів на ЗНО-2015.
3 березня – зареєстровані учасники можуть роздрукувати запрошення-перепустку на пробне тестування, увійшовши в особистий кабінет учасника ЗНО. 
6 березня – останній день виправлення недоліків у оформленні документів, що стали причиною відмови у реєстрації. Як запевнила директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Сере­дяк, вони прийматимуть листи із заявками, на поштових штемпелях яких будуть вказані дати до 20 лютого. Всі інші листи не розглядатимуть! 
21 березня – пробне тестування з української мови та літератури;
28 березня – пробне тестування з математики з інших предметів;
1 квітня – останній день внесення необхідних змін у реєстраційну картку, розміщену на індивідуальній інформаційній сторінці (у випадку зміни рівня складності завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури – 6 березня).
24 квітня – тестування з української мови та літератури (базовий та поглиблений рівні).

Про документи для реєстрації

Для участі в ЗНО-2015 знадобляться такі документи:
– ксерокопія першої сторінки паспорта (якщо вступникові на 1 вересня 2014 року виповнилося 16 років; ті вступники, яким на 1 вересня було менше 16 років, подають свідоцтво про народження);
– реєстраційна картка;
– дві фотографії 3х4 см;
– ксерокопія атестата (для випускників минулих років). 
“Підтвердженням факту реєстрації є надісланий абітурієнтові регіональним центром Сертифікат із фотографією, індивідуальним номером та пiн-кодом, який буде використовуватись учасником при доступі на його персональну сторінку. Також кожен абітурієнт отримає інформаційний лист, де будуть зазначені основні правила проходження тестування, – пояснює Лариса Середяк.
– Покладіть цей конверт із документами в таке місце, аби знайти його у квітні та в червні, коли проходитимете ЗНО, оскільки без сертифіката не потрапите до пункту тестування”.
Якщо впродовж 20 днів з часу відправлення реєстраційних документів абітурієнт не отримав Сертифіката, то мусить звернутись до Львівського РЦОЯО.

Про учасників

Заповідається, що цього року проходитимуть тестування більше абітурієнтів, аніж у попередні роки. Для цього є дві причини: 
1-ша. Під час цьогорічної вступної кампанії будуть недійсні сертифікати попередніх років, адже формат тестів 2008-го, 2010-го і 2015 років різний. Відтак ті абітурієнти, що проходили ЗНО торік чи позаторік, але хочуть вступати до вишу цього року, повинні ще раз пройти тестування.
2-га. Збільшиться кількість учасників тестування – тестування з української мови зарахують як державну підсумкову атестацію для випускників шкіл. Тобто якщо в минулі роки потенційні вступники ліцеїв і училищ не проходили ЗНО, то цього року вони таки писатимуть тести з української мови, аби отримати атестат про здобуття загальної середньої освіти. 
Директори шкіл мають доступ до бази зареєстрованих учасників ЗНО. Це зроблено для того, аби вони могли простежити, чи всі їхні учні зареєструвалися для участі в тестуванні. 
Лариса Середяк розповіла, що серед зареєстрованих найбільше охочих взяти участь в тестуванні саме з української мови та літератури (базовий рівень) – майже 16 тисяч осіб, найменше – з іспанської мови (15 осіб).

Про тести – базовий рівень і поглиблений

Важлива новація: тест з української мови та літератури і математики складатиметься з двох частин – базовий і поглиблений рівень. Обрати рівень складності тестів абітурієнт може самотужки, зазначивши це в заяві під час реєстрації. Тому напередодні реєстрації важливо з’ясувати, який рівень прописаний у правилах прийому до того чи того вишу. 
Водночас тести базового рівня з української мови проходитимуть усі абітурієнти незалежно від того, на яку спеціальність подаватимуть документи. Тести цього рівня писатимуть і випускники загальноосвітніх навчальних закладів, які їм, як уже було сказано, зарахують як ДПА.
Якщо вступник вибере тест поглибленого рівня з української мови та літератури, то отримає аж три результати – за державну підсумкову атестацію (за 12-бальною шкалою), за базовий  і за поглиблений рівні. При виборі тесту поглибленого рівня з математики абітурієнт отримає два результати за шкалою від 100 до 200 балів.
зображення: schoollife.org.ua
“Для поглибленого рівня будуть окремі зошити, додатковий час та окремі бланки відповідей. Коли закінчиться час для виконання завдань базового рівня, бланки відповідей зберуть і запакують у конверт. Далі буде передбачений додатковий час для виконання завдань поглибленого рівня.
Час для виконання завдань базового та поглибленого рівнів різний: з української мови та літератури – 150 хвилин для базового рівня і 210 хвилин для поглибленого. Різними будуть і картки для виконання завдань цих двох рівнів. Той, хто вибере поглиблений рівень, отримає три оцінки – з української мови за 12-бальною шкалою, за базовий рівень за шкалою від 100 до 200 балів і за поглиблений рівень за шкалою від 100 до 200 балів”, – веде далі Лариса Середяк.
З її слів, у Львівському регіональному центрі оцінювання якості освіти поглиблений рівень тестування з української мови та літератури обирають 8-9% зареєстрованих. Майже 13% вступників обирають тести поглибленого рівня з математики.

Про типові помилки під час реєстрації

Найбільше помилок під час цьогорічної реєстрації – у виборі предметів та поданні документів. 
“Типовими для абітурієнтів є: неуважність (пропущені букви в прізвищі, імені, по батькові); відсутність довідки з училища або коледжу про здобуття повної загальної середньої освіти, ксерокопії атестата, паспорта, інших необхідних документів (при зміні прізвища), медичних документів (при необхідності створення додаткових умов)”, – зазначає директор ЛРЦОЯО Лариса Середяк.

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти запрошує членів батьківських комітетів та представників громадських організацій до спостереження за процедурою ЗНО-2015.
Як запевняє Лариса Середяк, окрім Громадянської мережі ОПОРА, будуть ще шість громадський організацій, які працюватимуть спостерігачами на пунктах тестування в Дрогобичі, Новому Роздолі, Сокалі, Червонограді. 
Зареєструватись громадським спостерігачем можна на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.
І наголошує: справжньою проблемою стало те, що багато вступників, яким по 17-18 років, досі не мають паспорта! “Таке враження, що якби не потрібно було проходити ЗНО, то паспорта й не виробляли б. Але без нього абітурієнти не можуть взяти участі в тестуванні, бо програма їх просто не зареєструє”, – каже вона. Тож постарайтеся вчасно отримати паспорт.
Аби не панікувати в останній день реєстрації, “Пошта” радить докладно ознайомитися з умовами прийому до обраного вишу, щоби знати, який рівень тестів варто обрати. Лариса Середяк запевняє, що частина абітурієнтів, які обрали поглиблений рівень, не одразу збагнули, що він їм не потрібен, і тепер звертаються з проханням перереєструвати їх. Тож майте на увазі, що перереєструватися на тестування з української мови і літератури можна тільки до 6 березня, на всі інші предмети – до 1 квітня!
До прикладу, у Львівській області проходження складніших тестів наразі вимагає тільки один виш – приватний навчальний заклад бізнесу і туризму (з математики на спеціальність аудит та з української мови на спеціальність журналістика)”, – пояснює директор ЛРЦОЯО.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4472 / 1.62MB / SQL:{query_count}