Ольга Савчук, дитячий психолог:
– Малювання – це відображення підсвідомого світу дитини. Коли дитина малює, в неї виникає відчуття спокою. Найчастіше вона просто “замальовує” час очікування, коли вчителька пояснює тему або хтось із однокласників чогось не знає, перебуваючи біля дошки.
Причини, які спонукають дітей розмальовувати підручники і малювати на полях зошитів, зазвичай такі:
– обдумування подій, що відбулися напередодні, наприклад, удома за сніданком;
– відсутність образів під час пояснення нової теми (часто вчителі забувають, що перед ними діти, а не студенти);
– незручне місце для сидіння в класі (активна дитина, як правило, швидко втрачає увагу, тож її треба садити ближче до вчительського стола); такі діти зазвичай високі, тому їх садять за останні парти, де вони відверто нудьгують;
– брак власної творчості, який дитина намагається хоч чимось заповнити.
Батькам варто звернути увагу на дитячі малюнки і те, що говорить сама дитина про ці свої “шедеври”. Подивитися, чи сюжети повторюються. Якщо школяр малює переважно одне й те ж, йому треба допомогти розібратися, чому власне на цьому етапі він “забуксував”.
Якщо зауважили, що дитина при цьому стала замкнутою, мовчазною, зверніться по допомогу до психолога. Є ще один варіант – ваша дитина має хист до малювання.