Після тривалих новорічно-різдвяних свят зі щедрими столами організм прагне фізичного навантаження, а шлунок навпаки - легкої їжі. Молочна продукція тут стане у нагоді, правда, взимку ціни на неї і в магазинах, і у селян значно зростають. Утім, навіть високі ціни ще не є гарантією того, що ви купили добрий сир та молоко.
Після тривалих новорічно-різдвяних свят зі щедрими столами організм прагне фізичного навантаження, а шлунок навпаки - легкої їжі. Молочна продукція тут стане у нагоді, правда, взимку ціни на неї і в магазинах, і у селян значно зростають. Утім, навіть високі ціни ще не є гарантією того, що ви купили добрий сир та молоко.
Купуючи тверді сири, як і під час придбання будь-якого іншого товару, насамперед варто звернути увагу на їхній зовнішній вигляд. Як радить Алла Батутіна, доцент кафедри експертизи товарів і послуг Львівської комерційної академії, під час купівлі сиру, уважно придивіться до кольору та малюнка (дірок). Якісний сир повинен бути світло-кремового або кремового кольору, але в жодному разі не оранжевого. Варто придивитися до сиру і тоді, коли продавець його розрізатиме: якщо за ножем сир тягнеться або розсипається, отже технологія виготовлення продукту була порушена, й, відповідно, сир є невисокої якості.
Усі сири мають маркування. Якщо сир високоякісний, парафінований, то маркування роблять на самому виробі. Синьою чи фіолетовою фарбою на сирі викарбовують інформацію про виробника, складники, дату виготовлення тощо. Варто звернути увагу і на саму форму маркування. Якщо вона має форму квадрата, отже, сир має 50% жирності (розрахунок йде на суху масу, а не на 100 г продукту); коли має форму правильного восьмикутника - жирність 45%. У маркуванні можна знайти інформацію і про те, на сирзаводі якої області виготовили цей продукт. Наприклад, якщо завод-виготовлювач є на території Львівської області, то на маркуванні стоятиме номер 88, Волинської - 83, Тернопільської - 92, Івано-Франківської - 20.
"У виготовленні будь-якого сиру найважливіше - сировина. Звісно, взимку, коли молока є значно менше, говорити про якість сиру доволі складно. Молоко виготовляють наполовину з порошку, то й якість сиру буде невисокою", - говорить Алла Батутіна.
Кожен сир має свою технологію виготовлення. Як розповіла співрозмовниця, спершу молоко пастеризують, потім охолоджують, додають певні закваски, а далі сквашують. Потім сир за допомогою спеціальних струн подрібнюють, надаючи йому певну величину, тобто формують зерна (вічка). За формою та розміром цих вічок можна визначити, який це сир - швейцарський чи голландський. У швейцарському сирі вічка будуть великі, круглі, одинакові, розташовані по всьому тісту. Такий сир повинен мати солодкуватий смак та пряний аромат. Якість сиру легко можна визначити навіть біля прилавка. Для цього треба взяти тоненьку пластинку сиру, зігнути її, якщо вона трісне, отже сир недозрілий, тобто низької якості. Якщо сир після стискання набуде попередньої форми, то він відповідає всім вимогам.
Голландський сир більш гострий та кислуватий. Вічка у нього круглі, також рівномірно розташовані по тісту, але менших розмірів. "А ті сири, які продають у магазинах сьогодні, іноді взагалі не мають ніякого запаху, та й колір не відповідає вимогам", - говорить доцент Батутіна.
"Російський сир" належить до напівтвердих сортів, має щілиноподібні вічка. Подібний до нього сир "Чедер". Якщо весь сир покритий вічками, щілинами, отже, не була дотримана технологія дозрівання, й такі сири повинні віддати на переробку. "Якщо на сирі вічка - наче сітка, то можна говорити про те, що під час готування до сиру потрапила дика мікрофлора, чи була підвищена температура під час дозрівання, внаслідок чого утворюється сир, який не можна реалізовувати", - наголошує співрозмовниця. Це один з дефектів сиру. Окрім того, є дефекти зовнішнього вигляду, наприклад, осипається парафін, сир неправильної форми - одна сторона вища, інша нижча.
За словами Н. Батутіної, способи фальсифікації сирів є різні. Найпоширеніший - замість молочного білка додають соєвий, часто модифікований. Це спричиняє зміну структури самого сиру. Коли починаєш розжовувати, то здається, що він ніби кришиться, утворюються окремі кульки, тісто не є пластичним, а розсипається на окремі складові. На жаль, перевірити якість сиру можна тільки у лабораторії.
Як переконана співрозмовниця, натуральне молоко може бути тільки влітку. "Взимку натуральної сировини мало. Так було й раніше. А тепер, коли поголів'я худоби значно зменшилося, а молока є багато, то, звісно, що сир виготовляють на основі порошкового молока", - говорить доцент. Якщо для виготовлення порошку використовують новітні технології, то це дає можливість зберегти всі корисні речовини молока, якщо ж його переробляють неякісно, то це пізніше впливає на якість молока в пакетах, яке потрапляє на наші прилавки. Раніше, коли молоко продавали у пляшках, то осад від порошку залишався на тарі, а в полімерному пакуванні помітити осад неможливо. Неправдиву інформацію можуть подавати і щодо жирності молока - ставити вищу, аніж вона є насправді.
Ще одна важлива порада споживачам - уважно читати дату виготовлення та кінцеву дату споживання. "З десяти перевірених товарів дата виготовлення та кінцева дата споживання була зазначена лише на п'ятьох", - говорить Алла Батутіна.
Дуже часто на упаковках харчових продуктів, й молока зокрема, можна прочитати інформацію про наявність харчових добавок, які позначають кодом Е. Після Е йде цифровий код: цифра 1 позначає фарбники; 2 - консерванти;
3 - антиокислювачі; 4 - стабілізатори; 5 - емульгатори; 6 - підсилювачі смаку. Такі добавки можуть бути дуже небезпечними для здоров'я. Зокрема, добавки Е210, Е214, Е217, Е230, Е231, Е232 можуть спричинити діатез у дітей або алергію в дорослого населення. Завдати значної шкоди здоров'ю астматиків можуть добавки Е211-Е214, Е217, Е221, Е227, а тим, хто чутливий до аспірину, протипоказані добавки Е214, Е217. Зруйнувати печінку і нирки здатна добавка Е220, а Е230 - Е233 можуть спричинити шкірні захворювання, Е224 - подразнення кишечника, Е233 - шкідливий вагітним, оскільки може стати причиною неправильного розвитку плоду. Категорично протипоказані немовлятам Е249, Е262, небезпечні вони і для старших дітей. Добавка Е220 руйнує вітамін В1 в нашому організмі, а Е222 - Е227 - вітамін В12. До того ж більшість Е-консервантів є потенційними канцерогенами.