Христос Рождається! Славімо Його!


зображення: turystyka-pojezierze.pl

Уривок із Різдвяного послання Блаженнішого Святослава, Патріарха Української греко-католицької церкви

…У святі Різдва Христового ми радіємо тому, що більше не почуваємося самотніми і покинутими, святкуємо те, що Бог є з нами, що Він нас любить, і бачимо втілену Божу любов у новонародженому Дитятку Ісусі, який ніжно спочиває в яслах на сіні. Таїнство народження нашого Спасителя виявляє нам правду про те, як велике Боже відкривається нам через слабке людське, як людське мале і незначне може стати Божим великим!
…Різдвяне таїнство – це здатність увійти в Божу присутність і зустріти новонародженого Христа через вміння бути поруч: бути поруч із тим, хто немічний і беззахисний, хто терпить від холоду та браку найнеобхіднішого.
Україна прожила дивовижний рік, в якому все було великим: надія і відчай, впевненість і розчарування, здобутки і втрати. Великим був і страх, що його відчула Темрява, бачачи, що наш порив до Світла може бути переможним. І Темрява наслала на нас біль і кров, каліцтво і навіть смерть, щоб люди жахнулися тим стражданням і звернули на давню стежку мовчазного та беззаперечного підпорядкування.
…Наша цьогорічна дорога до Різдва була дорогою до пораненого і вигнаного. Наша Церква в буквальному сенсі стала польовим шпиталем, розгорнутим, щоб дати прихисток гнаним і загоїти рани постраждалих. Але навіть після Майдану Церква не позбулася функцій шпиталю, оскільки це її покликання. Про це нагадує нам Папа Франциск: “Я бачу Церкву як польовий шпиталь після битви”.
…У різдвяний час кожен із нас поглядає на небо в надії побачити світло вифлеємської зорі. Бо Новий рік не обіцяє бути легшим, а наш вибір – простішим. Наше найбільше завдання на 2015 рік – вийти на шлях цивілізованого розвитку й гідного життя. Для цього ми всі мусимо зодягнутися в іншу – Божу – людину, тобто зректися негідних компромісів з лукавим. Це завдання стосується кожного з нас – навіть того, хто вважає себе найменшим у цьому світі.
Завдання змістити свою життєву позицію в бік добра має також великий громадянський сенс, бо коли зміниться українка та українець – зміниться і вся наша країна. Усі разом ми маємо зодягнути її в нове намисто ефективних державних структур, які перестануть нарешті бути структурами гріха. Адже влада може бути благословенням, якщо стає служінням.
…Різдвяне таїнство – це здатність увійти в Божу присутність і зустріти новонародженого Христа через вміння бути поруч: бути поруч із тим, хто немічний і беззахисний, хто терпить від холоду та браку найнеобхіднішого
…Маємо перед собою ще одне завдання, щодо якого ніколи не має бути сумніву. Це завдання молитися. Майдан переміг тому, що ревно і щиро молився. Сьогодні не дозвольмо, щоб через певне “призвичаєння” до війни ослабла інтенсивність наших молитов.   Спрямуймо всі сили своєї душі на те, щоб у наших родинах і спільнотах тривала безперервна молитва за Україну, щоб у нашій державній оселі, ніби в бідній вифлеємській яскині, засяяло світло віри, очистилися наші серця, зродилося нове життя. І тоді, маючи на собі Боже благословення, ми станемо найщасливішим народом на Землі.
Серед темної ночі непевності й тривоги звучить прадідівська коляда, розвіваючи смуток та всілякі негаразди... З цим різдвяним благовістям прагну відвідати кожну домівку добрих людей, які приймають до себе новонародженого Бога і Спасителя та радіють Різдвом Христовим!
Сьогодні линемо з різдвяним привітом до наших воїнів, які святкують цей величний празник у холодних окопах та бліндажах на передовій і готові грудьми закрити свій народ. Зі святковим віншуванням добра і гаразду заходимо до тих, хто втратив свою домівку та тепло рідної сім’ї.
Зі співом ангелів про мир на землі та славу на висотах завітаймо сьогодні до тих, хто сумує через втрату рідних та близьких, хто страждає від отриманих ран і тих, хто в полоні й ув’язненні. Як у цю різдвяну ніч радість перемагає смуток, а небесне світло – темряву, так нехай у своєму Різдві наш Спаситель сповнить нас силою звитяги добра над злом, правди над неправдою, і небесний мир хай здолає війну. 

Уривок із Різдвяного послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, предстоятеля Української православної церкви Київського Патріархату

…Син Божий зійшов на землю, щоб визволити людський рід від гріха і смерті. Що означає: Бог зійшов на землю? 
Це означає, що Син Божий став людиною, такою людиною, як усі ми, крім гріха. Він, будучи Богом і не змінюючись Божеством, народився від Пресвятої Діви Марії і Святого Духа, тобто не від похоті чоловіка, а дією Святого Духа, тому народжене у Вифлеємі дитя – святе. Так відбулося втілення Сина Божого. Ось цю подію ми святкуємо уже понад 2000 років.
Син Божий не просто наблизився до людини, а ототожнився з нею, Сам став людиною. Він сприйняв тлінне тіло, тобто смерте, яке зростало за законом природи, втомлювалося, відчувало голод і спрагу, страждало і підлягало смерті.
Тобто людська природа Сина Божого – Господа нашого Ісуса Христа – ні в чому не відрізнялася від нас, крім гріха. І для чого все це сталося? Для того, щоб визволити нас від гріха і від смерті, щоб ми не страждали вічно, щоб подолати смерть і з’єднати після воскресіння душу з тілом.
…Різдвяної ночі ангели заспівали: “На землі мир”. Той, Хто народився у Вифлеємі, скаже напередодні Своїх страждань: “Мир залишаю вам, мир Мій даю вам” (Ін. 14:27). І якщо тепер немає зовнішнього миру, і на Сході України триває неоголошена війна, і люди ворогують між собою, то це тому, що християни не сприймають миру Христового, не хочуть жити по правді, говорять на весь світ неправду.
Господь Ісус Христос назвав основним закон Його Божественного вчення любов. У Своїй особі Він явив зразок любові і заповідав нам наслідувати Його. Він сказав: “Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас” (Ін. 15:12). Якщо серед людей пануватиме добра воля, а не зла, якщо люди будуть турбуватися не стільки про себе, скільки про своїх ближніх, тоді вони зрозуміють, що любов – це те дорогоцінне багатство, яке піде з нами у вічність. Вони будуть насолоджуватися блаженством вже в земному житті і перейдуть з ним у життя вічне.
У різдвяні дні, коли небесне благовістя про мир по-особливому сприймається серцем, коли ангельська пісня про благовоління Боже до людей переможно лунає в наших храмах, – помолимось Господу – щоб Він дарував нам перемогу над видимими і невидимими ворогами і мир в Україні і в усьому світі
У теперішній час у нас одна думка і одне бажання – щоб в Україні утвердився мир, але не будь-який мир, тобто мир несправедливий, мир в неволі і рабстві. Прагнення до миру не заперечує рішучості захищати свою землю, свою Батьківщину від іноплемінників і своїх внутрішніх ворогів. У різдвяні дні, коли небесне благовістя про мир по-особливому сприймається серцем, коли ангельська пісня про благовоління Боже до людей переможно лунає в наших храмах і слова “з нами Бог” наповнюють радістю наші душі, – помолимось Господу – щоб Він дарував нам перемогу над видимими і невидимими ворогами і мир в Україні і в усьому світі.
Якщо ми віримо, що з нами Бог, і сповідуємо народження Сина Божого у Вифлеємі для спасіння роду людського від усякого зла, від гріха і смерті, то невже Він не приведе нас до кращого майбутнього?! Нам треба для цього покаятися в гріхах і беззаконнях і бути справжніми християнами. А ознаки відродження духовності в народі ми бачимо в любові до України і в жертовності народу. Це ознака любові до ближніх. Церква закликає всіх християн, всіх людей доброї волі робити все можливе для відродження і для миру в усьому світі…
Нехай Христос Спаситель, Який народився у Вифлеємі, наповнить наші серця радістю і світлом. Нехай в Новому році мир і благословення Боже перебувають на Україні і на кожному, хто чинить правду і добро. Не забуваймо, що Бог є любов, і ця любов привела Його у Вифлеємську печеру і на Голгофський хрест.

Молитва на Різдво Христове Митрополита Андрея Шептицького 

Єдинородний Сине Бога Живого, правдивий Боже, Котрого Божим Словом і Божим Сином й Божою Мудрістю називаємо.
Ти, що для нашого спасіння, з любови до нас схотів прийняти людську природу в лоні Пресвятої Невісти – Пречистої Діви Марії, принимаючи людську природу, зійшов з неба на землю, стаючи правдивим чоловіком, щоб нас спасти з убогими пастирями і з ученими мудрецями, Поклоняємося Твоєму святому Народженню з Дівиці в Вифлеємі у вертепі, віддаємо Тобі поклін Богопочитання та дякуємо Тобі цілим серцем за ту безконечну Твою любов, що привела Тебе до нас, нужденних.
Дякуємо Тобі за всі неоціненні дари, що їх Ти нам з неба приніс, за науку св. Віри, за св. Таїнства, за св. Церкву, за Божу благодать, за надприродні чесноти, що їх вливаєш в наші душі, за кожне добре натхнення й добре діло нашого життя. Бо те, що видається нашим добрим ділом, є більше Твоїм Божим даром.
Вкінці благаємо Тебе, Спасителю Христе, спаси нас від гріха й смерти, від злого й від нещасть, спаси нас у вічному спасінні й у щоденному милосерді, що його вказуєш у християнському житті.
Благослови і спаси наш народ, благослови всі наші родини, нашу молодь, усі наші товариства, братства, інституції й організації й дай нам бути добрими й вірними дітьми св. Твоєї Вселенської Церкви, дай нам ті прикмети та ті чесноти, що їх нам треба до сповнення Тобою даного нам післанництва.
Дай нам сповнити для цілого людського роду, для усіх наших братів, усіх народів світу те, що Ти нам призначуєш. Дай нам це наше післанництво розуміти, любити та цілим життям виконувати. Амінь.

Із Пастирського послання митрополита Андрея  до духовенства і вірних на Різдво Христове 1937 р.
“… Празник Різдва пригадує такі високі правди, таке світле надприродне життя благодати в Бозі, що кожне слово Боже, що відноситься до цього Празника, є світлим Благословенням з неба. 
Вже те слово – Христос Родиться – пригадує нам ціле небо, цілу дорогу до неба, бо у цьому слові містяться всі дари, принесені нам Ісусом Христом. А поза тими дарами усі, хоча б як великі, мало що вартують, а часом не тільки мало що вартують, а можуть принести велику втрату. Мало що вартують, бо все, що на світі, – марнота марнот, крім Бога любити і Йому служити. 
А можуть принести і велику втрату, бо чоловік може задля дібр цього світу втратити вічну щасливість, втратити свою душу. А на що ж придасться чоловікові придбати хоча б і весь світ, а понести втрату на душі”.

Із проповіді Митрополита Андрея на Святий вечір 1944 р. (Кана, №1, 2015)
“…Зі святочною колядою звертаюся сьогодні до Вас, дорогих Братів з Наддніпрянщини. Деякі з-поміж Вас святкуватимуть Різдво з нами і поміж нами. Нехай Бог вислухає нас, нехай буде Вам добре поміж нами, як поміж своїми. Нехай ці свята не переминуть Вам, як на чужині. Сильно надійтеся, що невдовзі вернете в свої рідні оселі. 
Боже Провидіння так поведе усі справи, що добром скінчиться те, що нам усім видається сьогодні нещастям. Ви були змушені опустити рідну землю, багато з Вас святкує Христове Різдво на далекій чужині. Нехай же Божа благодать хоронить Вас від всякого нещастя. Нехай дасть віднайти Бога і святий Закон тим із Вас, що в безбожній школі й під впливом безбожників утратили віру. 
Нехай відживе у Ваших душах віра батьків. Нехай Бог дасть Вам зрозуміти тайну християнського життя і проблему людського щастя. Бо людське щастя є тільки в пізнанні Бога і в сповнюванні Його святого закону”. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4445 / 1.66MB / SQL:{query_count}