У четвер – 25 грудня, отже більшість християн – всі, хто не тільки в повсякденні, а й у своєму релігійному житті дотримується григоріанського календаря – відзначає Різдво. Цього дня святкують католики західного обряду, протестанти, а також багато православних церков, наприклад, грецька, а також деякі єпархії УГКЦ у Західній Європі та Америці.

Так вже склалося історично, що християни Сходу і Заходу святкують Різдво з різницею у 13 днів. І хоч іноді ми забуваємо, що Різдво завжди припадає на 25 грудня, бо різнять передусім календарі, і ставимо запитання на кшталт: “А хто знає чия правда?”, маємо розуміти, що святкуємо не день народження Христа і не певну дату, а сам факт приходу у світ Христа, тож саме цю подію маємо пережити у своєму серці.

Звичайно, є багато важливих аргументів, аби святкувати разом – насамперед, єдність Церкви у прославі Спасителя, який приходить у світ. Однак, не маючи змоги щось змінити, маємо добру нагоду використати таке розділене в часі, але не в дусі святкування, стати співучасниками свята Різдва у латинському обряді, ближче познайомитися зі звичаями наших сусідів. 

Традиційно ці дні є особливими для львів’ян, адже багато із них вважають себе католиками західного обряду, бо походять із польських родин чи мають польське коріння. І навіть для тих, хто святкуватиме за східним обрядом, цей день має особливе значення. По-перше, святкують наші сусіди, по-друге, це нагадування про те, що до нашого Різдва залишилося менше ніж два тижні. Та й, зрештою, багато греко-католиків у часи комунізму приходили до кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії на великі свята, приймали тут таїнства, тому й нині за традицією йдуть до храму зустріти близьких, привітати їх зі святом.

Святкування приходу Спасителя розпочинається ввечері 24 грудня із появою першої вечірньої зорі. Вся родина збирається за столом на Вігілію (Святвечір). На столі – вечеря, що традиційно складається з 12 страв. Римо-католицька церква не вимагає, аби вона була пісною, проте на наших землях вже віками склалася традиція у Святвечір не вживати м’ясних страв. 

Слово “вігілія” з латинської означає “чування”, тому, як належить, розпочинають її з молитви та обов’язкового читання уривка зі Святого Письма про народження Христа. Родина ділиться облатком, при цьому кожен говорить побажання один одному на наступний рік. Облаток – тонкий прісний різдвяний хліб білого кольору з витисненим на ньому зображенням Святої родини.

Опісля вечері йдуть до храму на Пастирку – особливу різдвяну службу. Зазвичай вона розпочинається близько півночі та триває майже до ранку. Її служать на згадку про те, що вночі привітати Ісуса прийшли пастухи. Так і вірні, як ті бідні пастухи до вертепу, йдуть до храму привітати Новонародженого Спасителя. А розпочинають службу з освячення вертепу, чи, як його ще називають, шопки. Встановлюють її заздалегідь, але до початку Пастирки у ній бракує головного – дитятка Ісуса в яслах. Тож єпископ чи священик бере в руки фігурку маленького Ісусика, обходить з нею храм та урочисто вкладає у яселка шопки.

На саме Різдво, окрім урочистих богослужінь, ділення радістю свята з рідними та близькими, колядок, не тільки католики, а й мільйони людей різних конфесій і вірувань з нетерпінням очікують послання та апостольського благословення Папи Римського  “Urbi et Orbi”.

А минулої неділі Папа Франциск закликав пережити наступаючі свята Різдва по-християнськи – в свободі від марноти і в готовності прийняти Бога. Бо Христос приходить, щоб нести світу дар миру: “А на землі мир людям доброї волі”, як оголошували хори ангелів пастухам. “Дорогоцінний дар Різдва – це мир, а Христос – це наш справжній мир. Христос стукає в наші серця, щоб подарувати спокій, душевний спокій. Відкриємо двері Христу! Довірся заступництву нашої Матері і св. Йосифа, щоб пережити Різдво дійсно по-християнськи, вільними від марноти, в готовності прийняти Спасителя, “Бога з нами”, – наголосив Святіший Отець.

“Пошта” вітає усіх читачів, які цими днями святкуватимуть прихід на землю Спасителя. Нехай новонароджений Ісусик принесе мир і радість у ваші домівки, а серця сповнить любов’ю і добром. Славімо Його!