За вже усталеною традицією щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів. 

Тож і цієї суботи, 22 листопада, українці низкою організованих заходів, які пройдуть під гаслом “Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!”, а також приватною молитвою  пом’януть тих, кому довелося жити у ті страшні роки. Комусь чудом чи неймовірними зусиллями вдалося вижити і на все життя закарбувати ціну хліба, але мільйони наших співвітчизників  полягли жертвою злочину проти людяності, однак не можна сказати, що вони загинули без боротьби. 

Про це розповів цього тижня на прес-конференції, присвяченій вшануванню пам’яті жертв Голодоморів голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, всупереч усталеним стереотипам про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору, навіть у ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках відстоювали своє право на свободу та життя.

Історик розповів, що українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод.

“Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні”, – зазначив Володимир В’ятрович.

Аби донести правду про Голодомор до школярів  Міністерство освіти і науки України рекомендувало на цьому тижні провести в навчальних закладах країни уроки пам’яті, лекції, виховні заходи, організувати перегляди кінофільмів про Голодомор 1932-1933 років в Україні, оформити відповідні тематичні експозиції.

Все більше українців вважає Голодомор геноцидом

Соціологи з’ясували, що уже більш ніж дві третини громадян України вважають Голодомор 1932-33 років цілеспрямованим геноцидом українського народу. Це засвідчили результати дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” у листопаді 2014 року.  Більшість опитаних українців (72%) погоджуються з цим твердженням. Натомість не погодились з твердженням 15% опитаних. Не визначились із цього питання 14% опитаних. Як відзначають організатори дослідження, це найбільший зафіксований за останні п’ять років відсоток респондентів, які вважають Голодомор геноцидом. Зокрема, згідно з результатами досліджень Соціологічної групи “Рейтинг” у  2010 р. цей відсоток становив 61%, у 2011р. – 58%, у 2012р. – 59%, у 2013р. – 66%, у 2014р. – 72%.  При цьому противників визнання Голодомору геноцидом упродовж 2010-2013 років поменшало з 25 до 15%. Попри те наразі думку, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх регіонів, включно з Донбасом, соціологи зазначають, що попередні національні дослідження на цю тему включали Крим і частину Донбасу, які сьогодні не підконтрольні українській владі. З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, що вищий рівень освіти і доходів респондентів, то більше серед них підтримка цього твердження. При цьому, якщо серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези майже 90%, то серед тих, хто вважає рідною російську – половина. Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (78% проти 69%). Дослідження проводилось 1 – 9 листопада 2014 р., у ньому взяли участь 2400 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,1%.

Про жахіття тих років повнометражний фільм французької режисерки “Голодомор. Забутий геноцид”, прем’єрний показ якого українською мовою відбувся учора, 19 листопада, в Українському домі у Києві. 90-хвилинний фільм став результатом творчого опрацювання 65 годин відео, записаних упродовж двох приїздів до України та тривалого спілкування з дослідниками теми у Франції. Невдовзі цей фільм зможуть побачити жителі усіх регіонів України. 

У сам День пам’яті, 22 листопада, о 16.00 у зв’язку з 81-ми роковинами Голодомору 1932-33 років, розпочнеться загальнонаціональна хвилина мовчання, а опісля розпочнеться всеукраїнська акція “Запали свічку пам’яті”. Кожну українську родину традиційно запрошують долучитися до неї, запаливши у своєму вікні свічку в пам’ять про знищених голодом людей.

Окрім загальнодержавних заходів, у Львові та інших населених пунктах області відбудеться покладання жалобних вінків і композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятних знаків та місць поховань жертв голодоморів. 

Також цього дня у всіх храмах Львова та області звершать поминальні літургії та відслужать панахиди за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Екуменічна панахида відбудеться у Львові на площі навпроти пам’ятника Т. Шевченку. А відразу після загальнонаціональної хвилини мовчання з 16.01 до 16.10 поминальним передзвоном заголосять дзвони усіх храмів області.

У цей день буде приспущено Державний прапор України з жалобною стрічкою. Також рекомендовано обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо та телебачення.