Нині громадяни країн Східної Європи, на відміну від часів дефіциту, можуть купити майже все, втім наважитись на народження дитини їм складніше. Заважають бажання зробити кар’єру і невпевненість у майбутньому.

У десяти посткомуністичних країнах Європейського Союзу 2006 року  на кожну жінку дітородного віку припадало в середньому 1,3 дитини. Напередодні падіння комуністичного режиму цей показник становив 2,1. Падіння народжуваності у Східній Європі почалося у 90-х роках, у часи брутального переходу до ринкової економіки. Раніше ж брак свободи компенсувався державною підтримкою. «Держава дбала про все – житло, роботу, виховання дітей і охорону здоров’я», – пояснює литовський демограф Влада Штанкуніне. Дитячі ясла – це важливе комуністичне досягнення нині майже повністю відійшло у минуле.

Крім того, зі зміною системи змінився і менталітет. Люди стали більш незалежними,  орієнтованими на професійне зростання. Якщо раніше жінки з країн Східної Європи народжували першу дитину у 23 роки, то нині – у 25,5.  Влада цих країн намагається боротися з падінням народжуваності з допомогою фінансового заохочення. Наприклад, у Румунії 2006 року ухвалили закон, згідно з яким батьки отримують після народження дитини 50 євро, а потім щомісяця ще по 60 євро до досягнення малюком двох років. У Словаччині на кожного новонародженого виплачують 340 євро.

Уряд Болгарії нещодавно вдався до вельми оригінального кроку: молоді люди не повинні повертати кредит за навчання, якщо впродовж п’яти років після отримання диплому, встигнуть народити двох дітей. Утім, самої лише фінансової підтримки недостатньо, аби кардинально змінити ситуацію, кажуть експерти. На їхню думку, насамперед, необхідно розвинути мережу закладів догляду за малими дітьми. Крім того, важливо досягти змін у свідомості людей, більше залучати чоловіків до хатніх справ і піклування про малечу.