Мар’яна Нартікова, психотерапевт, завідувач Обласного центру дитячої психотерапії та сімейного консультування:
– Кожна річ – телефон, комп’ютер, телевізор – є небезпечною, але все залежить від тривалості користування нею. Скільки часу дитина приділятиме роботі за комп’ютером, залежить від вас, батьків.
Якщо маєте час на спілкування з дитиною, підете разом на прогулянку, дитині не захочеться сидіти за комп’ютером. А якщо у вас часу на дитину немає, то не дивуйтеся, що вона робитиме це далі. Дітям, які активно займаються спортом, малюють, читають, танцюють чи ходять на якісь інші гуртки, біля комп’ютера нецікаво.
Ви повинні донести до дитини, що комп’ютерна гра і реальність – різні речі. На відміну від гри, яку можна перезавантажити, вимкнути, а потім знову ввімкнути, в реальному житті стосунки руйнуються тільки раз, “перезавантажити” їх не вдасться! Ту ж образу людина пам’ятатиме довго.
Часто через тривале сидіння за комп’ютером діти чекають від життя ігрового перезавантаження. А так не буває! Треба пояснити дитині, що життя з нуля початися не може – воно триває.