Леся Довбняк, педіатр:
– Передовсім порадьтеся з педіатром, чи немає у ваших дітей протипоказань до співжиття з хатніми тваринами. Якщо в дитини є певні недуги (астма, алергія та інші), варто замислитися, чи доцільно тримати вдома тварину або птаха.
Домашні улюбленці можуть бути носіями хвороб, які легко передаються. Найбільш вразливими до них є діти до 12 років, але захворювання, пов’язані з хатніми тваринами, можуть розвиватися у людей будь-якого віку. Усяка тварина може стати причиною хвороби, якщо її належно не доглядати. Того ж собаку треба регулярно показувати ветеринарові для повного обстеження, імунізації та дегельмінтизації. Тварини повинні носити спеціальні нашийники проти бліх і кліщів.
Собаки і коти небезпечні тим, що можуть спричиняти алергію, тому довгошерсті породи підходять не всім. Крім того, у них можуть бути гельмінти. Гельмінтози поширюються, якщо дитина має справу із зараженими випорожненнями – зазвичай під час чищення котячої підстилки. А собаки є носіями лептоспірозу.
Черепахи також не є безпечними, бо вони – носії сальмонельозу. Дитина заражається бактеріями, беручи пальці до рота після того, як погладила черепаху чи торкнулася води, в якій та плавала.
Птахи з тропічних країн небезпечні через пситакоз – гостре інфекційне захворювання, яке виникає під час контакту із зараженим послідом.
Мишей, морських свинок і хом’яків не варто тримати також – через лімфоцитарний хоріоменінгіт (незвичайну вірусну інфекцію, збудник якої передається із сечею та фекаліями, а також зі слиною чи виділеннями з носа).