Пивні плакати замість шпалер; на полицях, ніби з роз­кладки букініста, - популярні книжки бібліотечки совкових інтелігентів; на барній стійці - величезний червоний будильник часів молодості наших мам, - перше, що впадає у вічі. Довкола й купа інших предметів побуту епохи Союзу. Усе це в спокійних коричневих тонах під пом'якшеним оригінальними шкіряними абажурами світлом, при якому атмосфера набуває якогось змовницького настрою. Назва також інтригує - паб "Архів".

Прості меблі, цікавий інтер'єр - тут фактично все виконано з дерева, шкіри та каменю. Верхній зал зовсім маленький - і з не вельми потужною витяжкою, проте має беззаперечний позитив - там, на відміну, від нижнього рівня, тепло. Це особливо відчувається після кількагодинного сидіння в архівних підвалах. Тут не зігріє не лише пиво, але й міцніші напої, тим паче, що у залі для курців з-за інтелігентних штор, за якими приховані вікна, відчутно дме холодний зимовий протяг.

На тлі "архівного" настрою різким дисонансом, щоправда, виглядають пластикові вхідні двері з притаманною фаст-фудам табличкою з гидко-зеленими буквами: "Вихід", та музика "популярних іноземних виконавців", а також вліплені серед яскравих і різнопланових пивних плакатів плазмові екрани телевізорів з нескінченним режимом "спорт".

Одним же із найоригінальніших куточків закладу можна сміливо визнати... вбиральню. Витримана в загальному стилі кнайпи, ця кімнатка дає можливість для реалізації одного з найпотаємніших "гріхів" мешканців комунальних квартир: тут поряд із рулоном туалетного паперу у рядочок викладено томики з творами Павла Загребельного, Остапа Вишні та Жуль Верна. Воістину - кімната інтелектуалів.

Ще одним позитивом для любителів розумової праці можна вважати безкоштовний Wi-Fi, який, щоправда, не тягне у дальньому залі для курців, як, зрештою, й мобільний телефон.

"Архів" - один з небагатьох пабів, де можна замовити не лише пиво, але і пивні коктейлі. Їх тут близько десяти найменувань. Можна вибрати одну з пропонованих хмільних сумішей або ж, за бажанням клієнта, до традиційного пива домішають будь-який сироп. Щоправда, назви коктейлів не завжди виправдовують себе. До прикладу, "диявольський напій" насправді виявився доволі м'яким на смак і зовсім не страшним в дії. Диявольськи хитрим був хіба що вираз обличчя бармена, коли він встромляв у бокал з моїм коктейлем соломку. А от "Aрхівне" пиво зовсім не "архівне", радше доволі традиційне. Зрештою, й вибір його не потішив різноманітністю: традиційні "Чернігівське" та кілька видів "заморського", зокрема й "Льофф". Натомість в алкогольній карті не бракує інших напоїв, вишуканих вин і міцніших трунків.

Попри те, що паб апріорі передбачає акцент на пиві, кухня цьому стилю не надто відповідає. Звісно, тут є традиційні арахіс, фісташки чи креветки. Можуть запропонувати і кілька цікавих м'ясних страв до пива. За п'ятибальною шкалою, не дуже прискіпуючись, кухні можна було б поставити тверду четвірку. Проте в цілому вона не вельми відповідає ідеї пивного закладу, а окремі страви справляють враження непродуманості та незавершеності. До прикладу, два курячих крильця, обсмажених у панірувальних сухарях, з соусом доставлять відвідувачам чимало незручностей та змусять використати усі наявні на столі серветки.

Та кухар закладу у своїй творчості претендує на різнобічність: від салатів та перших страв до рибних і м'ясних. Гарніри, щоправда, є доволі звичними. Обмеженим є хіба що вибір десертів, що, зрештою, видається цілком виправданим. Варто звернути увагу на м'ясні страви, приготовані під специфічними соусами. А смак курячого філе в білому вині...! Заради нього туди варто повернутися.

Обслуга - біда більшості львівських закладів... В "Архіві" вона вирізняється стильними краватками, проте... Зрештою, зауважити якісь особливі дива, як і уваги, від офіціантів тут не довелося.

Після неодноразових від­відин "Архіву" кілька не до кінця зрозумілих моментів таки залишилось. Передусім - назва закладу, пояснити яку, до слова, не зміг й офіціант. Архів як асоціація з елементами історизму чи просто як збірка старих документів? Можливо, закладу більше б пасувала назва "Кабінет"? Але ідею вже використали...

А ще паб викликає відчуття незавершеності ідеї. Її окремі елементи нагадують байку про лебедя, щуку та рака, які вперто тягнуть врізнобіч інтер'єр, кухню та пиво, що апріорі є визначальним у будь-якому пабі. Та, зрештою, цікава ідея й молодість "Архіву" виправдовують певні промахи.

Середній чек - приблизно 100-130 грн (на двох).