Символ нашого спасіння
Сьогодні, 27 вересня, християни візантійського обряду святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Це свято належить до 12 найбільших празників Східної Церкви. В цей день християни вшановують головний символ своєї віри.
Як пише у книжці “Пізнай свій обряд” знаний літургіст Юліан Катрій, святий хрест – це вічно живий символ безконечної Божої любові до нас, грішних, символ Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасення, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. “Віддаючи честь святому хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого Спасителя”, – навчає він.
А слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні про святий хрест каже: “Почитання святого Господнього хреста – це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка… Знак святого хреста, роблений на собі, це один з найстарших звичаїв християн”.
Історики Церкви вважають, що в основу цього празника лягли насамперед дві події – віднайдення в IV ст. хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалима в VII столітті. Саме слово “воздвиження” означає “піднесення”, тобто урочистий обряд почитання та прославлення Хреста Господнього.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція донесла нам кілька різних легенд. Три з них приписують святій Олені, матері імператора Константина Великого. Датою віднайдення хреста вважають орієнтовно 326 рік. Історики ж не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
Молитви до Чесного Хреста (З акафіста Хресту Господньому) Хресте Чесний, охоронителем душі і тіла будь мені: образом своїм бісів подолай, ворогів віджени, пристрасті приборкай і благоговіння даруй мені, і життя, і силу, і сприяння Святого Духа чесними Пречистої Богородиці молитвами. Амінь. *** О пречесний і животворчий Хресте Господній! Колись ти був знаряддям ганебної страти, нині ж ти знамення спасіння нашого, що завжди шанобливо прославляється! Як достойно зможу я, недостойний, оспівати тебе і як насмілюся схилити коліна серця мого перед Спасителем моїм, сповідуючи гріхи свої! Але милосердя і невимовне чоловіколюбство Розіп’ятого на тобі смиренну сміливість подає мені, щоб відкрити вуста мої і славити тебе; заради цього співаю тобі: радуйся, Хресте, Церкви Христової окраса й основа, всієї вселенної – утвердження, християн усіх – уповання, царів – держава, вірних – пристановище, ангелів – слава і оспівування, демонів – страх, знищення і відігнання, нечестивих і невірних – посоромлення, праведних – насолода, обтяжених – послаблення, сущих у бурі – пристановище, одержимих пристрастями – розкаяння, убогих – збагачення, плаваючих – керманич, слабких – сила, на війні – перемога і подолання, сиріт – вірний покров, дів – заступник, дівственників – цнотливості охорона, безнадійних – надія, недужих – лікар, мертвих – воскресіння! Ти прообразований чудотворним жезлом Мойсея, життєдайне джерело, що напоює спраглих духовним життям і втішає нашу скорботу; ти – ложе, на якому царствено спочивав триденний Воскреслий Переможець пекла. Заради цього і вранці, і ввечері, і в обід прославляю Тебе, триблаженне древо, і благаю: волею Розіп’ятого на тобі нехай просвітить Він і зміцнить тобою мій розум, нехай відкриє в серці моєму джерело любові, а всі мої вчинки і путі мої тобою осяє, щоб величати Прицвяхованого на тобі заради гріхів моїх, Господа Спасителя мого. Амінь. *** Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його, і нехай втікають від Лиця Його ненависники Його. Як зникає дим, нехай вони зникнуть. Як тане віск від тепла вогню, так нехай зникнуть біси біля тих, хто любить Бога і в радості промовляє: Радуйся, пречистий і животворящий Хресте Господній, Ти бо проганяєш бісів силою розп’ятого на Тобі Господа нашого Ісуса Христа, Який до пекла зійшов і подолав силу диявола, і подарував нам Тебе, Хрест Свій чесний, на прогнання всякого супротивника. Амінь. *** Захисти, мене, Господи, силою Чесного і Животворящого Хреста і ним охорони мене від усякого зла. Амінь. |
Іншою важливою подією, що зробила цей празник загальним на Сході та Заході, було повернення Господнього Хреста до Єрусалима після того, як 614 року перський цар Хозрой, здобувши Єрусалим, забрав хрест до перської столиці в Ктесифоні. Повернув Хрест Господній до Єрусалима імператор Іраклій в 628 році після перемоги над персами. Друге врочисте воздвиження Хреста Господнього в Єрусалимі відбулося також 14 вересня.
А оскільки празник Воздвиження пригадував Христове розп’яття і смерть та прирівнювався до Великої п’ятниці, то вже стало традицією додержувати цього дня строгого посту. Саме тому свято Преображення Господнього, більш знане як Спас, євангельська подія якого відбулася незадовго до розп’яття, святкують у серпні, за 40 днів до Воздвиження.
Ще однією особливістю празника Воздвиження є врочисте пошанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час святкової утрені. В Східній Церкві відомі різні обряди воздвиження Хреста – обряд святого Атанасія на Атосі, обряд гори Синай і Константинопольський обряд. Щодо воздвиження Хреста Господнього на Русі, то цей обряд згадується тут у ХІІІ ст.: Патріарший собор 1276 року дозволив його воздвиження в усіх церквах.
Окрім празника Воздвиження, Церква вшановує Хрест Господній і в інші дні. Зокрема у Хрестопоклонну неділю (третя неділя Великого посту). Східна Церква 7 травня (за старим стилем) відзначає Явлення знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалимі, яке відбулося 351 року за часів святого Кирила Александрійського під час П’ятидесятниці. Ще одним святом вшанування Хреста Господнього є Похід дерева Чесного Хреста, яке відзначають 1 серпня (за старим стилем). Під час цього свята організовують похід (чи то пак процесію) з частинкою Хреста Господнього, який у цей день переносили з царської палати в Царгороді до храму святої Софії. Цей празник встановили у Царгороді в ІХ ст.
Попри те що в той день належить дотримуватися строгого посту, це свято дуже шанували в нашому народі, а його довгу церковну назву скорочували: на сході називали “Здвиження”, а на заході “Чесного Хреста”. На честь цього празника звели чимало церков, а для численних гостей, які сходилися на храмове свято, господарі старалися приготувати хоч пісні, зате смачні й особливі страви.
Великі християнські свята впливали й на укладання господарського календаря: до Воздвиження Чесного Хреста треба було зібрати картоплю та іншу городину, що боїться холодів, бо після цього свята, як правило, наставали перші приморозки – “земля на Здвиження ближче до зими движеться”.
Вважалося, що на Чесного Хреста у вирій відлітали ластівки. Якщо ж вони затримувалися, то зима обіцяла бути пізньою, а якщо, навпаки, відлітали швидше, то ранньою. За народними уявленнями, цього дня не можна було ходити до лісу, оскільки до вирію не тільки летять птахи, а й повзуть змії, тож така мандрівка може бути небезпечною.
Отці Церкви про Хрест
Святий Іван Золотоустий: “Хрест Святий – то сила Божа, це лікар хворих, це хліб голодних, це одіж для нагих”. “Хрест – глава нашого спасіння, хрест – причина незчисленних благ”.
“Хрест – трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест – воля Вітця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної”.
Святий Єфрем Сирин:
“Хрест – воскресення мертвих. Хрест – надія християн. Хрест – жезл кульгавих. Хрест – потіха бідних. Хрест – скинення гордих. Хрест – надія безнадійних. Хрест – кермо для плаваючих. Хрест – пристань для гонених бурею. Хрест – батько для сиріт. Хрест – потіха для терплячих. Хрест – охоронець для юнаків. Хрест – слава для мужчин. Хрест – вінець для старців. Хрест – невинність для дівиць... Хрест – хліб для голодних і джерело для спрагнених...”
“Хрест – воскресення мертвих. Хрест – надія християн. Хрест – жезл кульгавих. Хрест – потіха бідних. Хрест – скинення гордих. Хрест – надія безнадійних. Хрест – кермо для плаваючих. Хрест – пристань для гонених бурею. Хрест – батько для сиріт. Хрест – потіха для терплячих. Хрест – охоронець для юнаків. Хрест – слава для мужчин. Хрест – вінець для старців. Хрест – невинність для дівиць... Хрест – хліб для голодних і джерело для спрагнених...”
Святий Кирило Єрусалимський:
“Не стидаймося Христового хреста, хоча б хтось його укривав, але ти явно клади його на своєму чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси і п’єш, коли сидиш, лежиш, встаєш або ходиш, словом, при кожній нагоді”.
“Не стидаймося Христового хреста, хоча б хтось його укривав, але ти явно клади його на своєму чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси і п’єш, коли сидиш, лежиш, встаєш або ходиш, словом, при кожній нагоді”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
