– Варіантів справді чимало, але у кожного з них є свої переваги та недоліки. Якісний монтаж в першу чергу залежить від майстрів, які його здійснюють. Тож який матеріал ви не обрали б, при неправильному приклеюванні чи нанесенні штукатурки він не виконає своєї функції! 

Розрахунки щодо товщини утеплювача найкраще проводити з майстром. Якоїсь загальної поради не існує. Треба врахувати товщину і те, з чого зроблені стіни будинку, аби вивести точку конденсації (так звану “точку роси”) не в стіну, а в утеплювач. Проте, як показує практика, товщина утеплювача рідко буває менш ніж п’ять сантиметрів, найчастіше вісім-десять.

Найпопулярнішим є пінопласт, бо він доступний, легкий, не створює додаткового навантаження на фундамент, не вбирає вологи  і його легко монтувати. А якщо при цьому не економити і додержувати технології приклеювання та нанесення штукатурки, то такий фасад не лише зробить ваше помешкання теплішим, а й дозволить заощадити чимало коштів. 

Як варіант можна використати пінополістирол. Він суцільніший за пінопласт, менше реагує на фізичне пошкодження, але дорожчий. Утеплення мінеральною ватою обійдеться вам ще дорожче. Мінвата не горить, у неї краща звукоізоляція, ніж у пінопласту, крім того, вона екологічніша. Але цей утеплювальний матеріал може вбирати вологу і при порушенні технології монтажу матиме протилежний ефект – стіни промерзатимуть.   

Останнім часом набуває популярності целюлоза. Це легкий тепло­ізоляційний матеріал, безвідходний, але потребує обриштовування. Його можна наносити як сухим, так і мокрим методом. Недоліком є те, що такий утеплювач відносно новий, тому ще треба поспостерігати, яким він стане в умовах експлуатації.