В історії України-Русі 980 рік став переломним – початком нової епохи. На київський княжий престол зійшов Володимир Святославович. Народився майбутній князь 954 року в Києві. Час його князювання у Києві досить тривалий – 35 років.

Сходження Володимира до влади після смерті батька було непростим: у міжусобицях загинули його брати. Змушувала застановитися над подальшою стратегією розвитку держави і смерть батька Святослава, який шукав нових земель, але свої захистити не міг, та діда Ігоря, що загинув від рук деревлян, намагаючись взяти непомірні податки. Натомість зважена внутрішня і зовнішня політика бабусі Ольги, що була християнкою, дала державі стабільність і розвиток. 

Володар великої країни, до складу якої входило майже 20 різних племен, розумів необхідність радикальних змін, що змогли б забезпечити порядок та стабільність. Необхідно було знайти той об’єднавчий чинник, який допоміг би цим племенам стати єдиним цілим, а також знайти шлях ввести Русь у світову спільноту. І такий чинник було знайдено – ним стало прийняття християнства.

Християнство не було чимось новим для Київської Русі. Його початки на наших землях датують І століттям, пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного. Його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Чіткіші історичні дані маємо про перших християн-мучеників у Криму: саме там загинув один із перших римських архиєреїв Папа Климент І. Його голову пізніше знайшли Кирило та Мефодій.

Різні джерела свідчать про хрещення київського князя Аскольда у 860 році під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 року його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників. Однак християнські спільноти в Києві залишилися, і вже нове піднесення християнства розпочалося при княгині Ользі.

Існує багато версій стосовно часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка точиться навколо  того, було це в Херсонесі чи у Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. І якщо хрещення киян відбулося без особливого насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили вогнем і мечем. 

Так були охрещені Новгород (990 р.), Ростовська (991 р.) та Суздальська (992 р.) землі. Цікаво, що про хрещення тих земель, на яких проживають сучасні українці та білоруси, ніде нема згадки. Тож існує припущення, що на них збереглось християнство, прийняте через князя Аскольда, а на західні землі воно прийшло у ІХ – Х століттях з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні Кирило і Мефодій.

Окрім хрещення руського народу, князь провів ряд важливих для розвитку держави реформ. Зміни торкались не лише управління, а й освіти, науки, культури. За час його правління були збудовані чимало храмів, зокрема Десятинна церква у Києві та храм Василія Великого, на честь якого князь прийняв християнське ім’я Василій. Останні дослідження науковців свідчать, що свята Софія Київська була зведена не, як раніше вважалося, за Ярослава Мудрого, а саме за князя Володимира.

Помер князь 15 липня (28 липня за новим стилем) 1015 року. Тому саме в цей день Церква звершує пам’ять хрестителя і будівничого могутньої держави.