Софія і Артем побралися ще студентами. Захист дипломів, перші робочі місця, кар’єрний ріст, а ще закордонні подорожі по кілька разів на рік, відвіду­вання найкращих ресторанів та клубів займали чи не увесь вільний час. 

Про дітей, як вони самі казали, думати ще рано. Через вісім-десять років спільного життя про народження внуків заговорили їхні батьки, та й тоді для чоловіка та жінки діточки були поза планом. Тільки через 15 років це питання виринуло саме по собі.

“Повертаючись після роботи в порожню квартиру, ми з чоловіком все частіше стали ловити себе на думці, що нам самотньо, бракує дитячого сміху, тож вирішили серйозно зайнятися плануванням діток, – розповідає 37-річна Софія. – На той час мені було 34. Якось, поділившись із сестрою радісною новиною про те, що хочу стати матір’ю, почула обурення: “Мої діти скоро школу закінчуватимуть, а ти тільки наважилася!” Мене це дуже зачепило, але я вирішила іти до кінця”.

Та навіть через два роки всі намагання завагітніти були марними. Зі слів жінки, тоді вона гірко пошкодувала, що не почала планувати дитину раніше. Гонитва за успіхом в цій сім’ї зробила шлях до народження довгожданого малюка дуже довгим. Але завдяки лікарям, волі Божій та підтримці чоловіка диво таки сталося, – Софія завагітніла!

“Все в житті перевернулося з ніг на голову, я почувалася щасливою і наляканою одночасно. Довелося довго ходити по лікарях, лежати на підтримці, але це все пусте – тепер у нас підростає маленьке сонечко на ім’я Катруся”, – радіє жінка.

Подібних історій пізніх (за твердженням медиків) пологів багато. Збільшення середнього віку майбутніх матерів сьогодні не дивина, а норма в усьому світі. І Україна не виняток. Мода на пологи в жінок старшого віку до нас прийшла із Заходу. Сучасні жінки Європи, США, Канади, а тепер і України, воліють спочатку зробити кар’єру, забезпечити себе достойним житлом, а вже потім, після 35-ти, народжувати.

Чимало випадків “запізнілої” вагітності зафіксували й на Львівщині. Як розповіла начальник відділу статистики населення Головного управління статистики у Львівській області Людмила Івасіва, двом жінкам, які торік народили діточок, було по 49 років! “Минулого року на Львівщині народилося 29 тисяч 542 дитини. Звісно, найбільше жінок народжували дітей у віковій групі 25 – 29 років (побачили світ 10 788 дітей), проте було чимало й таких, кому за 30, навіть за 40”, – зазначила “Пошті” Людмила Івасіва.

Жінки у віці 30 – 34 роки народили майже 6 тисяч дітей, а у віці 35 – 39 років – 2 тисячі 176. Ті, кому 40 – 44 роки, – 420 дітей, а 45 – 49 років – 25 дітей, з них двоє малюків від найстарших у цій віковій категорії. Наймолодшим матерям, які торік народили діточок, було по… 14 років. “Щодо наймолодших мам, то таких було четверо, і всі вони народили дітей не в шлюбі. А ось найстарших було двоє – в однієї пологи були перші, а в іншої – другі”, – каже співрозмовниця.

Якою б не була сучасна тенденція, медики одноголосно заявляють: з народженням малюка краще не зволікати і родити за можливості в час максимальної плідності   жіночого організму – до 30 років. Особливо це стосується первістка, адже біологічний годинник жінок невпинно цокає лише “до пори і до часу”.

“На сьогодні, питання ,в якому віці народжувати дітей, дискусійне. Хтось каже, що найсприятливішим є вік – 18-19 років, хтось, що краще перший раз народити у віці до 30 років, а хтось, що 35-річна жінка цілком може виносити і народити здорову дитину. Але якщо брати до уваги медичну точку зору, то в акушера-гінеколога на першому плані стоїть поняття репродуктивного віку”, – зазначає в.о. директора Львівського обласного центру репродуктивного здоров’я населення, обласний позаштатний спеціаліст із репродуктивного здоров’я і планування сім’ї Марія Малачинська.

Зі слів співрозмовниці, якщо йдеться про фізіологію, то тепер материнство і можливість завагітніти – різні речі. “Жіночий організм розвивається швидко. З появою першої менструації, приблизно з 12 років, дівчинка-підліток вже може завагітніти. Але цей вік зовсім не підходить для материнства. З точки зору фізіології до цього вона просто не готова – в неї недорозвинена кісткова система і матка, тож може виникнути низка проблем.  Їй буде складно виносити, народити і відновитися в післяпологовий період”, – каже фахівець.

Фізіологічно жінка готова виносити і народити дитину з 18-19 років. Саме в цьому віці яйники працюють на повну, а організм ще не встиг “накопичити” хронічних недуг. Бездітність і викидні зустрічаються набагато рідше. Пологи також проходять легше, природним шляхом. М’язовий тонус матки ще високий і організм швидше відновлюється після пологів.

З роками, а також під впливом способу життя, харчування, ризикованої статевої поведінки, шкідливих звичок і зовнішніх чинників усе видозмінюється. Уже після 30 років жіноча фертильність починає знижуватись, дітородні функції пригальмовують, тому завагітніти важче. А після 35 років цей процес починає значно прискорюватись. З віком запас яйцеклітин у яйниках (так званий оваріальний резерв) неухильно зменшується. Тому що старша жінка, то менше у неї шансів завагітніти. Проте навіть коли це стається, пізня вагітність є ризиком зачати дитину з патологіями та відхиленнями.

“У дітей матерів, яким більш ніж 30, вірогідність народитися з генетичним відхиленням збільшується. Статистика свідчить, що для 40-річної жінки небезпека народити дитину з хворобою Дауна вдев’ятеро більша, ніж для 30-річної, а в 45-річних ще більша”, – запевняє Марія Малачинська.

Звісно, не варто забувати, що статистика – це насамперед сухі цифри. Вагітніють і народжують здорових діточок жінки, яким ще немає 18-ти і яким уже більш ніж 40. Перебіг вагітності залежить цілком і повністю від індивідуальних особливостей жіночого організму. Головне, аби подружжя, яким за 30, підійшло до планування вагітності розумно й виважено.

“І жінка, і чоловік повинні отримати кваліфіковану консультацію лікарів – гінекологів, урологів, а за необхідності інших спеціалістів, оскільки пізня вагітність спричиняє велике навантаження на всі органи і системи організму, особливо на серцево-судинну та ендокринну. Крім того, з віком у жінки часто з’являються супутні патології, найчастіше ендокринні (цукровий діабет, тиреотоксикоз), гіпертонічна хвороба, змінюється гормональний фон, розвиваються гінекологічні недуги (фіброміоми, ендометріоз). Усе це викликає ускладнення під час вагітності та в післяпологовий період (викидні, відшарування плаценти, передчасні пологи)”, – каже Марія Малачинська.

Вагітна повинна обов’яз­ково пройти пренатальний скринінг. Чимале значення має і психологічний стан жінки, яка планує народжувати після 30-35-ти.

“Коли 25-річна жінка каже, що ще не хоче бути матір’ю, бо воліє спочатку зробити кар’єру, стати на ноги, вона лукавить. Така жінка або не має чоловіка (партнера), або цього не хоче її чоловік. Тому дружина всіляко його підтримує і зволікає з вагітністю, – вважає психолог Наталія Партика. – З часом, коли жінка вже цього хоче, вагітність не завжди настає. Відтак вона знову сильно переживає, бо боїться, що ніколи не пізнає того, що то значить мати дітей. Третій психологічний момент настає тоді, коли жінка все ж вагітніє, але в свої 35 їй важко усвідомити, що зовсім скоро буде немовля, з ним треба бавитися, леліяти, постійно приділяти увагу”.

Зі слів психолога, аби стресів було менше, відкладати народження дитини не варто. Неабияк підтримувати жінку повинен чоловік і решта членів сім’ї. В жодному разі не варто дорікати і запитувати, “навіщо це тобі”, “ти вже стара” тощо.

Отож, жінки, пам’ятайте: вік у жодному разі не повинен стати причиною відмови від зачаття, а тим паче народження дитини! Найважливіше – оцінити свою психологічну та моральну готовність стати підтримкою та опорою для майбутнього маленького щастя!