Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану після Пресвятої Богородиці – упродовж літургійного року його пам’ять вшановуємо шість разів. 

Серед них – празник Зачаття, Різдва, Усікновення Голови, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови і Собор Івана Хрестителя після Богоявлення. Різдво святого Івана Хрестителя – найбільше з усіх свят на його честь.

Згадки про це свято маємо  уже з IV століття. Науки на цей празник маємо від св. Івана Золотоустого, св. Амвросія і св. Августина. Іван Хреститель прославляється Церквою, як “янгол і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас”. А сам Христос називає його “найбільшим серед народжених від жінок”.

Батько святого Івана Хрестителя – священик Захарія, мати – праведна Єлисавета, що походила з роду Аарона й була родичкою Марії, матері Ісуса. Родина жила поблизу Хеврона у нагірній частині країни на південь від Єрусалима. Вони досягли старості, але не мали дітей. Серед юдеїв це вважалося за брак Божого благословення для родини. 

Одного разу Захарія, здійснюючи служіння у храмі, побачив Архангела Гавриїла, що стояв праворуч кадильного жертовника. Він звістив, що у Захарії народиться син, який буде провісником очікуваного Спасителя-Месії. Захарія засумнівався, що в старості зможе отримати сина, на якого стільки років  сподівався, і попросив знамення. І він отримав знак, який став водночас і карою за його невірство: Захарія онімів аж до виповнення пророцтва. 

Єлисавета зачала, і, побоюючись глузування з пізньої вагітності, таїлась п’ять місяців, поки її не відвідала Діва Марія, щоб розділити Свою і її радість. Як розповідає євангелист Лука, Єлисавета, сповнившись Святого Духа, перша привітала Діву Марію як Матір Божу, а разом з нею стрепенулося в утробі і дитятко, яке згодом стане тим, хто “рівнятиме стежки Господні”. 

Настав час і Єлисавета народила сина. На восьмий день за законом Мойсея звершилось його обрізання, яке у юдеїв було і найменуванням дитини. Оскільки батько онімів, мати назвала сина Іваном. Всі були здивовані, бо ніхто з їхнього роду не мав такого імені. Коли запитали про це Захарії, він попросив дощечку і потвердив на ній, що саме так називатиметься хлопчик. У цей момент скінчилася його німота і він прославив Бога та вимовив пророчі слова про Месію, що явився в світ, та про свого сина – Предтечу Господа.

За переданням, у час, коли цар Ірод наказав убити всіх немовлят, Єлисавета втекла з сином у пустелю і ховалася в печері. Захарія ж, як священик, був в Єрусалимі і виконував своє служіння у храмі. Ірод послав до нього воїнів, аби ті довідалися, де перебувають його дружина з сином. Однак Захарія відповів, що йому це невідомо, і був убитий у храмі. Єлисавета із сином жила в пустелі, де невдовзі померла. Ангел охороняв хлопця, який перебував у пустелі до того часу, поки той вийшов на проповідь покаяння і сподобився хрестити Господа Ісуса Христа.