Святий мученик Юстин Філософ – найвизначніший апологет ІІ ст. – народився близько 100 року н.е. у місті Флавій Неаполіс (нині Наблус у Палестині). 

Це містечко постало за наказом полководця Тита на місці історичного Сихема, зруйнованого дощенту 72 року н.е. під час Юдейської війни. Давній корінь юдейської віри був знищений, а на його місце привезено римських колоністів разом з їхніми культурними та філософськими школами.  

Як доносить нам Житіє святого Юстина, його батьки були греками-язичниками. Юстин з дитинства вирізнявся глибоким розумом, любов’ю до наук і гарячим прагненням пізнання Істини. Досконало вивчив різні напрямки грецької філософії – стоїків, перипатетиків, піфагорійців, платоніків, але вони не задовольнили його прагнень.  

Якось, прогулюючись за містом і розмірковуючи про те, де шукати шлях до пізнання Істини, він зустрів старця, який у тривалій бесіді розкрив Юстину сутність християнського вчення і порадив шукати вирішення всіх питань життя в книгах Святого Письма. “Але перш за все, – наголосив старець, – молись старанно Богу, щоб Він відкрив тобі двері Світу. Істину ніхто не може осягнути, якщо не дасть йому розуміння сам Бог, який відкриває її кожному, хто шукає Його з молитвою та любов’ю”.

Близько 30 року життя Юстин прийняв хрещення (між 133 і 137 рр.). З того часу свої обдарування і великі філософські знання присвятив проповіді Євангелія серед язичників, мандруючи Римською імперією. “Хто може звіщати Істину і не звіщає, той буде засуджений Богом”, – писав він.

Юстин відкрив училище, де проповідував християнську філософію. Він послідовно відстоював істинність і спасительність християнського вчення, переконливо спростовуючи і язичницькі мудрування, і єретичні перекручення християнства, яке тоді відстоювало свої переконання в дискусії з гностиками. Крім того, Юстин Філософ є цінним свідком літургії давньої церкви. Його поняття духовного жертвоприношення (втілений Логос, який складає себе в жертву Отцю) увійшло як молитва до Римського канону святої меси (нині – Перший канон). Юстин був першим богословом, який провів паралель між Євою та Марією.

Близько 155 року, коли імператор Антонін Пій (138 – 161 рр.) розпочав гоніння на християн, святий Юстин особисто подав йому “Апологію” на захист невинно засуджених на страту християн – Птоломея, Лукія та ще одного, ім’я якого залишилося невідомим. У “Апології” він доводив хибність зведених на християн обвинувачень “від імені несправедливо ненавиджених і гнаних християн”. “Апологія” справила такий благотворний вплив на імператора, що той припинив гоніння! За рішенням імператора Юстин вирушив до Азії, де сильно переслідували християн, і там поширював радісну звістку про імператорський указ у навколишніх містах і країнах.

В Ефесі відбувся диспут святого Юстина з рабином Трифоном, на основі якого постав твір “Розмова з Трифоном-юдеєм”. Друга “Апологія” святого Юстина була звернена до римського сенату. Написана вона була в 161 році, незабаром після сходження на престол Марка Аврелія (161 – 180 рр.).

Дорогою до Італії святий Юстин всюди проповідував Євангеліє і багатьох навернув до християнської віри. А коли прийшов до Рима, його заздрісник Крискент, якого Юстин не раз перемагав у дебатах, звів на нього багато неправдивих звинувачень перед римським судом. Юстина заарештували і катували. 166 року він прийняв мученицьку смерть.

Мощі святого Юстина Філософа спочивають у Римі, а його пам’ять як Східна, так і Західна Церква вшановує 1 червня з тією різницею, що Східна Церква послуговується юліанським календарем. Тож за звичним для нас календарем день пам’яті святого Юстина Філософа припадає на 14 червня.