Ганна Білобрам, практичний психолог:
– Це питання часто хвилює батьків, які мають діток такого віку. Річ у тім, що зараз у вашого сина період розвитку самостійності, він хоче випробувати свої сили, пізнає світ. Чудово розумію вашу реакцію на поведінку дитини.
Але тут питання до вас і чоловіка: ви хочете, щоб ваш малюк ріс щасливим, здоровим, умів досягати своїх цілей чи щоб завжди слухав вас? Якщо вам ближчий перший варіант, то доведеться потрудитися. Праця мами найскладніша, але найбільш високооплачувана, бо ж на якій ще роботі можна отримати таку “валюту”, як дитячий сміх, перші кроки і перші слова?
Раджу вам запастися терпінням і використовувати бажання дитини бути самостійною. Наприклад, коли син не хоче йти до вас і тікає, нехай пробіжить кілька метрів. Потім він сам зрозуміє, що мами не видно, і повернеться.
А ви можете його підстерігати, якщо вже так переживаєте, що він кудись утече. Коли йому щось не вдається, підбадьорте сина, але нехай намагається робити це знову і знову. Подивіться на поведінку тварин. Ви бачили хоч одну пташку, яка допомагає літати своєму пташеняті? Вона зробить усе, щоб його навчити, покаже, як правильно, але не буде розправляти йому крила.
Застосування фізичних покарань тільки посилить бажання дитини робити все навпаки. Дуже важливо, аби ви з чоловіком дотримувалися однієї лінії поведінки, тобто якщо мама не дозволяє, то й тато теж. Якщо ж малюк впадає в істерику, спробуйте не звертати на це уваги. Тоді він зрозуміє, що все-таки варто прислухатися до думки батьків.
Подивіться критично на свою поведінку – дуже часто поведінка дітей є відображенням поведінки тата і мами. Аналіз вашої з чоловіком поведінки, трішки більше терпцю і бажання виростити здорову, цілеспрямовану людину допоможе вам стати справжніми батьками.