“Дай, Боже, йому стати великим Президентом і успішно пройти з Україною крізь голкове вушко реформ”
фото: milend.ua
Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України:– Ніщо в світі не відбувається без волі Божої, але вона виявляється по-різному – як Його промисел і як попущення. Всякому добру Бог допомагає. Зло ж Він хоча і попускає до часу, даючи можливість для покаяння тим, хто його чинить, але рано чи пізно це зло Бог зупиняє і карає. Використайте владу, дану Вам, щоби сприяти добру та зупиняти і карати зло – і будете мати благословення Господнє та нагороду від Нього, як служитель правди.
З волі Божої та за вибором українського народу в цей трагічний і надзвичайно відповідальний момент історії Ви, вельмишановний Петре Олексійовичу, покликані до високого служіння на посаді Президента України. Від усього серця бажаю Вам благодатної допомоги від Господа у несенні цього важкого тягаря, мудрості у словах і справах, непохитної любові до України, твердості волі у добрих ділах, мужності та незламності духу, міцного здоров’я і довголіття.
Події останнього часу засвідчили тверде і непохитне бажання українського народу бути частиною об’єднаної Європи. Знаючи Вас як послідовного прихильника європейської інтеграції України, від імені Церкви свідчимо про підтримку цього курсу
Ми просимо Бога допомогти Вам зробити все для відновлення територіальної цілісності України, перемоги над зовнішніми агресорами та їх місцевими поплічниками, для утвердження миру, злагоди та процвітання в нашій країні. Сподіваємося, що під Вашим керівництвом Українська держава також всіляко допомагатиме подоланню спровокованого зовнішніми силами церковного розділення, сприятиме веденню діалогу з метою утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.
Події останнього часу засвідчили тверде і непохитне бажання українського народу бути частиною об’єднаної Європи. Знаючи Вас як послідовного прихильника європейської інтеграції України, від імені Церкви свідчимо про підтримку цього курсу. Адже зберегти та розвивати Україну як незалежну, суверенну державу ми зможемо лише у колі вільних європейських народів.
Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету:– Є радість, але нема ейфорії: дії новообраного Президента народ оцінюватиме прискіпливо від першого ж його кроку. Здається, ми подорослішали, зрозумівши, що демократія – це коли неідеальні люди вибирають неідеального президента, коригуючи неминучі втрати суспільним тиском і належними державно-політичними механізмами.
Люди інтуїтивно відчули, що саме Петро Порошенко є тією людиною, яка опинилася в належний час у належному місці. Дай, Боже, йому стати великим Президентом і успішно пройти з Україною крізь голкове вушко реформ. Проте пам’ятаймо, що навіть зорі неминуче змінюють своє розміщення на небі. Розчарування в обраному кандидатові є нормою демократії. Але, навіть розчаровуючись, ми маємо боротися за свого обранця, підставляючи йому плече і вчасно коригуючи його дії, тим самим оберігаючи суспільство від руйнівної зневіри.
…Ці вибори засвідчили істину, яка стала вже банальною: коли утверджується політичний центр, усі ідеологічні крайнощі занепадають. Це піде на користь Україні: і соціальна, і національна ідеї мають набути в нас здорового цивілізованого вигляду. Так, українському суспільству потрібен здоровий лівий фланг, який дбатиме про соціальні потреби простих людей і “не дозволить сильним погубити людину”. Так само потрібен Україні здоровий патріотизм, в основі якого буде любов до рідного краю, а не ненависть до будь-якого іншого.
…Перелік реформ, що їх слід провести якнайшвидше, є майже невичерпним: Україна потребує комплексного преображення. Проте є одна справа, яка потребуватиме невідкладного втручання, оскільки без її вирішення корозія роз’їдатиме усі без винятку наші суспільні проекти. Йдеться, звичайно, про подолання корупції.
Українському суспільству потрібен здоровий лівий фланг, який дбатиме про соціальні потреби простих людей і “не дозволить сильним погубити людину”. Так само потрібен Україні здоровий патріотизм, в основі якого буде любов до рідного краю, а не ненависть до будь-якого іншого
Ця справа вимагатиме великої одностайності та солідарності українців. За неї має взятися не лише новообраний Президент, а й уряд, парламент, суд, бізнес, Церква, ЗМІ, громадянське суспільство загалом. Ми не сміємо залишити корупції жодного рятівного притулку, ми маємо піти на неї атакою з усіх боків.
Слід перекрити усі законодавчі лазівки, створені свідомо багатьма поколіннями наших “законотворців”. Бізнес і студентство мають вибудувати Стовп національної ганьби, виводячи хабарників на світло денне. Священики мають не просто засуджувати корупцію у своїх епізодичних проповідях – слід розпочати масову й тривалу душпастирську кампанію, узявши за приклад успішну антиалкогольну кампанію Греко-католицької церкви за митрополита Йосифа Сембратовича наприкінці ХІХ століття. Причому за цю кампанію мають узятися водночас всі релігійні громади України.
Не очікуймо, що з корупцією справиться один Президент. Не заспокоюймо себе ілюзією, що чийсь маленький гріх не має впливу на загальну ситуацію у багатомільйонній Україні. Завдання засобів масової інформації показати, який феноменальний ефект можуть дати зусилля навіть однієї людини. Подолаємо цю ракову пухлину – живильна сила розіллється по всьому суспільному організму.
Василь Рудейко, священик, викладач Українського католицького університету: – Спостерігав я дорогою до дому в транспорті “підвищеного комфорту” (тобто в тролейбусі) за тим, як нового президента сприймає фейсбук-спільнота. Багато разів зустрічається термін “найманець”.
Мовляв, ми, народ України, наймаємо його на службу Україні і нашим інтересам. Я особисто до такого сприйняття президента країни ставлюся вкрай негативно. Для мене президент України – це передусім громадянин цієї країни. Громадянин, який запропонував своє бачення розвитку цієї країни (яка в тому числі є і його країною), і ми з цим баченням, в принципі, погодились, обираючи його. Його бачення від часу обрання має стати і нашим баченням. Його громадянська позиція має стати і нашою позицією, ми, як громадяни цієї країни, разом із ним мусимо працювати для осягнення того бачення її, яке ми разом із президентом обрали.
Президент є громадянином, який висловлює позицію більшості і працює на те, аби більшість внаслідок його роботи не перетворилась на меншість, а навпаки – зростала. Президент – це громадянин, якому громада саме ДОВІРИЛА висловлювати свою позицію, яка саме через усвідомлення ним цієї позиції була оформлена у передвиборчу програму.
Громадянське суспільство в тому й полягає, що обраним шляхом йде як мінімум 51 відсоток тих, що проголосували. Решта поважає вибір більшості і чекає свого зоряного часу
Ми вибрали президента, який висунув бачення євроінтеграції і, як наслідок, починаємо євроінтегруватись у маленьких речах – таких як паски безпеки, паркування, поділ сміття, перехід дороги на зелене світло. Вибрали президента, який відстоює принцип неподільності і єдності країни, боремось із всілякими проявами сепаратизму. Вибрали президента, девіз якого – боротьба з корупцією, боремось навіть, якщо треба, і з ним самим.
Є у програмі українська мова як єдина державна, вчимо її, як Коломойський. Громадянське суспільство в тому й полягає, що обраним шляхом йде як мінімум 51 відсоток тих, що проголосували. Решта поважає вибір більшості і чекає свого зоряного часу. Якось так я це бачу.
До речі, суть наймита дуже влучно окреслена Ісусом Христом у Євангелії від Івана. (“Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. Бо він – наймит і не турбується вівцями. Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають” – “Пошта”).
За матеріалами прес-служби УПЦ (КП), day.kiev.ua/uk/blogs, Facebook.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
