Хто керуватиме Америкою найближчі чотири роки

Хоча перехідний процес між Бушем і Обамою офіційно закінчиться лише 20 січня, коли відбудеться інавгурація новообраного президента, вже зараз відомо, хто допомагатиме Обамі керувати країною.

Давно було визначено, що віце-президентом стане Джо Байден. На не менш важливу посаду держсекретаря Барак Обома рішуче призначив свою колишню суперницю під час передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон, котра обійшла іншого екс-кандидата в президенти Джона Керрі та представника США в ООН Річарді Голбрука. Вона стане 67-м держсекретарем США й третьою в історії країни жінкою на цій посаді (після Мадлен Олбрайт і Кондоліззи Райс).

Не менш важливу роль в команді Обами відіграють й інші екс-призначенці Білла Клінтона. Зокрема, посада глави президентської адміністрації за­пропонована конгресмену-демократу від штату Іллінойс Раму Емануїлу, який свого часу увійшов у велику політику як прихильник кандидата в президенти від демократів Білла Клінтона. Новим генеральним прокурором (главою міністерства юстиції) США став чорношкірий юрист Ерік Голер, який здобув значний досвід роботи у цій структурі теж за часів президентства Клінтона. А Сюзен Райс, котра за Клінтона працювала помічником держсекретаря, тепер працюватиме представником США в ООН.

Тепер вже точно відомо, що свою посаду міністра оборони збереже призначенець Джорджа Буша Роберт Гейтс (див. "Пошту" за суботу, 29 листопада). Директором національної розвідки новий президент призначив адмірала у від­ставці, колишнього командувача збройними силами США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Денніса Блера. Щодо ЦРУ, то тут Обама великі надії покладав на свого головного консультанта у справах спецслужб Джона Бреннана, однак той відмовився від пропозиції очолити розвідслужбу. В результаті директором ЦРУ став Майкл Гейден.

Секретарем національної безпеки стане губернатор Арізони Джанет Наполітано. Ра­ніше передбачалось, що на одну із цих двох силових посад міг би претендувати республіканець Колін Павелл, адже багато експертів наголошували, що таке рішення було б дуже вигід­ним для воєнної політики Обами, оскільки таким кроком він мав би всі шанси позбутися докорів критиків, які звинувачують його в неспроможності управляти збройними силами США. Тепер, як не дивно, Ко­ліну Павеллу доручили посаду міністра освіти.

Міністром фінансів стане Тімоті Гайтнер, натомість його попередник Ларрі Саммерс перекваліфікується в радника президента з економічних питань. Міністром торгівлі донедавна планували призначити одну з найбагатших жінок США (153-тє місце в списку 400 найбагатших американців) Пенні Прітцкер. Однак з'ясувалось, що поважна бізнес-вумен віддала перевагу власній справі, тому очолити цю посаду наразі запросили губернатора штату Нью-Мексико Білла Річардсона, який ще не дав остаточної відповіді.

Посаду міністра охорони здоров'я та соціального захисту Обама запропонував зайняти колишньому лідерові демократичної більшості в Сенаті Тому Дешлу. Одним з основних його завдань на новій посаді стане проведення масштабної реформи системи охорони здоров'я, запланованої новою адміністрацією.

Представником президента в Конгресі США стане Філіп Скіліро, який  пропрацював у нижній палаті американського парламенту понад 25 років.

Майбутнім прес-секретарем Білого дому буде головний помічник нового президента під час передвиборчої кампанії Роберт Гіббс, а секретарем з питань протоколу - перша представниця темношкірого населення США на цій посаді Дезіре Роджерс.

Республіканець Саксбі Чембліс, вигравши другий тур виборів до Сенату в штаті Джорджія, завадив Демократичній партії здобути у верхній палаті американського парламенту так звану "супербільшість", за якої опозиція втратила б можливість блокувати ті або інші рішення. Проте демократи гарантували собі в Сенаті переконливу більшість - 58 місць зі 100 (враховуючи двох незалежних сенаторів, які голосують разом з ними). У республіканців - 41 мандат. Невідомим залишається тільки результат боротьби за сенаторське крісло в Міннесоті. Згідно із законом, скорочення розриву між кандидатами на виборну посаду до 0,5 відсотка автоматично спричиняє перерахунок голосів, що і відбулося в цьому штаті. Отож, уперше з 1994 року демократи перебуватимуть біля керма і виконавчої, і законодавчої влади.

Головним радником Барак Обама вибрав собі Валері Джаррет, котра опікувалась його передвиборчою кампанією. Планується, що Джаррет розроблятиме політичну стратегію президента. Зараз вона бере активну участь у підборі кандидатів у нову адміністрацію США. Помічником з питань національної безпеки стане колишній головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Джонс, а радником з питань економіки - професор Каліфорнійського університету в Берклі Крістіна Ромер.

Місце у владній структурі Обама пригрів і головному суперникові Джорджа Буша на попередніх президентських виборах, республіканцеві Альбертові Гору, який займатиметься проблемами екології, зокрема, коригуватиме купівлю-продаж квот на викиди парникових газів. Першочергово на цю посаду претендував губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценнеггер, однак йому на заваді стало те, що він раніше активно підтримував головного суперника Обами Джона Маккейна.

Наразі не вирішене питання з керівником NASA. Теперішній його чільник, головний ідеолог ще однієї експедиції американців на Місяць Майкл Гріффін навіть не сподівається зберегти свою посаду при Обамі. Щоправда, багато експертів з цим категорично не погоджуються, мовляв, кращої кандидатури за Гріффіна годі шукати.