Михайло Андрієнко, начальник Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми, МВС України, про трудову та сексуальну експлуатацію

Глибоко помиляєтеся, якщо думаєте, що рабовласницький лад канув у Лету. Надворі XXI століття, а українців продають у рабство! Когось, як живий товар, - у сексуальну кабалу, інших - із метою трудової експлуатації. Найчастіше наших співвітчизниць для секс-індустрії, даруйте, "продають" до Росії, Туреччини, Польщі та Чехії. Ба більше, з кожним роком в Україні більшає випадків торгівлі громадянами і задля трудової експлуатації - у все ті ж Польщу, Чехію та Росію. Звісно, активно процвітає й внутрішня работоргівля у цих двох напрямках. Як зазначив під час інтерв'ю "Пошті" начальник Департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми, Міністерства внутрішніх справ України Михайло Андрієнко (на фото), загалом щороку у нашій державі є 300-400 потерпілих від торгівлі людьми. На Львівщи­ні ж цьогоріч правоохоронці порушили сім карних справ за торгівлю "живим товаром". Кримінальний кодекс України (ст.149 "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини") передбачає максимальне покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але й це не відлякує підприємливих діл­ків. Загалом в Україні 2002 року за торгівлю людьми засудили 28 осіб, 2003-го - 53, 2004-го - 69, 2005-го - 115, 2007-го - 100.

Сімейне рабовласництво

- На жаль, в Україні сьогодні є таке ганебне явище, як рабство і торгівля людьми! Це особливо тяжкий злочин та актуальна проблема у державі. Згідно з постановою Кабміну, протидія торгівлі людьми є пріоритетним напрямком органів МВС у 2008 році. Впродовж 10 місяців цього року викрили 309 фактів торгівлі людьми, за якими порушено кримінальні справи. До карної відповідальності притягнуто 247 осіб. Виявлено та повернуто на батьківщину 329 потерпілих від торгівлі людьми. З них 87 осіб - це чоловіки, 242 жінки та 35 неповнолітніх. Ще 4-5 років тому торгівля людьми зазвичай здійснювалася з метою сексуальної експлуатації. Нині ж торгівля людьми задля трудової експлуатації стає дедалі актуальнішою, і все більше викриваємо таких-от злочинів.

- Про які країни йде мова? Свого часу були непоодинокі випадки, коли в Росії людей запрошували на роботу на риболовецькі судна, де їх примушували гарувати, наче рабів.

- Рабство задля трудової експлуатації є як внутрішнє, так і зовнішнє. Йдеться про Поль­щу, Чехію та Росію. Дійсно, у Росії були резонансні факти, про які ви говорите. Так, у минулих роках у м. Владивостоці набирали людей на кораблі з вилову крабів. Зголошувалися на таку роботу й громадяни України. На цих кораблях вони працювали у рабських умовах! Вилов крабів і так важка праця, бо його проводять лише у штормову погоду. А там людям ще й не платили ані копійки! І ось так по 6-8 місяців наймані робітники працювали на власника цього судна. Аналогічні факти були у Росії й цьогоріч. Також схожі випадки траплялися і в Україні.

- Розкажіть про них, будь ласка.

- Місяць тому на Запоріжжі затримали групу, яка займалася вербуванням людей без визначеного місця проживання та праці. Їм обіцяли роботу, гроші та житло. Опісля їх привозили в одне із сіл Запорізької області, де господарі мали власну свиноферму. Вже там своїх жертв вони утримували у нелюдських умовах, зокрема у погребах, давали стільки їжі, аби вони лише не померли з голоду. Примушували їх доглядати свиней. Хто ж утікав, карали та знову садили до погреба! Ось такі нелюдські речі маємо у сучасному світі! Таким рабовласництвом займалася сім'я, яка у своєму розпоря­дженні мала ще й охоронців, що примушували завербованих робітників тяжко працювати. Так під замком від зовнішнього світу вони утримували десятки людей. Порушено карну справу, а організатори цього "бізнесу" заарештовані. Нині триває досудове слідство. Звичайно, не всіх потерпілих встановили. Деякі з них бояться свідчити. Переважно такі приклади в Україні стосуються сільського господарства. Аналогічні випадки були на Одещині та Миколаївщині, коли людей наймали збирати сільсь­когосподарську продукцію. Фактично люди працювали на рабовласника безкоштовно, а згодом їх просто викидали на вулицю!

Українок вивозять до Росії та Туреччини

- Потерпіли від торгівлі людь­ми 242 українки. Мова йде винятково про сексуальне рабство чи не тільки?

- Під пильне око торговців "живим товаром" потрапляють молоді жінки віком від 18 до 30 років. Зазвичай торгівля жінками відбувається задля вивезення за кордон.

- У які країни найчастіше вивозять українок?

- У Росію та Туреччину. Насамперед у Росію, бо затрати на дорогу є найменші, також не потрібно робити візу та закордонний паспорт. Як кажуть, дешево та сердито. У Туреччину проїзд також не дуже дорогий. Зазвичай доправляють кораблем із Одеси. Візу можна отримати вже у Туреччині. У Європі ж провідні місця займає сусідня Польща (тут є як сексуальна, так і трудова експлуатація). Щодо Чехії, то й вона впродовж останніх двох років "славиться" трудовою та сексуальною експлуатацією. До Німеччини тепер уже менше везуть українок - після кількох гучних затримань.

- Чи всі потерпілі звертаються до Вас?

- Ні, не всі хочуть звертатися та свідчити, адже це зачіпає чиїсь особисті чи інтимні інтереси. Скажімо, коли порушуємо карну справу, проводимо розслідування щодо діяльності тієї чи іншої фірми, яка займалася шахрайством з незаконним переправленням людей на роботу за кордон, виявляємо, що є десятки чи навіть сотні потерпілих, але не всі чоловіки та жінки хочуть свідчити. Мовляв, "це наші проблеми" чи "мені соромно, що я такий лох"

- Невже й досі є багато дівчат та жінок, які вірять у райське життя за кордоном, натомість потрапляють у сексуальні тенета?!

- Можливо, свідомість вже дещо змінилася. Але більшість певна: це може трапитися будь з ким, але не зі мною. Не таємниця, що багатьох на такі кроки штовхають пошуки роботи та високих заробітків. Утім уже нині можна твердо сказати: левова частка українок знає, куди їде і чим там займатиметься. Коли ж опиняються на місці, то там їх чекають зовсім інші умови "праці" та заробіток або й узагалі відсутність оплати за "роботу". Ось так і стають жертвами.

Офіційно в Україні десять тисяч повій

- Торгівля жінками відбувається і всередині України?

- Так. Коли зі сіл та міст везуть дівчат та жінок у великі міста. Особливо активізуються такі злочинці, коли стартує курортний сезон у Криму та на Одещині. Розповім також про нещодавній випадок. На Чер­нівеччині молодики вербували неповнолітніх дівчат та привозили їх до Києва. У столиці юнок здавали сутенерам за відповідну плату. Дівчат примушували займатися проституцією, виставляючи на кільцевій дорозі Києва. Дівчат ми відправили додому, а сутенерів та звідника - за ґрати.

- Ви називали цьогорічну кількість потерпілих. У яких регіонах найбільше торгують "живим товаром"?

- На жаль, вся Україна залучена до такого ганебного кримінального бізнесу! Звичайно, що Донеччина, Дніпропетровщина, Харківщина та Одещина будуть більше задіяні у цьому "бізнесі", адже там є міста-мільйонники. Тим паче, нині саме на Сході України промисловість зупиняється. Відповідно, кількість безробітних суттєво збільшується.

- Власне економічна криза, зупинка багатьох підприємств та збільшення безробітних й будуть поштовхом до збіль­шення фактів торгівлі людьми та проституції.

- Думаю, що так. Це буде пов'язано не лише з торгівлею людьми, сутенерством та звідництвом, але й збільшенням розбійних нападів, грабежів та квартирних крадіжок.

- Як гадаєте, чи багато жінок кинеться заробляти гроші, займаючись проституцією?

- Прогнозувати важко, але їх таки побільшає. Нині в Україні на обліку в органах внутрішніх справ перебуває майже 10 тисяч жінок, які займаються проституцією. Це офі­ційно. Мова йде про тих жінок, яких затримували правоохоронці і на яких складали адмін­протоколи про заняття проституцією.

- В українському суспільст­ві часто можна почути й дискусії стосовно легалізації проституції. Як Ви до цього ставитеся?

- Це сьогодні неможливо, бо це буде неконтрольований процес. Аби її легалізувати, по­трібні механізми. Скажімо, у Туреччині створені будинки розпусти. Аналогічне є й у Голландії. Уявляєте собі, що в центрі того чи іншого міста відкрили будинок розпусти? Приходить чоловік додому, а дружина питає: "Де ти був?" У відповідь чує: "У будинку розпусти з дівчатами!" Дружина прибіжить і поб'є там всі вікна (Сміється - "Пошта"). Наше суспільство ще не доросло до того часу, аби легалізувати проституцію! Нині про легалізацію не може йти мова, хоча частина суспільства "за", інша - "проти".

- У всьому світі торгівля людьми займає третє місце після торгівлі зброєю та наркотиками. Чи багато в Україні організованих злочинних груп, які спеціалізуються на цьому "бізнесі"?

- У 2008 р. ми викрили 17 та­ких ОЗГ. Скажімо, на Миколаївщині затримали групу, яка вербувала й відправляла жінок та неповнолітніх дівчат до Із­раїлю для заняття проституцією.

В Еміратах готові викласти 50 тисяч "зелених" за неповнолітню!

- У скільки ж оцінюють українок за кордоном?

- У кожній країні різні "розцінки". Скажімо, маємо інформацію, що за неповнолітніх українок (14-16 років) в Об'єднаних Арабських Еміратах готові викласти навіть 50 тис. доларів чи євро. У Туреччині -  від 1 до 5 тис. доларів за жінку. Це цифри лише купівлі-продажу. Лише за місяць праці повією під "дахом" сутенера жінка може заробити майже 25 тис. доларів!

- Що порадите громадянам, аби вони не потрапили у тенета трудової експлуатації?

- Ніхто не заперечує, якщо людина хоче поїхати за кордон для працевлаштування. Але, насамперед не варто довірятися окремим особам, які на цей вид діяльності не мають відповідної ліцензії. Доречно перевірити, чи має фірма ліцензію. Індивідуально особа цим займатися не може! В угоді ж все має бути детально прописано - заробіток, страховка, обсяг роботи.