Український народ здавна мав особливу довіру до Пресвятої Богородиці. На її честь зведено безліч храмів. 

Маємо місця особливого її пошанування, в яких через Неї виливалася благодать для нашого люду впродовж століть: Почаїв, Унів, Зарваниця, Страдч, Гошів… Таких міст, містечок і сіл дуже багато по всій Україні, де з покоління до покоління передаються оповіді про ласки, отримані завдяки заступництву Матері Божої. 

До неї звертаємось щодня з молитвами і проханнями, у неї просимо благословення в справах, її кличемо на поміч, коли стикаємося з проблемами, відчуваємо свою безпорадність і немічність, коли нам важко, сумно. Бо певні, що вона усіх вислухає і всім допоможе.

Серед інших народів українці також вважають Божу Матір своєю покровителькою. За її чуйність і доброту, окрім численних богородичних свят впродовж літургійного року, з особливою вдячністю за опіку відзначають ще й свято Покрову Пресвятої Богородиці не тільки як релігійне, а й національне. Її опіки та заступництва потребуємо як ніколи і в теперішній неспокійний час. 

“Продовжуючи служіння моїх великих попередників на Києво-Галицькому престолі, знову прагну в сопричасті з усією нашою Церквою в Україні та на поселеннях відновити Акт посвяти українського народу під всемогутній Покров Пресвятої Богородиці”, – пише глава Української греко-католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук у своєму Пастирському посланні з цієї нагоди, опублікованому Департаментом інформації УГКЦ. 

Акт посвяти України під Покров Пресвятої Богородиці відбудеться в неділю, 6 квітня, у всіх храмах УГКЦ в Україні та за кордоном. Патріарх Святослав здійснить його в Києві у патріаршому соборі,  всі єпископи – у своїх катедральних соборах, а священики – у парафіяльних храмах після кожної Служби Божої.

6 квітня обрали для цього не випадково, адже 5 квітня маємо Акафістову суботу (особливий день вшанування Пресвятої Богородиці у часі Великого посту, який припадає на п’яту суботу Чотиридесятниці), а 7 квітня – празник Благовіщення Пресвятої Богородиці. У своєму посланні предстоятель УГКЦ нагадав, що вперше таку посвяту нашого народу здійснив благовірний князь Ярослав Мудрий, а в 1995 році світлої пам’яті Мирослав-Іван кардинал Любачівський відновив її у Зарваниці.

Патріарх Святослав, пояснюючи цю ініціативу, зазначив, що нині наш народ і наша Батьківщина переживають великі випробування, пов’язані з окупацією частини землі, через що наші серця сповнені тривоги за майбутнє, непевності і страху: “Зважаючи на нові історичні обставини, бажаю скерувати ваші духовні очі до Богородиці і у відповідь на її люблячу й турботливу присутність у нашому житті віддати всіх вас під її материнську опіку”.  

“Цим актом урочисто визнаємо Божу опіку над нами, виявляємо нашу любов до Пресвятої Богородиці, готовність сповнити все, що заповідав нам її Син і наш Господь Ісус Христос, та бажання служити Богові й рідному народові лише у світлі Божого закону. Нехай конкретним виявом нашого прагнення втілити в життя цю посвяту стане молитва до Пречистої Богоматері, яку ми будемо практикувати особисто і спільнотно, випрошуючи в Господа за посередництва Богородиці благословення для нашого багатостраждального народу”, – йдеться у Пастирському посланні.

Блаженніший Святослав нагадав вірним, що Пресвята Богородиця є поруч із нами в особливий спосіб кожного разу в літургії: “Вона єднається з нами в безнастанному прославленні Всевишнього, а водночас, як любляча Мати, постійно заступається за нас перед Господом”.

Патріарх Святослав просить усіх підготуватися до цієї урочистої події, приступивши до святих таїнств Сповіді та Євхаристії та чинячи діла милосердя й покути: “Запрошую і закликаю всіх єпископів, священиків, ченців і черниць та мирян нашої Церкви тривати в довір’ї та молитві до Пресвятої Богородиці, щоб під її Покровом завжди бережені ми після трудів і подвигів Великого посту досягли світлого Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа й стали свідками та співучасниками відновлення нашої улюбленої Батьківщини”.

“Ми запропонували провести такі акти посвяти нашим братам з православних церков України, адже коли його ініціював князь Ярослав Мудрий, Київська церква була неподіленою. Тому сподіваємося, що вони також здійснять такі літургійні чини”, – зазначив Блаженніший Святослав у коментарі для Департаменту інформації УГКЦ.