Українським законодавством передбачено низку гарантій для жінок, які чекають народження малюка чи виховують дитину до досягнення нею трьох років. Йдеться про заборону необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу та заборону праці в нічний і понаднормовий час, можливість не працювати на вихідних і не їздити у відрядження. 

Також варто пам’ятати про соціальні пільги для вагітних, зокрема про оплачувану декретну відпустку. Про те, як правильно оформити відповідну допомогу жінкам різних категорій, “Пошті” розповіла заступник начальника управління праці та соціального захисту Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець.

Кожна майбутня мама приблизно на 12 тижні вагітності повинна стати на облік у жіночу консультацію за місцем проживання. Адже саме ця установа видає листок непрацездатності, на основі якого жінка йде в оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, більше знану як декретна відпустка. 

“На основі довідки про вагітність і лікарняного листка з жіночої консультації жінка має право на оплачувану відпустку на термін 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після. При народженні двох і більше дітей чи при складних пологах післяродову відпустку продовжують ще на два тижні. Відповідно, тривалість декретної відпустки становить 126 або 140 днів і починається вона з тридцятого тижня вагітності”, – розповідає Оксана Яковець. 

Аби отримати виплати за цей увесь період, жінка повинна надати листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до бухгалтерії свого місця праці. Крім того, потрібно написати заяву, у якій вказати день, з якого вагітна має намір піти у відпустку (але не раніше дня, з якого відкрито лікарняний). У випадку, якщо у жінки є декілька місць роботи, вона має право на допомогу і за сумісництвом. У бухгалтерію іншого місця праці вагітній необхідно принести копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника та печаткою з основного місця роботи, довідку про середню заробітну плату з основної роботи і заяву.

“Якщо народилося двоє і більше дітей або були передчасні чи ускладнені пологи, то для того, щоб отримати додаткові 14 днів відпустки і оплату за них, жінці необхідно отримати ще один листок непраце­здатності. Його випише лікар жіночої консультації на підставі довідки від лікаря, який приймав пологи. Цей листок непрацездатності необхідно надати адміністрації підприємства, щоб вона оплатила його”, – уточнює фахівець. 

У випадку, коли жінка, отримавши листок непрацездатності (лікарняний), на 30 тижні вагітності не йде в декретну відпустку, а хоче працювати далі й отримувати зарплату, то допомога при вагітності та пологах їй не надаватиметься. Річ у тім, що чинне законодавство не передбачає одночасної виплати зарплати та допомоги при вагітності та пологах за один і той же період.

Жінки, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть розраховувати на такі ж соціальні виплати, як і ті, що працюють. Окрім цього, вони можуть зробити перерву в навчанні на рік, аби присвятити цей час малюку. 

Вагітність може бути підставою для дострокової здачі сесії і швидшого закінчення навчання. Аби оформити академвідпустку, потрібно подати заяву в деканат. Аби швидше здати сесію у зв’язку із пологами, теж потрібно написати відповідну заяву та додати до неї довідку з жіночої консультації. Відмовити вагітній не мають права.

Студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації належать до категорії осіб, які не є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування і, відповідно, мають право на цю допомогу.

Щодо соціальних виплат, то допомогу призначають у розмірі місячної стипендії. “Жінка, яка далі навчається, має право на виплату або стипендії, або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Усе залежить від її вибору. При цьому необхідно звернути увагу, що допомогу призначають із дня припинення виплати стипендії до дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами”, – пояснює Оксана Яковець. 

Допомогу при вагітності та пологах студенткам та аспіранткам призначає орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявниці. Допомогу можна отримувати і за фактичним місцем проживання, але для цього потрібно подати у відповідний відділ соціального захисту довідку про неотримання такої допомоги в іншому місці. 

Для отримання виплат потрібно подати:

– довідку з місця навчання (підтвержує, що жінка є студенткою) та довідку про доходи (отриману стипендію за останні шість місяців);
– копію першої, другої та одинадцятої сторінок паспорта;
– медичну довідку про вагітність із жіночої консультації;
– довідку з установи банку про відкриття рахунку;
– довідку з органу соціального захисту за місцем реєстрації про те, що жінка не отримує допомоги (якщо оформлюєте допомогу не за місцем прописки);
– довідку про склад сім’ї і місце постійного проживання без прописки (якщо оформлюєте допомогу не за місцем прописки);
– заяву на відповідну допомогу (пишуть безпосередньо в установі).

За Законом України “Про державну допомогу сім’ям із дітьми”, право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають усі жінки (у тому числі й неповнолітні), не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування.

Це вагітні з числа військовослужбовців і працівників внутрішніх справ; жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації; майбутні матері, зареєстровані в Державній службі зайнятості як безробітні; непрацюючі жінки; суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхових внесків.

Допомогу може бути призначено за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Для призначення допомоги до районного відділу управління соціального захисту необхідно подати наступні документи:

– заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2006 №215;
– довідку, видану лі­кувально-профі­лак­тич­ним закладом;
– довідку ліквідаційної комісії про те, що жінку звільнено з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації (якщо жінку звільнили з цієї причини);
– довідку з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована у цій установі як безробітна;
– довідку Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що жінка-суб’єкт підприємницької діяльності не сплачує страхових внесків;
– довідку з установи банку про відкриття рахунку.

“Якщо жінка є фізичною особою-підприємцем (суб’єктом підприємницької діяльності) і вона уклала договір на добровільне соціальне страхування (при цьому приватний підприємець платить не звичайні 34,7% єдиного соціального внеску як усі спрощенці, а 36,6%), то має право отримати не 25%, а 100% від мінімальної заробітної плати чи тієї суми, яка прописана у договорі на добровільне соціальне страхування і від якої жінка сплачує щомісяця 36,6% єдиного соціального внеску. Переплата становитиме всього 1,9% (36,6% - 34,7%), проте вагітна зможе отримати більшу суму допомоги”, – пояснює Оксана Яковець.

Якщо такий договір на добровільне соціальне страхування жінка як приватний підприємець не укладала, потрібно звернутися до районного Пенсійного фонду для оформлення. Однак це потрібно зробити до 30 тижня вагітності. Зазвичай підготовка договору може зайняти у співробітника Пенсійного фонду до трьох тижнів, тому краще звертатися не пізніше 26 тижня вагітності.

До теми

Згідно зі ст. 52 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, документи для призначення допомоги при народженні дитини з тимчасової непрацездатності через вагітність і пологи розглядаються не пізніше десяти днів із дня їх надходження. У випадку, якщо у вас виникли проблеми з оформленням належної вам допомоги, звертайтеся на урядову телефонну гарячу лінію: 0 800 507 309 (дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України безкоштовні, дзвінки з мобільних телефонів оплачуються згідно з тарифами оператора мобільного зв’язку). Урядова гаряча лінія працює, крім святкових днів і неділі, за таким графіком: понеділок – п’ятниця з 8 до 21 години, субота – з 8 до 19 години.

При цьому жінка-під­приємець із оформленим договором про добровільне соціальне страхування повинна звертатися по допомогу не до органу соціального захисту, а до Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності свого району.

Сюди вона повинна подати такі документи:

– заяву матері про призначення усіх видів соціальної допомоги;
– довідку Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності;
– паспорт;
– ідентифікаційний номер;
– лікарняний листок із жіночої консультації;
– довідку з установи банку про відкриття рахунку;
– свідоцтво про реєстрацію;
– довідку з Пенсійного фонду;
– договір добровільного страхування, платіжки зі сплати єдиного соціального внеску за останні 2-3 місяці.