Щороку ніч з 18 на 19 грудня перетворюється на казку. Адже саме в цей час до дітей і дорослих приходить Святий Миколай із торбою подарунків. Ще задовго до цього діти пишуть листи, складають список того, що хотіли б одержати від нього. 

Але батьки, бабусі та дідусі повинні пам’ятати, що не можна це свято перетворювати на вимагання презентів, матеріальної винагороди за гарну поведінку. Бо головна мета такого святкування – дарувати радість та здійснювати маленькі мрії не лише близьких, родичів, друзів, а й тих дітей, які навіть не мріють про дорогі презенти – будуть раді будь-якому пакунку від Чудотворця…

“Перш за все діти повинні розуміти, що Миколай – це не казковий персонаж, який приносить подарунки за добрі справи. Це реальна людина, що, згідно з переказами, жила на рубежі III – IV століть (іноді називають точні дати – 260 – 343 рр. – “Пошта”). 

Він був єпископом у місті Міра в Лікії (Мала Азія, тепер турецька провінція Мугла – “Пошта”), тому його називають Миколай Мірлікійський. Ще за життя цей святитель прославився багатьма подвигами та чудесами на славу Христову. І день його поховання – 6 (19) грудня – став загальнохристиянським святом”, – розповідає “Пошті” отець Орест Фредина, настоятель сихівського храму Різдва Пресвятої Богородиці.

Зі слів священика, цього Святого Угодника поважають і в мусульманському світі, бо вважають його великим благодійником. “Напередодні Свята Миколая батьки мають унікальну нагоду дати дітям християнське виховання: розповісти про мету життя кожної людини – вічне щастя в Небесному Царстві. На прикладі життєпису Чудотворця можуть розказати, яким повинен бути шлях людини до святості. 

Тому перш за все татові і мамі треба знати історію життя святителя, аби простими словами витлумачити дітям, яке місце в житті кожного християнина повинні займати молитва, піст і милостиня, – веде далі Орест Фредина. – Адже саме ці добрі справи стали змістом життя Святого Миколая, і за це Бог нагородив його небесним блаженством. Наголошу: невеликі історії з життя Чудотворця варто розповідати не лише напередодні його свята, а й упродовж цілого року!”

Постать святого оповита різними легендами. В одній із них йдеться про те, що після смерті батьків Миколай отримав великий спадок, який роздав бідним та нужденним. І що цікаво, робив він це таємно, щоб люди не відали, хто є їхнім благодійником. Саме тому ще за життя його почали називати “батьком сиріт, вдів та знедолених”. Отець Миколай постійно обдаровував багатодітні родини, хворих і потребуючих. Саме за милосердя й заслужив Божої ласки творити чудеса.

“Церква донині опікується потребуючими, тому ще з давніх часів існує добра традиція у багатьох парафіях роздавати вірянам листи до Святого Миколая, писані вихованцями сиротинців, дитячих будинків, інтернатів, дітьми з неблагополучних або бідних сімей. І це ще одна нагода долучитися всією родиною до благодійності, навчити дітей ділитися своїми забавками, книжечками, одягом, солодощами з тими, що цього потребують. Потрібно взяти сина чи доньку за руку, піти до церкви, взяти листа із сиротинця і самим стати Миколаєм. Я певен, що діти підтримають таку ініціативу і наступного року самі захочуть допомогти іншим!” – наголошує священик.

Дітям потрібно пояснити, що таке добро, як саме його можна дарувати. Слід розповідати про хороші справи, що є ціннішими за матеріальні дарунки. Але водночас не варто акцентувати на кількості чи вартості пакунків. Бо іноді буває так, що дитина запитує, чому хтось одержав від Миколая дорожчий подарунок, а хтось дешевший… В такій ситуації в жодному випадку не треба казати, що та дитина заслужила більше, а та менше. Адже це може спонукати до невдоволення, заздрості. Краще поясніть, що важлива не вартість подарунка, а саме увага, виявлена через подарунок.

“Будь чемним, добре вчися, слухай тата-маму і рідних”, – саме такі слова лунають напередодні святкового вечора. А як продовження – батьківське питання “Що ти хочеш, щоб тобі приніс Миколай?”. Після цього дитина озвучує довжелезний список різноманітних речей. Це неправильно! Бо якщо ваш син чи донька намагалися бути слухняними лише кілька днів перед Святом Миколая, то не варто давати їм за це велику винагороду.

“Чемним дітям Чудотворець приносить подарунки, а нечемні отримують від нього різочки. І не для сміху, а для того, щоб батьки мали чим лякати їх у разі непослуху, щоб малюки вже наступного року виправилися і були чемними. Так є і в нашому житті: Бог за добро винагороджує, а за зло карає. Не можна старатися бути чемним тільки один тиждень – перед Святом Миколая. 

Треба пояснити дитині, що якщо батьки її не покарають, то обов’язково покарає Господь Бог, який усе бачить і усе знає. Не досить просто хвалити за добрі справи, а за погані сварити – треба розтлумачити синові чи доньці суть гріха, викликати до нього огиду. Після якогось поганого вчинку дитині має бути соромно, вона повинна щиро пожалкувати про те, що так вчинила, перепросити батьків і Господа Бога”, – переконує священик. 

Сам подарунок має містити речі, якими можна поділитися з близькими, – мамою, татом, дідусем, бабусею. Коли ж є можливість обдарувати старших у родині, то містерія Миколаєвої ночі назавжди залишить слід у свідомості вашої дитини. А найголов­ніше – вбереже її від егоїстичного погляду на світ: все тільки мені!